Існує думка, що на місцях не поспішають виконувати новий закон і все одно хочуть продовжувати контролювати школи. Що з цим робити?
Ці побоювання слушні, і я розумію, що складно вибудовувати нову систему, коли стара намагається зберегти свої повноваження. Але директори повинні знати свої права. Оцінювати школи може тільки ДСЯО, а не відділи, управління освіти чи держадміністрації. Тож директори вправі їм відмовити.
Якщо говорити про якість освіти, то чи визначили ви її критерії?
Коли ми починали роботу з стандартами, ми запитали, як бачать якісну освіту діти, вчителі, батьки і директори. За їхніми уявленнями вона абсолютно різна.
Так ми зрозуміли, що наша місія – через стандарти і рекомендації описати модель якісної школи. Ми визначили чотири сфери: освітнє середовище, управління, учні, вчителі. Кожна сфера має відповідні критерії оцінювання. Для нас важливо, щоб у нас, у школи і в батьків було спільне розуміння, що всі критерії можна виконати.
Чи однакові критерії для сільських, міських і спеціалізованих шкіл?
Поки що так. Чи буде так і надалі покажуть пілотні інституційні аудити, які ми плануємо розпочинати у цьому році в дванадцяти школах-добровольцях.
Інституційний аудит має стати одним з основних інструментів вимірювання якості освіти. Як його проводитимуть?
Він відбуватиметься раз на десять років у кожній школі і складатиметься з двох частин: перевірки дотримання чинного законодавства і оцінювання всіх процесів, які відбуваються в школі. Порядок проведення аудиту зараз на громадському обговоренні.
Раз на десять років – це не надто мало? За цей час директор може нічого не вдосконалювати і спокійно піти на пенсію.
Коли якість освіти низька – може бути позаплановий інституційний аудит. Крім того, ДСЯО буде проводити перевірки за зверненнями батьків, які мають питання щодо якості освіти, організації навчання чи порушення прав дитини. Крім того, якщо засновник (місцева влада - Ред.) хоче знати реальну ситуацію в школі, він теж може звернутися до нас, щоб ми провели позаплановий інституційний аудит.
Якість залежить не від частоти перевірок, а від мотивації кожного з нас - директора, педагогів, учнів.
Як відбуватиметься аудит?
Ми повністю змінили його філософію і концепцію. Тепер наша мета не знайти недоліки в школі, а дати рекомендації, що можна покращити, на що звернути увагу і де можна ознайомитися з найкращими практиками.
Аудит триватиме до десяти днів. Його буде проводити працівник ДСЯО разом з командою освітніх експертів (до п’яти осіб). Зараз ми формуємо рейтинг експертів, яких навчатимемо критеріїв оцінювання.
Також ми працюємо над порядком відбору експертів. Наприклад, у фізико-математичні школи має їхати експерт, який розуміється в цих науках.
Після аудиту група складе висновок, оцінить рівень школи і дасть рекомендації. Вся ця інформація буде відкрита і доступна на сайті ДСЯО. Чи виконали школи рекомендації буде видно під час самооцінювання і наступного інституційного аудиту.
База експертів буде всеукраїнська чи кожна область матиме своїх?
Всеукраїнська, але ми більше керуватимемося територіальним принципом, щоб спростити логістику. За потреби експерти приїжджатимуть з сусідніх областей.
Інколи школи показують тим, хто їх оцінює, покращену версію реальності. Чи будете з цим боротися?
З цим неможливо боротися. Я був у європейських школах і школах США. Коли до них приходить зовнішнє оцінювання, вони теж готуються: прибирають і фарбують стіни. Але показують все відверто і не бояться наслідків. Ми теж маємо навчитися не приховувати. Головне, щоб у школах зрозуміли, що експерт ДСЯО – їхній партнер, який приходить, щоб допомогти і підказати, як внутрішня система забезпечення якості може працювати ефективніше.
Власне, що таке внутрішня система забезпечення якості освіти? Хто нею має займатися?
Відповідальними є директор і засновник школи. За законом, ми надаємо директорам рекомендації щодо створення і функціонування систем забезпечення якості, які вони зобов’язані створювати вже сьогодні.
Що це означає на практиці?
Закон про освіту передбачає наявність стратегії та роботи з академічною доброчесністю (критерії доброчесності також описані в Законі, це, наприклад, самостійне виконання навчальних завдань та дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права - Ред.). Через стандарти і рекомендації ми описуємо, що може бути в цій частині (але школа може створювати власні кодекси академдоброчесності, розробляти свої заняття і програми). Стратегія має відповідати територіальному аспекту, наповненню і спеціалізації школи.
Ми плануємо видати абетку для директорів, де вони зможуть ознайомитися з тим, що таке академдоброчесність і стратегія (як вона працює, як її розробити, кого долучати до розробки). Але головне – не тільки побудувати цю внутрішню систему забезпечення якості, але й постійно її вдосконалювати.
Також ми вважаємо, що раз на рік школа має проходити самооцінювання і подавати ДСЯО інформацію в електронному вигляді. Так, команда ДСЯО приїхавши у школу проводити аудит, зможе подивитися, чи ця інформація правдива. Якщо школа пише, що вона добре працює з академдоброчесністю – буде легко перевірити, чи це документ зроблений для інспектора, чи він працює реально.
Ви обговорювали ці ідеї з директорами?
Майже 2,5 тисячі вчителів, батьків, директорів і навіть учнів долучилися до обговорення стандартів. Цей документ (з описом стандартів і рекомендацій щодо забезпечення внутрішньої системи якості) – один з небагатьох, який мав таке широке коло обговорення, і народжувався не за столом в держслужбі, а в школі.
Чи не казали вам директори, що це для них ще одне зайве навантаження?
У них є такі побоювання. Навіть хтось порахував, що документообіг збільшиться на 38%. Але ми зараз розробляємо програму, де жодного документу писати не треба. Самооцінювання буде тільки на комп’ютері. І возити якісь папки в область з печатками не потрібно. Буде логін і пароль для кожного закладу. Директор навіть зможе з нами радитися онлайн.
Тож обсяг паперової роботи не збільшиться. Навантаження – можливо, бо це новий спосіб комунікації. Та й щоб зробити стратегію директор повинен долучити вчителів, батьків і засновника. Кодекс академічної доброчесності теж має бути усвідомлений всіма. Але це додаткове навантаження дасть ефект, який перетвориться у якість.
В інтерв’ю НУШ Ви казали, що важливо оцінити, як директор призначає вчителів на посади. За якими критеріями це можливо оцінити?
У новому законі “Про освіту” вся відповідальність за підбір персоналу належить директору. Тепер він приймає і звільняє вчителів. Тому має сформувати ефективну команду. Оцінку управлінської діяльності ми зможемо дати через стандарти і рекомендації. Там описано, що директор повинен зробити, щоб система управління була ефективна.
Як, наприклад, вимірюється ця ефективність?
Є багато сфер: розстановки занять, навантаження на одного вчителя, розподіл години, час проведення уроків.
Після аудиту директор має врахувати рекомендації ДСЯО. Якщо він цього не зробить – найбільша міра покарання – позбавлення школи ліцензії. Але важко уявити, що таке справді може статися. Які у вас є механізми, щоб спонукати школи виконувати рекомендації?
Наша мета не притягнути до відповідальності, а зробити так, щоб кожна школа відчула відповідальність за підвищення якості. Якщо директор не прислухається, ми звертаємося до засновника, і він зобов’язаний прийняти управлінське рішення. Поки у мене немає висновків, що робити, коли і це не спрацює.
Ми ведемо перемовини з людьми, які займаються децентралізацією, щоб знайти методи впливу на органи місцевого самоврядування.
Очікування і реальність – чи змінюється навчальний простір для перших класів?
Наскільки буде розширено штат порівняно з ДІНЗ?
У штаті територіальних органів буде 625 людей і ще 126 в центральному органі. Це набагато більше, ніж було в ДІНЗ (там було 40). Територіальних органів буде 25, вони мають майже ті самі повноваження, що і ми. Наша робота має сконцентруватися на консультуванні та допомозі школам відповідати стандартам.
Збільшення кількості працівників відбувається не за рахунок додаткових видатків з державного бюджету, як дехто вважає, а за рахунок перерозподілу ресурсу: у РДА та ОДА відбудеться скорочення працівників, які раніше відповідали за атестацію і нагляд, а у нас ця кількість збільшиться.
Хто працюватиме в територіальних органах? Немає ризику, що це будуть ті самі люди, які звикли робити перевірки старими методами?
Побоювання є, але такі ризики всюди. Ми зробимо все, щоб обрати найкращих. Конкурс на посади відбуватиметься в три етапи: тестування на знання законодавства, розв’язання ситуаційних завдань і співбесіда. На посади експертів ми плануємо взяти людей, які мають педосвіту, досвід педагогічної і управлінської діяльності в закладах освіти. Нам важливо, щоб людина на практиці знала, як працює школа, щоб могла їй допомогти.
Крім того, найближчим часом ми запускаємо пілотний проект з підготовки супервізорів та освітніх експертів за новими стандартами.
Як до оцінювання якості освіти зможуть долучитися громадські організації?
Закон “Про освіту” передбачає проведення громадської акредитації закладів освіти. Тобто ГО має право оцінювати школи. Але якщо школа хоче, щоб це було зараховано як аудит, то ГО має пройти акредитацію в ДСЯО (це можна зробити тільки у Києві, – авт.) Такої практики немає ніде. Це наше ноухау.
Якщо аналогів немає, чим мотивували саме такий механізм залучення ГО?
Це вирішив законодавець. Але це дасть можливість створити альтернативний блок ставлення до якості освіти. Кожна школа має можливість будувати внутрішню систему якості на власний розсуд. Вона може не керуватися тими стандартами і рекомендаціями (які дає ДСЯО, – Авт.). І ці ГО можуть розробляти школам власні траєкторії реалізації держстандарту. Тут має бути синергія між школами, ГО і нами. Якщо раніше були тільки ми і школи, то тепер ми кажемо, що кожен має право формувати якість сам. А ми маємо оцінити найкращі практики і поширити на всю країну.
Коли це все запрацює?
Сподіваємося, що у 2019. Коли зрозуміємо, що все відпрацьовано – зможемо запускати систему. Для нас найважливіше, чи реально зміниться якість освіти в школах після пілотних аудитів. Не виключаю, що в 2019 й інші школи його пройдуть.