Росіяни заради "величі" країни не готові жертвувати особистим благом.
Про це повідомляє "Коммерсант" з посиланням на результати опитування, проведеного Інститутом соціології РАН.
Згідно з результатами дослідження "Російське суспільство у контексті нових реалій", яке проводилося в листопаді 2014 (опитано 4 тис. осіб у всіх регіонах країни), протягом 2014 року позитивні оцінки стану російської економіки переважали над негативними. "Позитив" превалював над "негативом" також в оцінці боротьби з тероризмом.
Разом з тим, росіяни незадоволені "рівнем життя населення, ситуацією в галузі прав і свобод, розвитком демократії, а також сферою боротьби з корупцією, законом і порядком".
Опитування показало, що доходи росіян, які росли майже всі 2000-ні роки, "викликали ейфорію відносного добробуту". 80% опитаних минулої осені заявляли, що готові відмовитися від продуктів харчування із західних країн заради зміцнення держави. Але у країні, як з'ясували соціологи, лише 45% домогосподарств мають такий дохід, який у перерахунку на кожного члена сім'ї перевищує два прожиткові мінімуми (прожитковий мінімум у 2014 році становив 8192 руб. або $120). А отже, будь-яке погіршення економічного становища суттєво позначиться на добробуті 55% домогосподарств.
На цьому тлі найбідніші 10% населення мають дохід менш ніж 5 тис. руб. на людину на місяць, найбагатші 10% - 43,5 тис. руб. Як підкреслив директор Інституту соціології Михайло Горшков, це дані "без урахування 3-5% найбагатших, яких практично не вдається опитати".
Соціологи поки не беруться прогнозувати, як зміниться масова свідомість у сприйнятті "громадського" і "особистого" на тлі кризи. Також вони не готові говорити про те, як зміняться реальні доходи і, відповідно, відчуття росіян в умовах кризи, що почалася. Але відзначають "стримано тривожні очікування", які переважали серед росіян у 2014 році. Майже половина опитаних зійшлися на думці, що "країну чекають важкі часи", чверть, навпаки, розраховує на успішний розвиток країни, і ще чверть не чекає "жодних змін".
Серед позитивних змін, які стали підсумком двох десятиліть реформ, соціологи відзначили зростання кількості "самодостатніх росіян", які "беруть відповідальність за події у житті на себе, орієнтуються тільки на власні сили і не потребують підтримки держави". У 2011 році таких було 34%, у 2014-му - 44%. Решта 56% упевнені, що "без допомоги держави не вижити". Криза не змінить цього співвідношення, вважають соціологи. Але не виключають, що "самодостатніх" чекають непрості часи. Під час кризи початку 1990-х "люди йшли з держсектора в приватний, де доходи були вищими: наприклад, кандидати наук пішли в торгівлю", нагадав Михайло Горшков. Сьогодні такої перспективи немає і "можливості підробітків обмежена". Для половини працюючого населення, як з'ясували соціологи, робочий день вже зараз "складає 9,5 годин", у кожного сьомого - 12-годинний робочий день (при восьми годинах, передбачених трудовим законодавством).
Групі "самодостатніх" властивий також і своєрідний світогляд, повідомив керівник центру комплексних соціальних досліджень інституту Володимир Пєтухов. Вони визнають непорушність "морально-етичних цінностей". Але готові відмовитися від "цінності загального блага, від вищої ідеї, від пріоритету суспільного - в тому разі, коли це перешкоджає досягненню їхнього особистого блага". Іншими словами, миритися з падінням рівня життя заради "величі Росії вони не будуть". Водночас більшість росіян (67%) вважають, що Росія "має бути великою державою". Сенс "величі" більшість бачить насамперед у тому, щоб Росія "мала розвинену сучасну економіку" (58%) і "високий рівень добробуту громадян" (53%). Росія як "центр світового впливу" хвилює лише 13%, а "контроль над територією колишнього СРСР" цікавить 8% громадян.