Служба безпеки України на своєму Youtube-каналі виклала відео зі свідченнями 11 колишніх заручників про тортури, які до них застосовували бойовики "ДНР" і "ЛНР". Серед них є військові, добровольці, волонтери, журналісти.
Імен потерпілих не вказано.
Публікуємо свідчення частини колишніх заручників:
"Були псевдорозстріли, коли ми перебували в підвалі Донецького СБУ. У Донецькому СБУ люди від недоїдання і нестачі свіжого повітря часто непритомніли. Психологічний вплив, який особисто до мене застосовували, - виводили на псевдорозстріл, катування голодом, образи, погрози, по нирках били. Коли ми були вже дуже голодними, у них було таке катування: виводили групу з 10 осіб, потрібно було раз 500 присісти, після чого брали кийок і по ногах били. На власні очі довелося бачити, як після деяких допитів приносили людину, у неї обличчя було біле як папір".
"У Сніжному в райвідділі посадили в яму. Російські військові вважали нас військовополоненими. Ці ж - "ополчення" - нас вважали полоненими, "укропами" називали... У туалет в основному ходили в пляшки, або ж стояла бочка велика, там же, де і жили... Приводили своїх товаришів до нас туди, і перших же хлопців, які трапилися під руку, котрі стояли, били як могли: руками, ногами, якщо в нього зброя, то і зброєю... Сама охорона "ополчення" могла напитися на зміні, виведуть трьох-чотирьох і починають знущатися".
"Фізичний вплив до мене не застосовували, але до інших військовослужбовців, які перебували в полоні, застосовували. Це танкісти, розвідники, артилеристи, коректувальники".
"Нас помістили в підвальне приміщення алчевської комендатури. Умови були дуже жахливі. Годували нас один раз на день - ввечері давали крупу сиру і булку хліба".
"Мене побили, скрутили, вдягнули мішок і повезли. Привезли в Донецьк на якийсь завод. Спочатку змушували стати на коліна через те, що я "розстрілював жінок і дітей". Я відмовився, кажу, що я не вбивав жінок, ані дітей і на коліна ставати не буду. Підійшов чувак жирний на прізвисько Монгол і прострелив мені спочатку одну ногу. Я все одно піднявся і сказав: на коліна ставати не буду. Він прострелив мені другу ногу. Потім ззаду підбіг хтось, ударив мене по нирці... Мене - так званого, на їхню думку, карателя - п'ять разів виводили на розстріл... Утримували - це був підвал, колишнє бомбосховище в будівлі СБУ, де були прорвані труби, де витікали нечистоти. Харчування було організоване раз на добу, та й то не завжди. Давали виключно кашу пшеничну цю, дрібну. Іноді в неї вливали або бензин, або гас. Коли в мене одна з ніг загнила і почала смердіти відверто, тоді мою ногу врятував один з полонених, лікар".
"Після повернення визнали, що я інвалід другої групи за підсумками двох контузій. Контузії, власне, виникли від жорстокого поводження з моєю головою. На допити мене виводили, як правило, ночами, 12 разів. Закрите приміщення, ніхто не бачив і не чув. Іноді це було досить жорстко, були дуже тривалі допити - добові".
"Перевезли в Алчевськ, там з нами вів розмову Захарченко, голова "ДНР", після низки погроз вимагав, щоб ми на камери журналістів Lifenews розповіли неправдиві факти про Збройні Сили України".
"Мене вивели, стояли четверо озброєних солдатів і двоє цивільних. Один з них був з камерою, другий дістав пістолет і почав погрожувати, що прострелить мені коліно. Сказали, що якщо я не буду відповідати на їхні запитання правдиво, вони мене розстріляють. Ті, хто мене допитували, вони відрізнялися дуже сильно своєю говіркою. Говірка була більш російською".
"Першої медичної допомоги ніякої не надавали, хоча було п'ять осіб поранених, з них троє мали вогнепальні поранення, проникаючі, осколкові. Протягом всього перебування в полоні жодного разу не надали ні медика, ні якихось консультацій. Був командир взводу батальйону "Кривбас", грузин, старший лейтенант, то його систематично катували. Настав момент, коли він не витримав і хотів повіситися, я вийняв його із зашморгу".
Нагадаємо, протягом бойових дій на Донбасі вдалося звільнити з полону "ДНР" і "ЛНР" 3082 заручників.