В наступні 4-5 років треба буде побудувати ТЕЦ для Києва і багато об’єктів легкої газової генерації, для чого Україні треба залучити до 9 млрд євро.
Про це в інтерв’ю LB.ua розповів директор Центру енергетичних досліджень Олександр Харченко.
"Ніхто вже не буде будувати електростанції на кшталт того, що було. Сучасні потужності виглядають інакше. Тому будуватимуться сучасні комплекси відносно невеликого розміру, але часто - великої потужності. Бо Київ не закриєш газопоршневими двигунами по 10 мВт", - заявив він.
За словами експерта, Києву потрібно, відповідно до його топології і планування енергомереж, щонайменше три великих ТЕЦ.
"Це вже історична даність, ми це не змінимо — змінити коштує стільки, що легше нову столицю збудувати. Отже, треба три великих ТЕЦ і багато менших об’єктів. Вони будуть різні — і по 500 мВт, і по 10 мВт", - пояснив Харченко.
Таких об’єктів потрібно буде забезпечити багато по всій території України і подбати про захист від потенційних ударів з боку РФ.
"Їх потрібно багато, щонайменше, на 5-6 гВт сукупно, а це десь 7,5-8,5 млрд євро, які якось треба залучити в наступні кілька років (до п’яти). Орієнтуємось на потреби під 9 млрд євро в будівництві генерації на всю країну", - розповів Харченко.
Вже з літа, на його думку, має початися максимально активна підготовка до наступного опалювального сезону.
"Зокрема, і збільшення кількості газопоршневих двигунів, максимізація зусиль на тому, щоб будувати все, що можна, в секторі швидковстановлювальної (тобто за місяці, а не роки) - легкої газової генерації і забезпечити її приєднання, роботу. Це — ключові елементи підготовки", - зазначив експерт.
Досі Київ отримав певну кількість такого обладнання і відповідні міські служби частково встигли запустити його в роботу.
"Київ збирав все, що можна, і Києву віддали багато того, що ніхто не хотів брати. Київ тільки трішки фізично не встиг все те запустити. Зараз на стадії запуску велика кількість розподіленої генерації, встигли запустити 20-25%", - розповів експерт з енергетики.
За його словами, певною мірою завдяки цьому у столиці наразі частково залишилось опалення будинків.
"Місто поза зоною критичного ризику залишитися повністю без опалення. Так, котельні часом вимикаються, і все одно виникають технічні проблеми, але загалом це все працює", - зауважив Харченко.
Вже зараз і в наступні три-п’ять років необхідно працювати над залученням іноземних інвесторів, пошуком шляхів заведення в українську енергетику приватного західного капіталу за підтримки європейських, американських та будь-яких інших міжнародних фінансових інституцій.
"Але це питання можна вирішити тільки за умови, що розв’яжемо проблему боргів в енергетиці. Вони створені не війною, а адміністративними рішеннями, штучними тарифами і всім, що до цього докладається. Наскільки ефективно Україна зможе на нього відповісти, я вже передбачити не можу", - заявив Харченко.