Швеція і Німеччина оголосили про суттєве скорочення бюджетів на гуманітарну та розвиткову допомогу, зосереджуючи фінансування на підтримці України та збільшенні оборонних витрат, пише The Guardian.
Аналітики попереджають, що в Європі гуманітарну політику дедалі більше замінює геополітичний підхід, за якого допомогу спрямовують туди, де донори бачать прямий стратегічний інтерес.
У грудні Швеція повідомила про скорочення розвитку на 10 млрд шведських крон (близько £800 млн), зокрема, для Мозамбіку, Зімбабве, Ліберії, Танзанії та Болівії. Німеччина ж заклала на 2026 рік гуманітарний бюджет у €1,05 млрд, що менш ніж удвічі менше, ніж торік, переорієнтувавши витрати на регіони, які вважає пріоритетними для Європи.
«Ми втрачаємо консенсус солідарності та відповідальності, який існував роками», — заявив директор берлінського Центру гуманітарних дій Ральф Зюдгоф. За його словами, Берлін скорочує присутність у Латинській Америці та Азії, концентруючись на кризах, які безпосередньо впливають на Європу. Водночас Україна, через війну, розв’язану Росією, уникнула масштабних скорочень, з огляду на своє географічне розташування.
Подібні кроки роблять і інші країни. Британія заявила про скорочення допомоги для фінансування оборони, Норвегія збільшила цивільну підтримку України до чверті свого військового бюджету, водночас урізавши програми для Африки. Франція планує скоротити гуманітарні витрати на €700 млн, зменшивши продовольчу допомогу на 60% і водночас збільшивши оборонні видатки на €6,7 млрд.
Представники гуманітарних організацій застерігають, що такі рішення найбільше вдарять по вразливих країнах Африки. Зокрема, Мозамбік, який потерпає від циклонів, посух і збройного конфлікту в провінції Кабу-Делгаду, отримав лише $31 млн з необхідних $222 млн допомоги цього року. Скорочення фінансування, за словами експертів, може призвести до згортання програм з охорони здоров’я, освіти та боротьби з ВІЛ/СНІДом і звести нанівець прогрес останніх років.