Європейська комісія не має грошей і чіткого бачення як допомогти Україні фінансувати додаткові транспортні витрати на експорт зерна після зриву Чорноморської зернової угоди, передає Reuters.
Україні, одному з найбільших у світі експортерів зерна, тепер доведеться майже повністю покладатися на дорогі маршрути через Європейський Союз, а найдешевший альтернативний шлях - річка Дунай - можливо, не зможе збільшити обсяги після російських обстрілів.
Внаслідок цього Міжнародний валютний фонд оцінив зростання світових цін на зерно на 10-15%.
У листі від 21 липня, з яким ознайомилося агентство, міністерство сільського господарства України звернулося до європейського комісара з питань торгівлі Валдіса Домбровскіса з проханням надати фінансову допомогу для покриття додаткових транспортних витрат, пов'язаних із використанням "шляхів солідарності". Україна оцінює ці витрати у 30-40 доларів за тонну.
Цього тижня комісар ЄС із сільського господарства Януш Войцеховський заявив, що Росія могла б виграти, якби ЄС не допоміг скоротити витрати.
Джерела агентства зазначають - Європа поки не знайшла рішення для підтримки зернового транспорту. "Люди ламають голову з минулого року", - сказав співрозмовник і додав, що "багато зусиль вже було спрямовано на спрощення системи".
У листі також містилося прохання збільшити пропускну спроможність "шляхів солідарності" на 1–1,5 млн тонн на місяць за рахунок "зелених коридорів", зокрема, до Адріатичного моря, країн Балтії, Німеччини та Нідерландів. До речі, завдяки угоді Україна за останній рік перевезла 60% свого експорту "шляхами солідарності" та 40% - Чорним морем.
Одне дипломатичне джерело сказало, що грошей дуже мало, і суттєві суми можуть бути отримані лише після середньострокового перегляду бюджету, на узгодження якого може піти ще декілька місяців.
Представник Єврокомісії підтвердив отримання листа та сказав, що "нині ми розглядаємо такі запити та відповімо в установленому порядку".
Одним із питань є тимчасова заборона на ввезення українського зерна до п'яти сусідніх країн ЄС, які наполягають на продовженні термінів після 15 вересня. Польща категорично проти допуску українського зерна на свій ринок і заявила, що шукає гнучку домовленість про заборону.
За словами другого дипломатичного джерела, опір зростає також і тому, що деякі держави не бачать сенсу в оплаті додаткових транспортних витрат через цю заборону.
Литва запропонувала використати Балтійський коридор, але він передбачає дві зміни ширини колії, що ще збільшує витрати.
Загалом у період з травня 2022 року по червень цього року через ЄС та Молдову було перевезено близько 45,5 млн. тонн українського аграрного експорту, з яких 41 млн – зернові.
Нагадаємо, Росія відмовилася продовжувати після 17 липня "зернову угоду" і почала активно обстрілювати портову інфраструктуру України, яка була залучена до експорту агропродукції. Глава МЗС України Дмитро Кулеба закликав ЄС розширити всі наявні шляхи для українського експорту зерна. Він озвучив конкретні пропозиції України, зокрема - спільно розвивати Дунайський кластер, а також Адріатичний і Балтійський транспортні коридори.
Голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель закликав збільшити експорт українського зерна сухопутними коридорами і зауважив, що сусідам України доведеться докласти більше зусиль, щоб допомогти вивозити продукцію з чорноморських портів.