Атака, що змінила прогнози
З початку січня Росія здійснила вже три масовані атаки по українській енергетиці. Кремль намагався скористатися нагодою: останніми тижнями Україну накрили морози. До того ж на початку місяця ЗСУ мали проблеми із запасом певних ракет для ППО.
Під час обстрілу 24 січня росіяни використали майже чотири сотні засобів повітряного нападу. Здебільшого це були ударні дрони. Однак атакували Україну і ракетами Х-22/Х-32, а також гіперзвуковими «Цирконами».
Ефективність української Протиповітряної оборони під час цієї атаки склала майже 94 % Це один з найвищих показників за останні місяці.
Х-32 — удосконалена версія старого зразка цієї зброї. Вона летить до тисячі кілометрів, має модернізований двигун. А перед влучанням наближається до цілі по балістичній траєкторії.
«Агресор застосовує ракети з бойовою частиною близько тонни по густонаселеному місту-мільйоннику Києву. Вони вкрай неточні, похибка складає близько 600 метрів», — каже речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат.
Перехоплювати ці ракети може лише система Patriot, що й вдалося зробити 24 січня. Не досягли своїх цілей і «Циркони», повідомили Повітряні сили. І підтвердили: цей тип озброєння росіяни спрямовували по Київщині.
«Ворог постійно б’є по підстанції “Київська 750”, саме туди летіли гіперзвукові “Циркони”. Росіяни намагалися розбити бетонні захисні споруди. Через неї проходить 75 % потреби в електроенергії для Києва. Її генерує Рівненська АЕС, але передати потужність у повному обсязі зараз неможливо», — пояснює фахівець з енергетики Українського інституту майбутнього Станіслав Ігнатьєв.
Ситуація в Києві показова для всієї країни
Росіяни намагаються повністю відрізати Київ від зовнішнього живлення і спричинити локальний блекаут. Паралельно пробують знищити всю генерацію в місті.
У Києві діють суворі графіки знеструмлення. Водопостачання працює у штатному режимі, а з теплом — проблеми.
Росіяни завдали пошкоджень столичним теплоцентралям. Узимку вони відіграють життєво важливу роль: обігрівають тисячі багатоповерхівок і паралельно генерують електроенергію. І у Кремлі це добре розуміють, саме тому ракети й дрони десятками летять по київських ТЕЦ. Водночас у місті є дві сотні малих котелень, зараз вони допомагають згладити ситуацію. Але обігріти всіх споживачів і в постійному режимі вони не можуть.
«Радянська гігантоманія та розвиток Києва в останні 30 років без адекватного генерального плану зробили терор киян ефективним. Ставка на зовнішнє енергопостачання на 75 % і критична залежність понад мільйона мешканців лише від двох ТЕЦ — ідеальний варіант для повітряних атак», — каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
А втім, простих рішень для системи опалення Києва немає. Місту доведеться відновлювати пошкоджені ТЕЦ — повноцінної альтернативи їм не знайти. Мінітеплоцентраль у цьому випадку може бути лише допоміжним інструментом живлення, зокрема, для критичної інфраструктури, а не повноцінною заміною теперішній системі обігріву міста з кількамільйонним населення.
Однак тривала відсутність світла у висотках може бути спричинена не лише суворими графіками чи аваріями в мережі. Часто знеструмлення виникає через проблеми у внутрішніх комунікаціях, а це зона відповідальності не постачальників електроенергії. І тут важлива самоорганізація мешканців і відповідальна позиція керівництва ОСББ, кооперативу чи керівної компанії (колишні ЖЕКи).
Алгоритм простий: споживач звертається до управителя будинку. Електрик компанії перевіряє мережі (ввідний автомат, цілісність запобіжників, справність резервного введення тощо). Якщо проблема виявиться не в комунікаціях будинку, то потрібно звернутися до компанії-постачальниці.
«Зараз колеги отримують десятки тисяч звернень від побутових клієнтів щодня. І, за статистикою, лише 15 % — це звернення, що стосуються аварій на мережах та об’єктах оператора системи розподілу. Решта стосується прибудинкових мереж, заявок про відсутність світла під час стабілізаційних або екстрених відключень», — каже директор енергетичної компанії YASNO Сергій Коваленко.
Чи не найскладніший час в історії Києва, так описує ситуацію в місті Віталій Кличко. Мер закликає мешканців зробити запас продуктів, води й ліків, бо російські атаки з великою вірогідністю триватимуть. Кличко знову закликав виїхати зі столиці тих, хто має таку можливість.
До ліквідації наслідків російських атак долучили і спеціальний урядовий штаб. Там звітують про кількість розгорнутих пересувних пунктів незламності, точок роздачі гарячої їжі й переданого до Києва обладнання.
Водночас російські атаки нищать енергетику не лише столиці. У вихідні складною ситуація була і на Київщині, Чернігівщині та Харківщині.
Чернігів у суботу фактично поринув у блекаут. Без світла залишалися близько 400 тисяч споживачів. Соціальну сферу й ЖКГ заживили від альтернативних джерел. Наслідки російської атаки досі долають — зі світлом у місті дуже сутужно.
«У небі над Чернігівщиною за добу збили більш ніж 120 ударних дронів. Це для розуміння масштабу, з чим доводиться мати справу жителям області й оборонцям. Стосовно електрики, то тривають відновлювальні роботи. Ми не робимо прогнозів», — розповідає радник начальника Чернігівської ОВА Андрій Подорван.
По всій території України діють графіки знеструмлення. І що східніше, то вони суворіші. Це пов'язане з руйнуванням генерації у промислових регіонах. А також росіяни завдали значних пошкоджень системам передачі електроенергії. Тому транспортувати її між областями складно.
Дещо легша ситуація хіба на заході країни, але й там не повсюдно. Скажімо, на Буковині й Тернопіллі графіки суворі, позаяк ці області не мають значної власної генерації. Натомість більше світла на Закарпатті і Львівщині. Головна причина — імпорт з ЄС і близькість до кордону.
Стане тепліше: що буде з графіками?
На початку тижня в Україну прийде довгоочікуване потепління. Температура вдень буде плюсовою, а затемна ще можливі невеликі морози, каже синоптикиня Наталка Діденко. Натомість перші дні лютого знову будуть мінусовими. На країну чекають температурні каруселі.
«Їхній “дєдушка” Мороз, чи генерал Мороз, схоже, пардон, зовсім здувається, з усіма наслідками», — каже Наталка Діденко.
Але водночас додає: «Справді, з понеділка почне поступово вищати температура повітря, по тижню ймовірні і плюси невеликі, і подекуди дощ. Але не забуваймо, що ще навіть січень не завершився, що попереду лютий і що ще цілком ймовірні нові хвилі холоду. Оптимізм чудовий і дієвий, коли він товаришує з реалізмом».
З одного боку, зміна погоди несе добрі новини Україні: споживання електроенергії зменшиться. Але з іншого — через хмари й опади впаде генерація сонячних електростанцій. Вона хоч і перебуває на сезонному мінімумі, однак в умовах гострого дефіциту відіграє вагому роль для країни. А наступного місяця вона стане ще більшою.
«З лютого сонячних днів значно побільшає, а сонячний день стане довшим. І генерація подвоїться порівняно із січнем. Це така собі “магія”. Наприклад, у нашому ОСББ лютий 2025 року дав майже 900 кВт⋅год, а в січні було 380. Тож усім стане трішки легше. Це добре і для тих, хто не має ніяких сонячних станцій. Бо в Україні 9 ГВт СЕС станом на 2026 рік, велика кількість цієї генерації піде в мережу, і відключень буде менше», — вважає голова правління київського ОСББ Станіслав Донцов.
На тлі складної ситуації в енергетиці значно активізувалися міжнародні партнери. Україні передають понад 6000 одиниць великого енергетичного обладнання, прозвітувала прем’єрка Юлія Свириденко. На сотні мільйонів поповнюють і Фонд підтримки енергетики.
Минулого тижня ситуація в енергетиці значно погіршала. Ситуація була близькою до осені 2022 року, коли в Україні стався перший і поки що єдиний блекаут. Його повторення і домагається Росія. Кремль прагне розвалити українську енергетичну систему на окремі частини. Саме тому в попередні місяці росіяни й атакували систему передачі електроенергії.
«Минулий тиждень був найважчим за всю історію нашої обʼєднананої енергосистеми. З понеділка до середи ми мали рекордний дефіцит електроенергії на рівні 6.8 ГВт. Тобто це більше, ніж генерувала до тимчасової окупації Запорізька АЕС. Це повʼязано з використанням електроенергії для опалення. А також з тим, що ворог суттєво пошкодив теплогенерацію, зокрема, в Києві це ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. А також намагався перебити зʼєднання енергосистеми з атомною генерацією», — каже Станіслав Ігнатьєв.
Про складний тиждень для галузі України повідомляли і енергетичні компанії, і профільне міністерство. У державі запроваджували аварійні відключення. Укренерго нагадало: обʼєднана енергосистема країни працює на межі можливого. Уцілілі блоки колосально перевантажені, щоб бодай якось забезпечити країну світлом. Обладнання час від часу слід зупиняти на ремонт.
«Щоб зберегти баланс в енергосистемі й не допустити неконтрольованих знеструмлень, що загрожують довгостроковим виходом з ладу високовольтного устаткування, диспетчери мусили вдатися до екстрених заходів і застосувати аварійні відключення», — додають у компанії.
Україна вже за кілька днів може перейти на погодинні графіки знеструмлення, повідомив у пʼятницю, 23 січня, міністр енергетики. Тоді Денис Шмигаль пояснював: мова про застосування трьох-чотирьох черг знеструмлень. Тобто відключення триватимуть, але принаймні будуть прогнозованими. Однак уже наступного дня після міністерської заяви росіяни масовано вдарили по столичному регіону. Тому прогнозованість знеструмлень для Києва відкладається.
Водночас за тиждень значно поліпшала ситуація з імпортом електроенергії. Його ліміт натепер сягає понад 2 ГВт, що є суттєвою підтримкою енергосистеми України. Нацкомісія регулювання ринку компослуг (НКРЕКП) підвищила прайскепи (граничні ціни), що дозволило активізувати постачання.
Закуповувати світло з ЄС почали й великі державні компанії. Скажімо, Нафтогаз уже закриває більш ніж половину своєї потреби саме імпортом.
Однак закупівлі на європейському ринку — це недешево. Кінцева вартість з податками сягає майже 20 грн за кіловат. Але в умовах гострого дефіциту варіантів обмаль.
«З 18 січня середній погодинний обсяг імпорту зріс приблизно на 35 % — 1,36 ГВт на годину. У той самий час ціна на ринку на добу наперед б’є нові рекорди: 13,5 тисяч грн/МВт⋅год. Чи оптимальне це рішення для промисловості, зокрема енергоємної, та економіки країни загалом — велике питання», — каже колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.
Україна ще має можливості вивільнити електроенергію і дещо скоротити тривалість знеструмлень, особливо якщо мова про великі міста. І для цього не потрібно багато грошей чи часу. Один варіант описує Вадим Литвин. Голова правління Асоціації енергоаудиторів пояснює: будинкам, де є дахові котельні, але при цьому відключене гаряче водопостачання, варто його знову запустити. Тоді мешканці зможуть вимкнуть бойлери, а це значна економія і для споживачів, і для держави.
«Окрім того, що це вивільнить на 500 квартир 1 МВт потужності. На хвилиночку — два такі будинки дадуть більше, ніж славнозвісна Житомирська ТЕЦ. Але і для мешканців цих будинків буде користь. Нагрів куба гарячої води з електробойлера коштує близько 240 грн, а нагрів цього куба в газовій котельні за пільговим тарифом складе максимум 100 грн. Це вже з урахуванням всіх втрат», — пояснює Вадим Литвин.
Україні точно не уникнути суворих графіків відключення до кінця опалювального сезону. Ситуація може поліпшати лише за збігу кількох факторів: відсутності нових руйнувань, теплової безхмарної погоди, мінімальної аварійності. Тобто передишку енергосистема отримає хіба що навесні. Але не варто забувати, що тоді розпочнеться планова ремонтна кампанія на атомних станцій. А саме на них і тримається генерація країни.
«Це наша спільна гра — споживачів і енергетиків. Ми спокійно очікуємо, ми не вмикаємо все й одразу, коли є світло хоча б дві-три години. Щоб від цього не горіли наші будинкові розподільчі пристрої чи трансформатори на районах. А енергетики ремонтують — вони роблять своє», — каже експертка галузі енергетики, колишня членкиня НКРЕКП Ольга Бабій.
Водночас аналітики Центру досліджень енергетики вважають: ризики відключень електроенергії в усіх регіонах існуватимуть наступні два-три роки. І до цього мають бути готовими як побутові споживачі, так і бізнес. Стан мереж, кажуть фахівці, не залишає надій на інший варіант розвитку подій.