Коли на сотнях зустрічей під час передвиборної кампанії мене запитували чи правда, що я балотуюся від «Партії регіонів», я ствердно відповідав і пояснював, що підтримую провладну партію через те, що хочу, щоб ті вкрай потрібні законопроекти, які були написані разом з людьми і стосувалися розвитку сільської місцевості, були прийняті.
Я переміг чесно і ніхто не може дорікнути мені в будь-яких фальсифікаціях чи маніпуляціях. Я не тримаюся за крісло депутата. Для мене це неважливо.
Я не змінив своєї позиції. Я подав всі законопроекти, які обіцяв людям. Всю свою заробітну плату в якості народного депутата віддавав і віддаю на потреби закладів освіти і охорони здоров’я. Я не кинув округ, людей, нікуди не зник з Черкащини, звітував перед людьми.
Я намагався, незважаючи на шалений спротив, провести через парламент потрібні людям і Черкащині ініціативи. Це законодавчий пакет, що спрямований на відродження підприємств в сільській місцевості, на збільшення фінансування місцевих бюджетів в селах, на залучення інвестицій і багато чого іншого.
Я завжди стояв на позиції, що кожен з нас має нести відповідальність. Президент – за державу, губернатор – за область, депутат – за округ, голова сільради – за село, а кожна людина – за порядок в своєму домі і в своїй державі.
Пролита в Києві кров, створена ситуація, яка поставила під сумнів соборність і незалежність нашої держави – це відповідальність всіх без винятку політичних сил. Хто стояв за всім цим процесом і міру вини кожного має встановити неупереджене слідство і суд.
Я ніколи не мав і не хочу мати нічого спільного з людьми, на чиїх руках кров, і в чиїх думках тільки влада. Мої виборці вибирали мене не для підтримки процесів, які штовхають Україну в хаос громадянського протистояння.
Я не збираюся підтримувати жодну політичну силу, що має відношення до цього конфлікту. Я не підтримую ані їх справжніх цілей, ані тим більше засобів.
Тому я оголошую про свій вихід із партії і фракції Партії Регіонів.
Я залишуся безпартійним і позафракційними.