ГоловнаБлогиБлог Миколи Голомші

Київ не піде на переговори з терористами. А з переможцями місцевих виборів?

В 2011 році в Росії був запущений черговий шахрайський проект — МММ-2011. Його натхненником став автор попередньої авантюри з назвою МММ Сергій Мавроді.

Фото: Предоставлено Сергеем Сулимой

Відсидівши за шахрайство чотири з половиною роки, він врахував помилки минулого і цього разу заручився, як вважав, бездоганною правовою формою розкрутки проекту. (За рік проект зазнав краху і був визнаний фінансовою пірамідою). Тим не менше, свій оптимізм він зумів передати прихильникам, а проект отримав назву "Мы можем многое". У 2012 році Мавроді оголосив про створення Всеросійської політичної партії МММ, яку мав намір очолити. Тоді ж невгамовний шахрай заявив, що в Україні створена політична партія МММ, яку він має намір використовувати на виборах до Верховної Ради в якості реклами власного проекту.

За певний час на Донеччині колишній співробітник кондитерської компанії «Солодке життя» Денис Пушилін став (мабуть, не від солодкого життя) волонтером московської МММ пана Мавроді. Тут він зумів себе проявити, і вже як один з керівників відділення якось давав прес-конференцію в Києві в одному з інформагентств. Згодом на організаційно-ідеологічній базі МММ була створена партія «Ми Маємо Мету», яка визнала його своїм лідером. І вже у 2012 році Пушилін балотувався на виборах до Верховної Ради України під егідою новоствореної партії. Тоді він не зумів переконати своїх виборців в правдивості намірів. Втім за два роки Пушилін бере активну участь в путінсько-терористичному процесі під виглядом сепаратистського руху на Донеччині і стає одним з лідерів терористичної організації під умовною назвою ДНР.

Але і на посаді «віце-спікера народної ради "ДНР" він не пориває зв’язки з МММ. Підтвердження цього надав у липні 2014 року тодішній голова СБУ В. Наливайченко, який заявив про те, що фінансова піраміда МММ фінансувала вербування терористами нових найманців на Донбас.

Так поступово проявився задум російських спецслужб, які заздалегідь заводили на територію України своїх агентів, використовуючи для цього, зокрема, імітаційно-технологічні політичні проекти.

Найцікавіше, що політична партія «Ми Маємо Мету» та її лідер Денис Пушилін, незважаючи на те, що на сході країни йде гібридно-терористична агресія і відповідно до заяви Верховної Ради України ЛНР, ДНР визнані терористичними організаціями, до цих пір знаходиться на сайті Центральної виборчої комісії. Більше того, партія на правових засадах претендує на участь у місцевих виборах, які відбудуться у жовтні.

Нещодавно Кремль зробив політичний кульбіт в ДНР — замість одіозного і не зовсім слухняного Пургіна, який відстоював «ідеали» Новоросії, спікером «парламенту» терористичної ДНР російські спецслужби зробили того ж Пушиліна, який буде виконувати всі вказівки Москви. Зараз Пушилін як спецпредтавник в межах Мінського процесу міжнародних домовленостей відстоює ідею відведення озброєння калібром менше 100 мм, чим заробляє собі славу прихильника виконання Мінських угод не тільки в Україні, але й на міжнародній арені. Ось вам і гібридна дипломатична легалізація лідера окупованої території, з яким можна сідати за стіл міжнародних перемовин.

Західні ЗМІ (не кажучи про російські і українські) заполонили повідомлення про те, що заміна одного терориста на іншого є нічим іншим як бажанням Кремля реалізовувати мінські угоди (проо пише навіть поважна The Times).

Насправді ми маємо справу із ще одним «разводняком» Кремля. Мінські угоди Москва не збирається виконувати собі на збиток. І це прекрасно знають у Києві, де цілком свідомі того факту, що головним для Путіна є «урочиста» передача окупованих територій Україні … на умовах Росії. Тобто, з новообраними керівниками всіх місцевих органів (що змінять військову форму і автомати на костюми з краватками і шкіряні портфелі), зруйнованими населеними пунктами і вщент розваленою інфраструктурою.

А в політико-комунікаційному світлі міжнародна спільнота може отримати незабаром месидж про «демократизацію» ДНР — утворення пройшло за півтора роки шлях від грушника-терориста (і одночасно історичного реконструктора) Гіркіна до політико-дипломатичного шахрая Пушиліна. Насправді ми маємо справу з новими геотехнологіями російської експансії. Ще один приклад, до речі, такої експансії ми зараз спостерігаємо у Сирії.

Судячи з того, з якою наполегливістю міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров проголошує готовність ЛНР і ДНР провести місцеві вибори за законами України і навіть за участі спостерігачів ОБСЄ, путінські політтехнологи давно вже відпрацювали схему різноформатної легітимізації терористичних організацій на окупованих територіях. Їм зараз потрібно зовсім небагато — згода Києва на проведення виборів, причому будь-яких, бо з них вони засобами комунікаційно-контентного домінування зроблять «найдемократичніші» вибори у світі. І саме на це спрямовані всі дипломатичні, міжнародно-лобістські та особисті зусилля Кремля і його мешканців з легалізації своїх терористичних сателітів в Україні. Тим більше, що згідно з Комплексом заходів з виконання мінських угод відновлення повного контролю над державним кордоном (який за цей період збільшився з 400 неконтрольованих кілометрів до 600) з боку уряду України розпочнеться ніби-то в перший день після завершення місцевих виборів на окупованих територіях, які матимуть свою міліцію і власний безпековий сектор. І то лише за умови проведення Україною конституційної реформи в повному вигляді (а не частково, як відбувається на даному етапі).

Сумнівів, що переможцями місцевих виборів на окупованих територіях стануть представники МММ (читай — ФСБ), практично немає. Комунікаційно-контентна безпека з боку Міністерства інформполітики України відсутня, військово-цивільні адміністрації в політику не втручаються, тому домінування путініців в «окремих районах Донецької і Луганської областей» абсолютне. До завершення дійства під умовною назвою «Мінск-2» залишається кілька місяців. Якщо бути точним — 108 днів.

Микола Голомша Микола Голомша , заслужений юрист України
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram