Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не поновлював на посаді суддю Віктора Степаненка, який за часів Революції гідності позбавив водійських прав чотирьох автомайданівців. Про це в інтерв'ю LB.ua сказав голова Касаційного адмінсуду Михайло Смокович.
19 лютого цього року Касаційний адмінсуд скасував постанову парламенту про звільнення Степаненка, який був головою Васильківського міськрайонного суду Київської області. У рішенні стосовно Степаненка йдеться про порушення процедури розгляду депутатами парламенту притягнення судді до адміністративної відповідальності. Зокрема, Верховна Рада повинна була не розглядати це питання за відсутності судді. Тільки в разі його неявки вдруге парламент міг приймати рішення про звільнення. Плюс - депутати не провели обговорення цього питання перед голосуванням.
"Рішення суду не означає автоматичного поновлення судді на посаді. Цю ситуацію має проаналізувати Вища рада правосуддя, оскільки парламент втратив повноваження з кадрових питань щодо суддів. Але і ВРП не може сліпо поновити суддю на посаді. Адже рішення Вищої ради юстиції з рекомендацією звільнити Степаненка, на підставі якого парламент голосував «за», не було оскаржено. Якщо ВРП погодиться з рішенням ВРЮ, то повинна прийняти рішення про звільнення судді. Хоча треба врахувати, що існують терміни притягнення судді до відповідальності", - пояснив Смокович.
"Звільнення судді - непростий процес. Суддя не перебуває в трудових відносинах. Його не можна сьогодні звільнити, а завтра поновити на посаді рішенням суду. Якщо мова про порушення процедури під час притягнення судді до відповідальності, то орган, який це зробив, має можливість повторно розглянути дисциплінарну справу щодо такого судді", - додав суддя.
Смокович також зазначив, що, "на жаль, справам щодо учасників акцій протесту з самого початку дали політичне забарвлення".
"Якщо суддя прийняв неправосудне рішення, то його треба притягнути до відповідальності. Незалежно від того, хто був стороною процесу", - вважає голова суду.
На запитання, чи можна говорити, що процес очищення судової влади політизований, Смокович відповів: "Ухвалення закону - це політичний процес, оскільки його приймає парламент як політичний орган. Звичайно, закон «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» (прийнятий у квітні 2014 року, - LB.ua) - політичний. Відповідно, притягнення суддів до відповідальності в окремих випадках має політичний підтекст. Але процедури, які проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів і Вища рада правосуддя як органи суддівського управління, не мають політичного забарвлення".