Франція, Британія, Ірландія, Естонія та представник з закордонних справ ЄС висловили свою скептичну позицію по припиненню перемовин з Туреччиною. І це незважаючи на те, що ідея припинення перемовин виникла на фоні істотного погіршення ситуації з правами людини (однією з базових цінностей ЄС) в Туреччині.
Незважаючи на те, що ідея припинення перемовин пролунала від найвпливовішого члена ЄС і одного з найпрагматичніших лідерів — Ангели Меркель.
Незважаючи на те, що після пропозиції припинити перемовини, Меркель закликала членів ЄС утриматись від публічного коментування теми, до узгодження спільної позиції, аби не послаблювати ЄС в очах тої ж Туреччини.
Незважаючи на те, що головний конкурент Меркель на виборах до Бундестагу поділяє її позицію.
Незважаючи на усе зазначене вище ряд лідерів та функціонерів ЄС прийняли рішення піти на публічне протистояння.
З одного боку зрозуміти опонентів Меркель не складно, якщо згадати що Туреччина має безпосередній вплив як на розмір потоку біженців, через наземну військову присутність в зоні сирійського конфлікту, так і здатність цього потоку дістатись кордонів ЄС. Побоювання нової хвилі сирійських мігрантів могли б пояснити різницю позицій, але навряд чи можуть пояснити чому узгодження позицій відбувається в цьому випадку через пресу.
Така публічна дискусія послаблює Меркель в очах виборців. На думку деяких політичних оглядачів (В.Савинок), мотивацією для заяви про припинення перемовин з Туреччиною, було бажання канцлерін вибити цю важливу тему з рук конкурента Мартіна Шульца.
Тут можна пригадати події навколо останніх парламентських виборів в Нідерландах, які відбулись цієї весни. Тоді саме "турецький кинджал" допоміг нинішньому прем'єру Рютте розібратись з конкурентом, Гертом Вілдерсом, отримати додаткові відсотки і в результаті перемогти.
На відміну від дій Рютте, активність Меркель в цьому напрямку поки не приносить їй бажаних дивідендів. Тепер конкуренти з SDP знаходяться в кращій позиції і можуть розповідати виборцям про те, як вони будуть вирішувати питання, яке не підкорилось фрау Меркель. "Турецький кинжал", який так допоміг голландському прем'єру, може стати ножем у спину для канцлерін.
Ще лишається час, щоб вплинути ситуацію до голосування і невідомо як саме ця тема вплине на підсумковий розподіл голосів, втім вже можна робити певні висновки. Поки цей вплив є виключно негативним. Брак згоди між ключовими фігурами зовнішньої політики ЄС, який чітко проглядається в заявах для преси, погіршує сприйняття ЄС в цілому і негативно впливає на його здатність до вчасних колективних реакції. Турецьке питання приєдналось до тем, які розділяють і послаблюють ЄС (таких як міграційна політика та Європа різних швидкостей), кількість яких останнім часом помітно збільшується.
Як наслідок — Туреччина відверто тішиться тактичної перемогою у протистоянні з Німеччиною і вже, певно, думає про "перезавантаження" стосунків з ЄС, яке б зняло з порядку денно питання європейців до стану турецької демократії.
Кремль тихо усміхається, спостерігаючи за послабленням єдності між ключовими членами ЄС і все більше переконується в тому, що тиск на ЄС в бік "перезавантаження" стосунків може мати перспективи і для Донбасу, і для питання Криму.
Саме час для фрау Меркель продемонструвати ті навички кризового менеджера, завдяки яким вона вважається одним з найвпливовіших політиків повоєнної Німеччини.