Президент викликав регіт своєї "команди покращення" коли коментував моі спроби донести до народу та урядовців інформацію про безпорадність уряду та його прем"єра пред сніговою та водною стихією.
Президенту з прем"єром смішно! А чи смішно пенсіонерці з песією в 1000 гривень з якоі вона витрачає 50% на ліки 30 на комуналку і решту на іжу. Чи смішно робітникам фабрик та заводів які закриваються тільки через те, що свого часу іх віддали олігархам та комсомольським вожакам. Чи смішно молоді яка на порозі злиднів, безробіття та розгулу злочинності, хвороб... Чи смішно дрібному бізнесу, батькам які відводять дітей до дитсадка, а до цього позичають гроші у банку аби дати хабар директору садка. Можна продовжувати бескінечно і... нікому крім прем"єра та президента не буде весело. Украіна принижена.
Але останніми сміятимуться не вони. Партіі схаменуться і запросять до своіх команд лідерів громадських організаці, ті гроші на які наймаються "добровольці" для мітингів спрямують на гранди для розвитку громадських організацій та громадянського суспільства вцілому. І буде громадянське суспільство і будуть лідери, а не самозванці, і буде справжній протест і перемога, буде Украіна.
Лише десять лідерів потужних го у списку партіі дозволить вивести на вулиці 10-20 000 чоловік. Цього достатньо щоб влада дослухалась опозиціі або пішла геть. Десять-двадцять організацій може дати парламенту та уряду потужну команду експертів, законодавців, спікерів які здатні донести громадянам необхідність тих чи інших рішень.
Влада усвідомлює що для неі єдиний вихід з ситуаціі в якій вона опинилася - це вхід в диктатуру і тоталітаризм. Ми ж маємо пам"ятати найважливіше: ми - опозиція відповідаємо вже не тільки за виборців, від депутатів цього скликання залежить те чи буде Украіна завтра зранку, чи прокинуться завтра украінцями мільони украінських дітей та мільони іх батьків. Ми повинні бути готові до самопожертви заради них.