Найчастіше підробляють або ввозять до країни без реєстрації дороговартісні лікарські засоби – від онкології, раку, гепатиту, сильнодіючі препарати.
Продають фальсифіковані медичні препарати зазвичай через мережу Інтернет або аптечні мережі.
Втім, спіймати роздрібних торговців на продажу контрафактного товару вкрай складно. З 2014 по 2018 рік в Україні діяв мораторій на перевірки аптек. Згодом уряд запровадив доволі лояльну для фармацевтів систему інспекцій. Держлікслужба проводить планові перевірки раз на рік за затвердженим графіком. Існують і позапланові перевірки – за заявою споживачів. У цьому випадку Держлікслужба має погодити перевірку аптеки у Державній регуляторній службі. Цей процес займає від 2 тижнів до місяця. Коли інспектор приходить з перевіркою, найчастіше порушення вже виправлені.
Така система контролю призвела до того, що майже відсутні механізми запобігання продажу неякісних ліків. Сильнодіючі медпрепарати з порушенням закону відпускаються без рецепта, ліки продають дітям, відпускають фальсифіковані препарати. Навіть у випадку, коли громадянин направив скаргу на підроблений препарат, Держлікслужба не здатна оперативно відреагувати.
Колеги з Комітету з питань здоров’я нації розробили два законопроєкти для вирішення проблеми.
Перший стосується перевірки аптек. Пропонується прибрати погодження перевірки з Державною регуляторною службою. Це дозволить Держлікслужбі швидко реагувати на скарги громадян (якщо людина пред’явила чек на придбання медпрепарату). Також вводиться механізм контрольної закупки. Інспектор може під виглядом покупця придбати ліки та вже за фактом продажу неякісного препарату скласти протокол.
Другий законопроєкт посилює відповідальність за продаж лікарських засобів без рецепта у заборонених випадках.
Приклад – продаж антибіотиків. Регулярне неконтрольоване вживання яких може призвести до антибіотикорезистентності – стану, коли організм звикає до препарату. Водночас у більшості аптек можно вільно купити антибіотик.
За продаж сильнодіючого препарату без рецепта працівнику аптеки загрожує мінімальний штраф у розмірі 400 грн. І це лише у випадку, якщо продавця спіймають за руку. Таке покарання навряд чи змусить провізора відповідальніше підходити до продажу товару. Не дивно, що за офіційною статистикою в Україні впродовж останніх п’яти років за продаж лікарських засобів без рецепту оштрафували лише 30 (!) провізорів.
Запропонований колегами законопроєкт не лише збільшує розмір штрафу, але й розподіляє відповідальність між провізором та керівником аптеки. За перше встановлене порушення загрожує покарання від 1020 грн до 4250 грн, за повторне протягом року – від 10200 грн до 34000 грн.
На мій погляд, посилення контролю за реалізацією ліків в аптечних мережах відповідає курсу, який оголосив Президент щодо боротьби з контрабандою.
У той же час дуже важливо, щоб нові механізми не призвели до зловживань. Нові повноваження виконавчих органів не повинні призвести до створення тиску на бізнес. Ухвалення законопроєктів повинно відбуватись у діалозі з профільними бізнес-асоціаціями та представниками аптечних мереж. Контроль продажу неякісних ліків - це не привід для утисків бізнесу, зведення рахунків з конкурентами та перерозподілу аптечного ринку.