Сергій і Юлія познайомились в спортивному комплексі, де чоловік зі своєю командою грав у футбол. Він ще з юності захоплювався спортом, читав книжки, багато працював та постійно вдосконалювався. Був чесним і справедливим. Саме за це він і сподобався дівчині. «Сергій був на 11 років старше за мене, але його посмішка та відчуття гумору не залишили мене байдужою. Він завжди бачив тільки світлі сторони життя і, насамперед, вчив цього мене. Не мав поганих звичок. Був веселим, бадьорим та життєрадісним! Мені здавалось, що таких як він просто не існує і моєму щастю не було меж…», - ділиться спогадами дружина загиблого.
Сергій Бурлака мав невеликий бізнес з нарізки скла та виробництва дзеркал, а у вільний від роботи час вони з дружиною їздили на прогулянки до лісу, у парк, завжди разом проводили своє дозвілля. «А як народилась наша Анфіса (донька подружжя) Сергія було не впізнати: з перших днів він буквально не відходив від донечки, міняв підгузки, бавився, ходив з нами на свіже повітря, читав казки на ніч…В свої 37 років, він немов наново народився, такий був енергійний і щасливий», - пригадує Юлія Бурлака.
Сергій Бурлака був людиною із великим серцем, патріотом своєї держави. Саме тому він не міг просто лишатися вдома і спостерігати, як молоді хлопці гинуть на Сході. «Якщо він прийняв рішення, то якось вплинути і щось змінити вже було неможливо. І він пішов добровольцем в «Азов». ( До цього, рік був у складі Хортицького полку, щотижня чергував на блокпосту неподалік Запоріжжя та брав активну участь у навчаннях полку). Не дивлячись на мої вмовляння не їхати в зону АТО, Сергій сказав, що це його обов’язок і він не хоче, щоб у майбутньому, його донечка запитала, що він робив коли була війна, а йому б не було що відповісти», - говорить Юлія Бурлака. Юлія розповідає, що вже знаходячись безпосередньо в зоні АТО, Сергій часто телефонував, завжди питав чи все добре, але ніколи не розповідав про справжню ситуацію - не хотів, аби його кохані дівчата переживали.
«Нашій донечці був 1 рік та 2 місяці. Він просто обожнював її. В короткочасну відпустку завжди приїжджав з квітами та подарунками. Кожну вільну хвилину проводив з донькою, дивився на неї, брав на руки та радісно посміхався», - розповідає Юлія Бурлака.
От і того дня, Юлія і Анфіса чекали, коли Сергій приїде. «Чотири доби ми не могли додзвонитись до Сергія…Таке вже бувало раніше, тому ми вірили що ось-ось пролунає дзвінок, бо він планував приїхати додому та привезти донечці свинку Пеппу. Мій чоловік завжди виконував свої обіцянки і приїздив вчасно. Та замість Сергія приїхали його бойові побратими зі словами: «Прийміть наші співчуття…Ваш чоловік Герой!»», - ледь стримуючи сльози згадує Юлія Бурлака.
Сергій Бурлака загинув, підірвавшись на міні, під час виконання аеророзвідки поблизу с. Павлополя, що на Донеччині. Отримані поранення виявилися не сумісними з життям. Указом Президента України № 216/2016 від 18 травня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", Сергій Бурлака нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Зараз дружина героя - Юлія Бурлака та маленька Анфіса проживають у зйомній квартирі, їм потрібні кошти на сплату оренди та комунальних, а донечка швидко росте, тож потрібен одяг та іграшки. Давайте допоможемо родині Сергія Бурлаки вирішити проблеми і потурбуємось про них.
БУРЛАКА ЮЛІЯ ЮРІЇВНА YULIIA BURLAKA 4188370026478381 (Райффайзен банк «Аваль»)
Люди допомагають людям! Кому допомгаєш ти?