Референдум із запровадження в Латвії російської мови як другої державної фінансувала Росія.
З такою гучною заявою виступив міністр внутрішніх справ країни Ріхард Козловскіс в інтерв'ю телепрограмі Nekā personīga, повідомляє Telegraf.lv.
Варто зазначити, що раніше Латвія утримувалася від таких висловлювань. Про зміцнення статусу російської мови як про одну із цілей російської політики йшлося й у нещодавньому щорічному звіті поліції безпеки Латвії. Однак латвійські спецслужби не надавали інформації про фінансування російською стороною кампанії на підтримку російської мови, яку проводило товариство "Рідна мова".
Своєю чергою, міністр оборони Артіс Пабрікс раніше визнав, що латвійська влада має інформацію про те, хто і як допомагав організаторам мовного референдуму, та вважав, що краще не коментувати цієї інформації.
"Ви чули промову (начальника поліції безпеки Яніса) Рейнікса по телебаченню. Є речі, про які я не хочу говорити. Але абсолютно зрозуміло, що організатори референдуму мали велику підтримку і поза Латвією. Нам важко економічно та фінансово чинити спротив таким речам", - зазначив він.
Тим часом представник організаторів, лідер "Рідної мови" Володимир Ліндерман запевняє, що все фінансування йшло "від народу", і жодної підтримки від зацікавлених у референдумі політичних і фінансових кіл зарубіжних країн програма не отримувала.
"Немає жодних доказів, але методом Геббельса весь час повторюється одна й та сама брехня, поки люди не починають у неї вірити", - заявив Ліндерман.
При цьому він наголосив, що визначення статусу російської мови в країні - "внутрішня справа Латвії", а проведення цієї кампанії хотіли самі російські жителі Латвії. "Це була всенародна кампанія", - підкреслив Ліндерман, додавши, що не було заплачено ні журналістам, ні за рекламу на телебаченні. "Може, це робили самі журналісти, які підтримують російську мову, може, хтось із підприємців", - поділився він.
Тепер товариство "Рідна мова" має намір вимагати від Артіса Пабрікса відмовитися від своїх слів, в іншому разі "Рідна мова" залишає за собою право звернутися до суду.
Нагадаємо, 18 лютого в Латвії відбувся референдум щодо поправок до конституції, що надають російській мові статус другої державної. Поправки підтримали понад 273 тис. виборців - майже 24,9% учасників плебісциту, тоді як проти проголосували 74,78% тих, хто прийшов на дільниці. Число мешканців Латвії, для яких російська мова є рідною, становить приблизно 750 тис. осіб.