Проєкт "Український свідок" розповів про Андрія Трацевського із позивним Безсмертний, який раніше працював у Міноборони Білорусі. Після втечі з батьківщини від репресій, він приєднався до лав ЗСУ, аби боротись із режимом, який позбавив його дому.
Андрій Трацевський разом зі своїми земляками воює на боці України у складі "Білоруського добровольчого корпусу". Андрій на фронті з першого дня повномасштабної війни. Він працює переважно на Запорізькому напрямку та розповідає про це так: "На другій лінії оборони російські бліндажі залиті бетоном та укріплені на п’ять метрів вглиб. Дістати ворога звідти можна, тільки зайшовши до цих укріплень власними ногами".
Раніше Андрій працював інженером у Міноборони Білорусі.
"Мені неодноразово пропонували стати міліціонером або військовим — я відмовлявся. Це суперечить моєму світогляду. Одного разу я побачив, як майор білоруської армії змусив молодого бійця канцелярськими ножицями обрізати газон. Я зафільмував це на смартфон, а потім написав заяву про звільнення за власним бажанням", - розповідає він.
Андрій також розповів про мовне питання у Білорусі.
"Білоруська — мова викладачів та опозиціонерів, її фактично не існує. Всі спілкуються російською. Якщо твій сусід почує, що ти розмовляєш білоруською, то може подзвонити у міліцію та повідомити, що ти - «опозиціонер»", - зазначив він.
"Тут ми б’ємося із ворогом, який забрав і мою країну. Якщо я загину, то у боротьбі за правду, за людей та абсолютне добро", - пояснив Андрій, чому він вирішив піти на війну.