Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну низка державних інституцій приховали частину публічної інформації, зокрема у формі відкритих даних про свою роботу, закрили держреєстри та призупинили інформування про свою роботу.
Про це повідомляє рух Чесно.
Основним обґрунтуванням цього стали міркування безпеки, хоча аналіз свідчить, що далеко не для всіх даних підходить таке пояснення і їх закривали з інших міркувань. Така політика суттєво погіршила прозорість роботи державних органів та органів місцевого самоврядування, а громадяни втратили оперативний доступ до відкритих даних, які становлять значний суспільний інтерес.
Закритість держреєстрів та відсутність доступу до суспільно важливих даних призводить до корупції, відсутності підзвітності та відповідальності й, що найголовніше, – до втрати довіри до ключових державних інституцій. В умовах війни це має руйнівні наслідки, адже війна не стала перепоною для корупції, а закритість публічної інформації створила підґрунтя для її поширення. Про це свідчать низка антикорупційних розслідувань, що з'явилися останнім часом, які викривають зловживання політиків та чиновників на найвищому рівні.
Розслідування корупційних діянь відбувається всупереч закриттю даних, через свої джерела інформації журналістів та журналісток. А тотальна закритість може скласти враження у суспільстві, що ці розслідування проводяться в умовах закритості, що корупцію може покривати як парламент, так і керівництво уряду, оскільки саме ці органи влади впливають на політики щодо доступу до даних.
Громадські організації й ЗМІ неодноразово писали про те, що є межа між питаннями безпеки та підзвітністю державних органів та органів місцевого самоврядування. Адже війна, як і коронавірус, для частини політиків, чиновників, суддів стала нагодою закрити дані та блокувати громадський контроль за своєю роботою. Лише у деяких і чітко визначених випадках обмеження доступу до інформації може бути виправданим під час війни. Водночас відкриті дані є ефективною складовою протистояння агресору, важливим чинником, який не послаблює, а, навпаки, посилює та зміцнює роботу українських органів як організаційно-управлінських структур.
Саме завдяки відкритим даним громадяни можуть якісно аналізувати ситуацію в країні та громадах, вносити оперативні зміни в ухвалення рішень і підвищити прозорість, підзвітність та ефективність державних органів та органів місцевого самоврядування навіть в умовах воєнного стану. Доступ до відкритих реєстрів та баз даних для приватного сектору є критично важливим з точки зору перевірки доброчесності підрядників, клієнтів, партнерів та потенційних працівників, а отже – гарантією безпеки та економічної стабільності як конкретної компанії, так і держави в цілому, наголошується у зверненні.
Крім того, підприємці мають змогу активніше долучатися до антикорупційного моніторингу і контролю дій влади, а також допомагати з реалізацією санкційної політики у боротьбі з державою-терористом.
Відкриті дані допомагають економити кошти платників податків, розвивати бізнес-середовище та попереджають корупцію. Тому має бути знайдено чіткий баланс між питаннями національної безпеки й оборони та питанням відкритості й підзвітності, про що зокрема говорили і на міжнародній конференції в Лугано.
Виходячи з вищевикладеного, державу закликають невідкладно відновити:
- декларування для контролю доходів політиків та чиновників й співставлення їхнього рівня життя з отриманими коштами;
- звітування для партій за отримане державне фінансування;
- повноту інформації про роботу народних депутатів на сайті ВРУ та про діяльність парламентських комітетів;
- відновити доступ до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та інших реєстрів Міністерства юстиції України з урахуванням законних обмежень та обґрунтуванням неможливості оприлюднення;
- посилити контроль за дотриманням Закону "Про доступ до публічної інформації", оскільки низка органів влади та органів місцевого самоврядування зловживають воєнним станом і не надають інформацію громадянам;
- відновити доступ до тієї частини інформації у судовому реєстрі, яка була прихована всупереч Закону "Про доступ до судових рішень";
- реєстр арештованих активів, що адмініструється АРМА;
- аукціони на Prozorro та оприлюднення угод закупівель.
- розпочати роботу з оприлюднення розпорядниками публічної інформації у формі відкритих даних згідно з постановою #835, а у випадку неможливості оприлюднення даних, оприлюднювати результати трискладового тесту з обґрунтуванням неможливості оприлюднювати дані.
Заяву підписали понад 60 організацій та ЗМІ.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський підтримав петицію щодо відновлення декларування статків посадовців і депутатів.