Чи всі рівні перед законом, або для декого він все ж таки прогнеться?

Згадується один з висловів Юрія Луценка, який він ще за часів свого головування МВС любив повторювати — “Перед законом всі рівні”! Але, як виявилось, якщо справа стосується чи то “державних інтересів” чи то політичних розкладів керівництва держави, то хтось може бути і “рівнішим”...

Фото: Макс Требухов

Минулого тижня Верховна Рада 258 голосами підтримала законопроект, яким дозволено призначати генеральним прокурором людину без достатньої правової освіти, а також вноситься ряд інших норм, якими майже повністю змінюється система управління органами прокуратури. Що ж відбулось в парламенті та в країні в цілому, аби це сталось?

Історія з голосуванням за цей законопроект затягнулась майже на три тижні. В коаліції явно не вистачало голосів і лише після тривалих травневих свят за присутності президента, який заради цього відмінив важливі закордонні поїздки, закон був винесений в зал та проголосований. За 2 години повідомлено, що його підписано, а ще через годину він вийшов опублікованим у ЗМІ. Швидкість майже космічна!

Голоси за цей закон розподілились наступним чином: 204 – представники коаліції, 54 – то депутати груп Волі Народу, Відродження, Опозиційного Блоку і позафракційні . Мені не відомо, що саме запропонувала коаліція цим не надто безкорисливим представникам минулої влади за проходження цього закону. Але, напевно, мати «свого» генерального прокурора вигідно не зовсім чистим на руку людям і явно підтримка подібного законопроекту відбулась не просто за «гарні очі». Доведеться серйозно поступатись. І, як завжди, рахунок інтересів країни...

Після подібного інциденту з проштовхуванням закону, який курує особисто президент, варто задуматись, на що спирається сьогодні влада в країні. На Конституцію? На правові засади? На закони? На міжнародні зобов'язання? Про що може йти мова, якщо закон можна змінити за бажанням однієї людини, а Конституція в країні нівельована до папірця, який можна переписувати за першою вимогою.

Я особисто, з великою повагою ставлюсь до Юрія Віталійовича Луценка. Але, як можна вірити в незалежність державного прокурора, якщо для його призначення голоси дають групи, які “тримають” митниці, Укргазвидобування та інші ласі шматки для заробітку. Як можна вірити в незалежність прокурора, якого не обирають через конкурс. Вважаю, що для нього це значна втрата особистої свободи - стати політично заангажованим чиновником. І головне, затягнути Генеральну Прокуратуру в політичний пасьянс країни, замість того, щоб деполітизувати роботу і зробити виключно професійно працюючий процесуальний орган.

Хоча, всі ці кроки робляться під ту саму пісню – ось нарешті, з обранням Юрія Луценка зміни в Генеральній прокуратурі підуть швидкими темпами. Почекайте! Але і Шокін був пропонований Президентом, і Ярема. Якщо все так погано було у їх роботі, то чому ці помилки не були визнані президентом і його фракцією? Знову чекаємо на місію?

І ще. За галасом щодо особи генерального прокурора майже непоміченими пройшли інші норми цього закону. Закріплено норму, що кримінальні провадження у розслідування злочинів, підслідних Державному бюро розслідувань продовжують здійснюватися цими слідчими і в майбутньому без обмеження за часом. У чинній редакції КПК було зазначено - не довше двох років. Також відстрочено до 15 квітня 2017 створення органів прокурорського самоврядування. Записано, що генеральний прокурор може розпоряджатися кадрами на свій розсуд - особисто призначати прокурорів на адміністративні посади. Хоча саме такі політично призначені прокурори і посадили Тимошенко та Луценка. А за рік можна змінити практично всіх прокурорів за політичною належністю — чи не так?

І головне - найнебезпечнішим нововведенням закону про Генеральну прокуратуру України є зміни до Кримінального кодексу, які передбачають заочне судочинство. Вважаю, що саме цей пункт дає можливість змоделювати певну негативну ситуацію по відношенню до будь якої людину на користь функціонера від прокуратури. А якщо цим законом малось на меті засудити представників злочинного режиму, мабуть краще було назвати їх поіменно. І яка гарантія що невинна людина не буде заочно засуджена?

Наша фракція одностайно голосувала проти цього закону оскільки його норми руйнують права людини в країні і нівелюють додержання законності та Конституції. Якщо країна не спирається на закон та Конституцію то наступає хаос, безлад і некерованість країною!

Відтепер можна поставити остаточну крапку у відповідальності за стан в країні пропрезидентською фракцією і Петром Порошенком особисто.

Вважаю, вже весною нас чекають дочасні парламентські вибори і ймовірність цього постійно зростає...

Вадим Івченко Вадим Івченко , Народний депутат України
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter