Україна та Євросоюз підписали безпекову угоду, повідомляє Суспільне. Підписання відбулося в межах саміту лідерів ЄС у Брюсселі.
Для укладання угоди до Брюсселя сьогодні приїхав український президент Володимир Зеленський. Він анонсував укладання трьох безпекових угод.
Угоду підписали український президент, президент Євроради Шарль Мішель та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, пише The Guardian.
"Сьогодні з Володимиром Зеленський ЄС і Україна підписують зобов'язання щодо безпеки. Ці зобов'язання допоможуть України захистити себе, простояти дестабілізації та стримувати майбутні акти агресії", – прокоментував Шарль Мішель.
За даними "Європейської правди", угода з ЄС має назву "Спільні безпекові зобов'язання між Євросоюзом та Україною". Документ відрізняється від двосторонніх безпекових угод України з країнами НАТО.
Сьогодні з Володимиром Зеленський ЄС і Україна підписують зобов'язання щодо безпеки. Ці зобов'язання допоможуть України захистити себе, простояти дестабілізації та стримувати майбутні акти агресії", – прокоментував Шарль Мішель.
Він не містить жодних згадок про майбутнє членство України в Альянсі, оскільки до ЄС входять як позаблокові держави (Австрія, Ірландія), так і Угорщина, яка не виступає за членство України.
Держави-члени ЄС дали одностайну згоду на підписання договору.
"Найбільший успіх цієї угоди – це те, що її взагалі вдалося узгодити і підписати, попри позицію Угорщини", – поділився з "ЄвроПравдою" високопосадовець зовнішньополітичної служби ЄС.
Стосовно фінансування вказано, що Україна отримуватиме кошти з Європейського фонду миру (European Peace Facility, EPF).
"Нещодавно створений Фонд допомоги Україні в рамках EPF додає іще 5 мільярдів євро на 2024 для забезпечення подальшої військової допомоги та підготовки, і подальші співставні щорічні збільшення можуть бути передбачені до 2027 р., виходячи з потреб України та за умови політичних настанов Ради", – йдеться в угоді.
Безпекові гарантії: чого прагне Україна
За дорученням Володимира Зеленського весною 2022-го була створена Міжнародна робоча група з питань гарантій безпеки, яку очолили Андерс Фог Расмуссен і Андрій Єрмак. У вересні 2022 група презентувала Київський безпековий договір.
У липні 2023, на спільній пресконференції з генеральним секретарем НАТО, президент Володимир Зеленський сказав, що Україна потребує отримання безпекових гарантій перед тим, як вона стане членом Альянсу. Ці гарантії мають бути не "замість НАТО", а на шляху до нього, наголосив він. Президент сказав, що зараз реальних юридичних гарантій безпеки від партнерів держава не має, тож це може стати першим юридичним документом. А потім Україна може отримати окремі гарантії з окремими країнами-гарантами. У цих документах пропишуть конкретні речі, яких Україні не вистачає, наприклад, ППО, авіації – і підписанти гарантій працюватимуть над тим, аби закрити ці потреби. До цього документу можуть долучитися не лише члени G7, а й інші країни, хоча від початку документ орієнтований саме на "Велику сімку".
У липні країни Group of 7 підписали декларацію про довгострокові гарантії безпеки та економічну підтримку України. Підписанти сприятимуть реформам, які потрібні для членства України у НАТО. Наступним кроком є укладення двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими країнами-гарантами.
5 грудня у Києві представники ЄС та Міноборони визначили дев'ять пріоритетів довгострокових гарантій безпеки для України. Серед іншого, йдеться про співпрацю ЄС з українською оборонною промисловістю.
12 січня першу безпекову угоду Україна підписала з Великою Британією. Сторони уклали "Угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною і Сполученим королівством Великої Британії та Північної Ірландії". Він діятиме десять років і може бути продовженим – як і всі подальші угоди з іншими країнами.
Одним із найпотужніших договорів називали угоду України з США, укладену 13 червня.