Чинні українські посадовці брали участь у сепаратистських заходах 2004 року, йдеться у розслідуванні "Схем". Зокрема, нинішній депутат Київради Олександр Попов, харківський суддя Владислав Єгупенко і голова секретаріату Конституційного суду.
У 2004 році голова Центральної виборчої комісії Сергій Ківалов оголосив Віктора Януковича "переможцем" виборів президента. На тлі повідомлень про фальсифікації почалася Помаранчева революція.
На тлі цього прихильники Януковича і Росії влаштовували свої заходи. Вони зібралися на з'їзд у Сіверськодонецьку, де лунали заклики про створення "Південно-східної української автономної республіки". У ті ж дні депутати обласних рад у Харкові та Луганську проголосували на надзвичайних сесіях за виконавчі комітети, які мали перебрати на місцях владу від Києва. А Донецька облрада ухвалила окреме рішення про проведення референдуму щодо надання області "статусу республіки в складі федерації". Всі ці заходи підтримала російська влада.
"Схеми" розшукали закриту кримінальну справа щодо з’їзду в Сіверськодонецьку та сепаратистських рішень облрад на сході.
Серед колишніх посадовців, що брали участь у сепаратистських заходах, були тодішній голова Донецької облради Борис Колесніков, його луганський колега Віктор Тихонов, голова Харківської ОДА Євген Кушнарьов та інші. Але були й ті, хто має посади досі.
Олександр Попов зараз – київський депутат, а в 2004 він був мером Комсомольска Полтавської області. Попов виступав на з'їзді, де намагалися "проголосити" так звану Південно-східну українську автономну республіку. Під час з’їзду він від імені містян привітав Януковича з перемогою і пообіцяв підтримку.
"Я точно можу сказати, що ніякого антидержавного підходу чи якогось бачення проти України не було. Навпаки. За розвиток України", – сказав Попов у коментарі "Схемам".
Тодішній керівник міліцією на харківській Південній залізниці Владислав Єгупенко був у складі виконавчого комітету, який мав перебрати усю повноту влади від Києва. Тоді так званий виконавчий комітет Харківської області вирішив відділитися від влади в Києві і перепідпорядкував міліцію в області та на залізниці, а також телебачення, зупинив перерахування коштів до держбюджету. Зараз Владислав Єгупенко – суддя окружного адмінсуду Харкова. На запитання про те, чи брав він участь у надзвичайній сесії, на якій Харківська область перепідпорядковувала міліцію, суддя сказав: "Я не пам’ятаю, я цього не пам'ятаю, зовсім нічого не пам’ятаю, чесно кажучи, перепрошую". А ще він сказав, що був проти.
У Донецьку у день Сіверськодонецького з'їзду зібралися депутати обласної ради на чолі із Борисом Колесніковим. Депутати ухвалили рішення провести "референдум" щодо "перетворення України в федерацію з самостійним статусом Донецької області". Це неконституційно, адже Конституція не містить норми про місцевий референдум.
"Серед архівних документів «Схеми» розшукали список з прізвищами депутатів Донецької облради, які ініціювали розгляд питання про референдум. Пізніше – невідомо, коли саме – у документі закреслили слово «республіка» і замінили на «суб’єкт»", – додали журналісти.
Кримінальна справа містить список людей, що були призначені в комісію з проведення цього "референдуму". Там є викладач Донецького технічного університету Володимир Алтухов. Він і досі викладач цього вишу. На запитання про те, як він у цей список потрапив, викладач відповів: "Це я, мабуть, буквально, потрапив отак от механічно, тому що я про це і не чув і згодом, тому що, мабуть, я був у списках спостерігачів від Януковича".
Один із тих, хто просував ідею проведення референдуму про створення Донецької республіки – Віктор Бесчастний. Тоді він був депутатом Донецької облради і очолював там комісію з питань депутатської діяльності. Ця людина підписалася під листом, в якому просили тодішнього голову Донецької облради Бориса Колеснікова розглянути питання про референдум. Зараз він – голова секретаріату Конституційного суду, який перевіряє всі звернення і вирішує, виносити їх на розгляд чи ні.
"Саме Бесчастний у 2004-му і обґрунтував для депутатів необхідність проведення так званого «референдуму»", – зазначили журналісти.
Про це свідчить пояснювальна записка, в якій він писав, що це питання виноситься на обласну сесію "з урахуванням політичної ситуації, яка загрожує громадській безпеці, конституційному ладу, життю і здоров’ю громадян, враховуючи зібрання територіальних громад та звернення депутатів Донецької облради". Він також погодив проєкт рішення про проведення референдуму. Журналістам він зараз сказав, що ролі в сепаратистському референдумі не мав, участі не брав, документів не готував і нічого не підписував, "від цих питань відмовився".
Разом із Бесчастним проєкт рішення про референдум погодив, зокрема, Олександр Зац – заступник голови Донецької обласної ради. Зараз Зац – член Національного олімпійського комітету України. У 2022 він виїхав за кордон під виглядом волонтера і не повернувся.
Серед запрошених у день голосування за референдум також значиться прізвище Руслана Черкаського, на той момент – очільника Донбаської регіональної митниці. У 2023 році його звільнили з посади заступника голови Державної митної служби.
Кримінальні справи щодо сепаратизму причетних до цих з'їздів і обласних "підпорядкувань" припинилися. Президент Ющенко підписав Універсал національної єдності, зокрема, з Януковичем як лідером "Партії регіонів" в 2006 році. Через півтора місяці після цього справи про сепаратизм закрили. Матеріали не були передані до суду, а з Кушнарьова та Тихонова зняли статус обвинувачених. У коментарі журналістам соратник Ющенка, колишній керівник його Секретаріату Олег Рибачук погодився з тим, що кримінальні справи щодо сепаратизму, найімовірніше, припинилися саме через підписання згаданого Універсалу національної єдності.
"Тоді йшлося про те, що потрібно знайти порозуміння, об'єднатися і зшити країну навколо єдиної України. І саме таким чином було досягнуто порозуміння щодо закриття цих справ", – сказав Рибачук.