Гравець збірної Росії та московського ЦСКА розповів, як йому жилося в НБА:
"У НБА за законом тільки одне тренування в день, більше не можна. Є профспілка гравців, яка захищає їхні інтереси, на відміну від Росії, де ти, в принципі, в рабстві перебуваєш - що команда скаже, те й робиш. Але там і ігор більше в два рази, ніж у Європі. Спершу я весь вільний час витрачав на те, щоб розвідати обстановку, дізнатися місто. Коли ти в чужій країні, в тебе ж у десять разів менше справ - не треба нічого ремонтувати, все вже зроблено за тебе. А з командою ми якось окремо не збиралися, там це не прийнято. Ну, тільки якщо Супербоул подивитися.
Хтось так почувається впевненіше - із золотими зубами, сережками. У "Портленді" поголовно всі були обвішані прибамбасами, а в "Чикаго" навпаки - власниками ж були білі, люди у віці, вони не дозволяли цього всього. Був регламент, де було прописано: мінімум прикрас. У нас, на жаль, нічого такого немає. Я цього не дуже розумію. Тим більше багато зловживають із таким стилем. Особливо молоді гравці, які в НБА підписують контракти, і відразу намагаються виділитися - машиною, діамантами.
Що мені ще подобається в НБА - там іноді підписують ветеранів не стільки для того, щоб вони грали, а радше для підтримки атмосфери в команді. У нас таке не прийнято, на жаль. Якщо тобі виповнюється більше ніж встановлений вік, то клуби думають, що ти вже не можеш грати на високому рівні, і просто не дають тобі контракт".