За що глядачі полюбили 1-й сезон «Гри в кальмара»? Як не дивно для мейнстримного серіалу, за концепт, ідейність і зміст. Вони закохувались у головних і другорядних учасників смертельної розваги з призовим фондом 38 500 000 доларів, переживали за долю кожного з 456 гравців, приречених, крім єдиного переможця, на жорстоку загибель — утім головним атрактором усе ж стали саме філософські, релігійні, соціальні, політичні, психологічні й гуманістичні питання. Сутність серіалу Хвана Дон Хьока — в дослідженні суспільства, яке опинилось у вкрай незручних екзистенційних умовах.
Як і ще один Netflix-хіт, повнометражна іспанська стрічка «Платформа» 2019 року, «Гра в кальмара» намагається вивчити людську поведінку, проаналізувати її еволюцію / деградацію, щоб виявити істинну природу. Що ефективніше для досягнення суспільного блага: насилля (фашизм) чи братерство (демократія)? Які політичні ідеї дієвіші: ліві чи праві? Що важливіше: колектив чи індивід? Якою має бути влада? Як зароджуються протестні настрої та до чого призводять революції? Що саме керує людиною: її воля чи тваринний інстинкт? Чи існує у всесвіті Бог, чи всі ми приречені підкорятись «праву сильнішого»? Усі ці питання Хван Дон Хьок талановито обігрує, тож світ не міг не захопитися «Грою в кальмара». Як і «Паразити» Пона Чжун Хо, «Гра в кальмара» поцілила в центральний нерв епохи — серіал став важливим висловлюванням на тему суспільної нерівності.
2-й сезон «Гри в кальмара» продовжує порушувати складні теми, але домішує — несподівано — елементи трилерного бойовика. Минає три роки після закінчення 1-го сезону — переможець ігор Сон Гі Хун одержимий пошуками організаторів «королівських битв». Виграні гроші використовує саме для цього: герой ставить собі за мету помститись інвесторам і кураторам «Гри в кальмара», щоб покласти край цим жорстоким змаганням на потіху багатіям. Також приходить до тями ще один герой 1-го сезону — поліцейський Хван Джун Хо (Ві Ха Чжун), який, шукаючи рідного брата, випадково потрапляє на той самий острів, де проводять смертельні ігри. Виявилося, що зниклий брат Джун Хо — головний наглядач за іграми. Врешті він стріляє у Джун Хо — і той «вибуває» з 1-го сезону. Тепер Джун Хо, як і Сон Гі Хун, намагається повернутись на острів. Певної миті їхні шляхи перетинаються, вони об'єднують зусилля — і це дає результат: Гі Хун повторно потрапляє у «Гру в кальмара» й намагається вмовити нових учасників зламати систему й відмовитися від змагань.
2-й сезон «Гри в кальмара» вирізняється незначною зміною темпу: його сім епізодів справляють враження розгону перед майбутнім грандіозним фіналом у 3-му сезоні, якого слід очікувати влітку 2025 року. Утім це не позначилося на інтелектуальній глибині та психологічній достовірності стрічки — вона так само хвилює, лоскоче нерви, змушує переживати сильні емоції. Клаустрофобний ігровий світ і його криваві змагання, яскраві «дитячі» кольори, похмура столиця Південної Кореї, велика кількість персонажів і десятка центральних героїв — базові принципи 1-го сезону залишилися без суттєвих змін. 2-й сезон певною мірою повторює його, але з наріжним компонентом на додачу — знанням (і нашим, і головного героя) принципів і наслідків гри. Ми знаємо, що саме має статися — але що нам із цим знанням робити?
Центральними в новому сезоні стають три теми: вибір, боротьба і помста. Тепер усі учасники гри наділені правом чесно й демократично голосувати за продовження або припинення змагань після кожного етапу. Ставиш хрестик — ти за продовження. Ставиш нулик — хочеш зупинити гру, розділити призові гроші між усіма учасниками (які не загинули в минулих змаганнях) і покинути це криваве пекло. Саме на голосуванні робить основний акцент Сон Гі Хун — він закликає інших учасників прислухатися до здорового глузду й піти звідси живими, поки вони ще мають таку можливість. Але чим є здоровий глузд? Чи не створює таке голосування більше проблем, ніж можливостей, бо нацьковує учасників, поділяючи їх на два непримиренні табори нуликів і хрестиків? І чи не користуються цим засновники гри, щоб зробити змагання ще більш видовищними й безжальними? «Ви чули про фільм "Матриця"? — запитують у «Грі в кальмара». — Він про людей, які могли прийняти синю пігулку і жити собі спокійно. Але завжди знаходяться ті, хто приймає червону і вдає із себе героя». Сон Гі Хун у 2-му сезоні намагається стати героєм — він бореться за людей, хоче їх пробудити, бажає їм добра. Але чи дійсно його дії несуть благо? Чи є сенс у його запеклій боротьбі з організаторами гри?
2-й сезон «Гри в кальмара» можна перейменувати у «Гру в героя». «Якщо ми і маємо з кимось боротись, то якраз з організаторами цієї гри!» — упевнено стверджує Сон Гі Хун. Але як? Повстати проти системи? Захопити зброю? Намагатися потрапити в головний контрольний пункт гри? І що тоді? Де гарантії, що це вдасться? Протягом сезону Гі Хун проходить шлях від гуманістичного героя до більш контроверсійного персонажа. Він пропонує «пожертвувати людьми заради суспільного блага» й замислитись над тим, що таке мораль, які в неї межі та що відрізняє борців за справедливість від тих, з ким вони борються.
Через бажання помсти за скоєне ініціаторами змагань зло Сон Гі Хун уподібнюється кривдникам. На що він розраховував, коли (спойлер!) повів людей проти організаторів гри? Чому він не зрозумів, що це теж стане частиною змагань? Як він не здогадався, що один з його найближчих товаришів — фронтмен гри? Колись Сон Гі Хун був невдахою, який за будь-яку ціну намагався врятувати товаришів – і в результаті вийшов переможцем у «Грі в кальмара». Але ставши героєм і лідером, переступивши через власну мораль – він програв. І тепер нам лише залишається чекати на 3-й сезон, щоб дізнатись фінальну розв'язку історії Сон Гі Хуна.