Ще досi є чимало людей, якi вiрять, що у псевдопрофесора i псевдолiкаря... феноменальна пам'ять.
Ми вас розчаруємо - це просто вмiло створений мiф.
Ось воно, пояснення "феноменальної пам'яті", - мікронавушник завбільшки як макове зерно, розроблений в Японії із застосуванням нанотехнологій. Легко можна придбати в інтернеті.
Так, спочатку ми теж у це вiрили. Але пiдстав засумнiватись, що у Слюсарчука генiальна пам'ять, у нас було три.
По-перше, спочатку насторожила вiдповiдь на просте питання: де могила його батькiв, начебто вiдомих медикiв?
У версiї Слючарчука вiдповiдь звучить так: "Не пам'ятаю, на жаль. Коли батьки загинули, я був в "Артеку" - як дитина-вундеркiнд. Пiсля повернення мене не повiдомили про те, що батьки загинули. А потiм я вже не цiкавився". Ми не хочемо коментувати цього, нехай люди зроблять висновки самостiйно.
По-друге, ми насторожились тодi, коли в редакцiї провалився експеримент за участi Слюсарчука.
Вiн, вiдомо, популяризує себе як людину, що нiбито тримає в пам'ятi кiлька тисяч книг. Ми запропонували йому взяти три улюбленi, прийти до редакцiї i разом почитати. Вiн не прийшов. Зате увечерi зателефонував журналiстцi "Експресу" i пообiцяв "розмазати мозги по стiнцi" за те, що вона поставила пiд сумнiв його здiбностi й цiкавилася, де вiн проводить операцiї.
По-третє, нас дуже здивував звiт журналiста з Вiнницi, де Слюсарчук, на запрошення екс-губернатора, брав участь у показовому виступi, де начебто демонстрував свою здатнiсть запам'ятовувати надвеликi числа. Тодi хтось iз залу напiвжартома крикнув: "А у вас навушника у вусi немає?"
Це невинне запитання неабияк розсердило нашого псевдопрофесора. "А може, ще перевiрити, чи є у мене зараз ерекцiя? - огризнувся вiн.
Ми не любимо, коли людям хамлять. А тому пiдняли всi можливi документи, вiдновили десятки спогадiв очевидцiв того дня, коли начебто ставили рекорд iз запам'ятовування числа Пi, - 28 лютого 2006 року. I стверджуємо, що це - звичайнiсiнька манiпуляцiя. Афера. Як i дипломи.
По-перше, у свiдоцтвi рекорду сказано, що вiн поставлений об 11.00. Це неправда. Насправді о цій годині "рекорд" не поставлено. І пізніше теж.
Того ранку Слюсарчук запiзнився на початок церемонiї. Пояснив, що був "на операцiї". До речi, це його "чергова" фраза, яка має навiювати переконання, що вiн - лiкар. А насправдi розсiює увагу аудиторiї.
По-друге, з п'яти тих ранкових спроб вiн не вiдгадав жодного числа. Як кажуть, пiдвела технiка. Цi подiї чiтко описанi журналiстами кiлькох видань.
По-третє, насправдi нiхто зi спецслужб не перевiряв, чи користувався вiн спецзасобами, як це стверджується.
По-четверте, пiсля невдалих спроб вiн пiде "провiтритись" i у зал повернеться через кiлька годин, коли вже надворi стемнiє, а отже, у залi залишатимуться тiльки спiльники або люди, якi геть нiчого не розумiтимуть, що вiдбувається.
По-п'яте, навiть студент знає, що за 2080 гривень можна купити чудовий сучасний мiкронавушник завдовжки лише 6 мiлiметрiв (див. фото), який можна вмонтувати у слуховий канал, що робить його узагалi непомiтним. А далi - справа майстерностi. Звернiть увагу, що на всiх публiчних виступах Слюсарчука неподалiк вiд нього завжди перебуває помiчник iз комп'ютером. Як працює функцiя розпiзнавання мови, за браком мiсця, не будемо пояснювати. Тiльки додамо, що людина, котра була одним iз тiньових органiзаторiв цього заходу, - спiвавтор книги "Комп'ютерне розпiзнавання жестiв". Це, звiсно, не Слюсарчук.
По-шосте, Слюсарчук нiколи не ставив рекорду "Книги Гiннесса".
Керiвник "Книги рекордiв України" отримав факс, в якому представники "Книги рекордiв Гiннесса" пропонували Слюсарчуковi повторити рекорд у їх присутностi. Пан Пiдчебiй кiлька разiв телефонував iз цього приводу пановi Слюсарчуку, передавав запрошення, дивувався, чому вiн не дає на це згоди.
Перевiрка, у якiй мають узяти участь британськi експерти, так i не вiдбулася. Неважко зрозумiти, що Слюсарчук просто панiчно боявся справжнiх експертiв. Вiн мiг ставити свої рекорди лише в колi людей, яких особисто зiбрав один дуже вiдомий професор полiтехнiки, чия роль у життi Слюсарчука нами вже теж цiлковито дослiджена. Але то вже iнша iсторiя.
Шкода лише, що в цi манiпуляцiї втягнуто так багато шанованих людей.
Тож насправдi жодного рекорду цього дня, 28 лютого 2006 року, поставлено не було. Утiм, оскiльки на дрiбницi в нашiй країнi мало хто звертає увагу, вже наступного дня слава "людини з генiальною пам'яттю" почала трiумфально крокувати країною.
Так було створено ще один мiф про людину, яка насправдi заслуговує лише на те, щоб сьогоднi добровiльно прийти в мiлiцiю i написати явку з повинною...