Загроза тривалого контролю Ірану над Ормузькою протокою змушує країни Перської затоки переглядати дорогі плани будівництва трубопроводів в обхід цього вузького місця, щоб забезпечити експорт нафти й газу.
За словами чиновників і представників галузі, нові трубопроводи можуть стати єдиним способом зменшити залежність регіону від перебоїв у протоці, хоча такі проєкти будуть дорогими, політично складними і потребуватимуть років для реалізації.
Поточний конфлікт підкреслив стратегічну важливість саудівського трубопроводу «Схід–Захід» довжиною 1200 км, побудованого у 1980-х роках після побоювань закриття протоки під час ірано-іракської війни. Сьогодні він транспортує близько 7 млн барелів нафти на добу до порту Янбу на Червоному морі, повністю оминаючи Ормуз.
Керівництво Саудівської Аравії розглядає можливість збільшення експорту через трубопроводи, включно з розширенням існуючої інфраструктури або будівництвом нових маршрутів. Раніше подібні проєкти неодноразово зупинялися через високу вартість і складність, однак нині настрої в регіоні змінилися, і обговорення переходять від теорії до практики.
Експерти вважають, що найефективнішим рішенням може бути створення мережі трубопроводів, хоча це й найскладніший варіант. У довгостроковій перспективі нові трубопроводи можуть стати частиною ширших торговельних маршрутів для транспортування різних товарів, а не лише енергоресурсів. Серед можливих варіантів – відновлення проєкту транспортного коридору між Індією, країнами Перської затоки та Європою, хоча він має політичні труднощі.
Ізраїльські представники вважають, що трубопроводи до Середземного моря все ж будуть побудовані через Ізраїль або Єгипет.
Попри це, перешкоди залишаються значними: вартість може сягати від 5 до 20 мільярдів доларів залежно від маршруту, а також існують серйозні ризики безпеки, зокрема нерозірвані боєприпаси в Іраку та діяльність бойовиків.
Трубопроводи до Оману також стикаються з географічними труднощами, а місцеві порти не повністю захищені від атак, як показали нещодавні удари дронів.
Політичні питання включають контроль над трубопроводами та необхідність тіснішої співпраці між країнами регіону.У короткостроковій перспективі найреальнішими варіантами є розширення існуючих маршрутів у Саудівській Аравії та ОАЕ, а також розвиток нових експортних терміналів на Червоному морі.
Остаточні рішення, ймовірно, залежатимуть від того, яким буде довгостроковий статус Ормузької протоки, тоді як країни регіону вже усвідомлюють необхідність нових підходів до енергетичної безпеки.
- Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про проведення 2 квітня масштабних переговорів за участі міністрів закордонних справ 35 держав щодо ситуації довкола Ормузької протоки.
- Ормузька протока була заблокована Іраном наприкінці лютого 2026 року у відповідь на американо-ізраїльські удари.
- Це перекрило шлях для 20% світового експорту нафти та газу, спровокувавши стрімке зростання цін на енергоносії. Хоча європейські країни спочатку відмовлялися втручатися, побоюючись втягування у війну, масштаби енергетичної кризи та тиск із боку Вашингтона змусили їх змінити позицію.
- До того ж, Дональд Трамп вдався до шантажу Європи, погрожуючи вийти з PURL, якщо союзники не допоможуть в Ормузькій протоці.