У греко-римській боротьбі у кроці від медалі найвищої проби зупинився бронзовий призер пекінської Олімпіади, дворазовий чемпіон Європи Армен Варданян. У фіналі він з рахунком 0:3 програв росіянину Амбако Вачадзе. Український борець відзначив, що у нього виникла низка питань до суддів.
У теорію змови неважко повірити, якщо згадати, що Вачадзе став єдиним серед російських «класиків», кому вдалося дійти до вирішального поєдинку. А розпочати домашній чемпіонат (саме «класики» першими вступили у боротьбу) з баранки у графі «золоті медалі» не захоче жодна країна-організатор. Жіноча боротьба принесла нам одразу дві нагороди – «золото» Олександри Когут у ваговій категорії до 51 кг та «бронзу» Алли Черкасової у категорії до 67 кг.
Тішить перемога Когут над японкою Хоріучі у фіналі. Бо ось президент Федерації спортивної боротьби Росії Міхаїл Маміашвілі зауважує, що його підопічні не можуть подолати у собі страх перед спортсменками з «країни вранішнього сонця».Друге «срібло» Україні приніс борець вільного стилю Василь Федоришин. А собі Василь приніс чергову порцію мук і страждань.
Не секрет, що більшого максималіста, людини, в гарному сенсі одержимої спортом, в українській боротьбі просто не існує. В олімпійському Пекіні він не знав, куди подіти свою срібну медаль після церемонії нагородження. Тому і зняв її з шиї.
А у Москві Василь не знав куди подіти очі. Ні, йому не було соромно – він програв гідному супернику, уже триразовому чемпіонові світу. Йому просто було дуже прикро – золота медаль планетарного форуму знову вислизнула з його рук. І це при тому, що у вирішальний момент сутички доля повернулася до українця обличчям: росіянин Кудухов витягнув кульку кольору трико Федоришина і був змушений у клінчі віддати ногу нашому борцеві.
Але якимось дивом зумів вислизнути (невже намастився чимось?!) і провести контрприйом. У Пекіні у сутичці з росіянином Батировим Василь так здивувався, що судді оцінили його чудовий прийом лише в один бал, що пропустив атаку суперника. У Москві він сам залишив себе без «золота». У той день та й, мабуть, кілька днів потому він був найбільш нещасним срібним призером змагань у всьому світі. І цілком можливо, що лишається таким й досі.
Повний кавалер чемпіонатів світу Ібрагім Алдатов (щоправда, медалі здобувалися по низхідній: у 2006-му – «золото», наступного року – «срібло», 2009-го – «бронза») цього разу залишився без нагород, бо через травму плеча відмовився від сутички за третє місце.