ГоловнаПолітика

Денис Бугай розповів про принципи роботи Інтерполу і те, як громадянин України може отримати "червону картку" Актуально

Денис Бугай - адвокат, партнер VB PARTNERS, визнаний національний експерт з питань транскордонних розслідувань, екстрадиції та Інтерполу. Спеціалізацією Дениса Бугая є напрямки White-Collar Crime, GR, судова практика і корпоративні конфлікти. Денис Володимирович Бугай регулярно дає коментарі українським ЗМІ як експерт з питань Інтерполу.

В останні роки Інтерпол активізував боротьбу з кіберзлочинністю та злочинами у сфері цифрової економіки. Ми запросили Дениса Бугая на інтерв'ю з метою ознайомлення наших читачів з ключовими принципами і правилами, якими керується Інтерпол у своїй роботі.

Денисе Володимировичу, наскільки актуальна тема співпраці з Інтерполом для українського бізнесу та ІТ-сектору?

Денис Бугай: Останнім часом тема міжнародного розшуку та співробітництва в кримінальному процесі набула значної актуальності в політичних і бізнес-колах. На цей момент ризик кримінального переслідування саме за межами України найбільше хвилює колишніх представників політичної еліти, топ-менеджерів і власників компаній. Найбільшого суспільного резонансу набувають розшук публічних осіб держави й екстрадиційні процеси. З якими міжнародними організаціями співпрацюють правоохоронні органи України для забезпечення розшуку переслідуваних осіб, поговоримо далі.

Якщо говорити про ІТ-сектор, Інтерпол ще 2010 року створив у Сінгапурі Міжнародний центр боротьби з кіберзлочинністю і з цього моменту активно нарощує зусилля у сфері боротьби з найчастішими видами правопорушень в інтернет (злом програм, кібершпигунство, використання скімерів для злому банківських карток, DDos-атаки і розробка шкідливого ПЗ).

Також Інтерпол бореться з фінансовими злочинами, розробниками вірусів, ботнетів, шпигунського ПЗ і т.д.

Відкриття Міжнародного центру боротьби з кіберзлочинністю відразу було ознаменовано серйозним досягненням у боротьбі з кіберзлочинцями. Інтерпол ліквідував найпотужнішу ботнет-мережу Simda (більш ніж 800 інфікованих комп'ютерів).

Наскільки всеосяжною є глобальна мережа Інтерполу?

Денис Бугай: Мережа Інтерполу охоплює 190 країн світу. Навіть Ватикан захотів приєднатися до системи міжнародної безпеки.

Денисе Володимировичу, поясніть нам, що означає "червона картка"?

Денис Бугай: За останні кілька років через складну політичну ситуацію в списках Інтерполу опинився більш ніж десяток екс-чиновників. Щоб зрозуміти, що означає "червона картка" поруч із прізвищем розшукуваної особи, потрібно розібратися в системі їх колірної ідентифікації.

У системі Інтерполу практикується колірна градація карток. Історично кольорова градація карток з'явилася у зв'язку з тим, що в паперових картотеках для зручності пошуку потрібної справи на неї наліплювали вузькі кольорові смужки. Такий підхід дозволяв досвідченим фахівцям знаходити потрібну справу з максимально можливою оперативністю.

Колір картки присвоюють предметам розшуку залежно від його мети. У випусках новин журналісти неодноразово вказували на той факт, що екс-президент Віктор Янукович або екс-голова Нацбанку Сергій Арбузов раніше були позначені «червоною карткою». Саме "червона картка" є найбільш поширеною і означає розшук підозрюваного/обвинуваченого/засудженого для екстрадиції.

Вимоги до «червоної картки» жорсткі - злочин, за який розшукується особа, є злочином в більшості країн світу. Покарання за цей злочин - не менш ніж два роки позбавлення волі або невідбута частина покарання становить не менш ніж 6 місяців.

Існує ще «жовта» картка - розшук осіб, зниклих безвісти, «блакитна картка» - збір останніх відомостей про особу та її місце перебування в інтересах кримінального судочинства і «чорна картка» - невпізнані трупи. За системою карток Інтерполу потенційних злочинців відзначають «зеленою карткою», а «помаранчевою» - об'єкти, які становлять серйозну загрозу власності або здоров'ю людей. Злочинні схеми і знаряддя злочину позначають «фіолетовою карткою».

Денис Бугай звертає увагу наших читачів на те, що останнім часом правоохоронні органи України ініціюють розшук підозрюваних саме через «блакитну картку», вимоги до якої значно нижчі, ніж у «червоній» (зокрема, не потрібна наявність судового рішення про арешт особи). Метою таких дій є забезпечення формального постанови особи в міжнародний розшук, для подальшого ініціювання заочного переслідування, розслідування та засудження.

Чи може Інтерпол відмовити правоохоронним органам України в розміщенні червоної картки?

Денис Бугай: Важливо пам'ятати, що процес публікації карток не доведений до автоматизму, заявка проходить кілька етапів перевірки на рівнях і Національного бюро та генерального секретаріату.

На практиці найбільш поширеними причинами для відмови в розміщенні «червоної картки» або для її видалення є:

  • Закінчення терміну дії санкції, амністія, скасування запобіжного заходу і т.д.
  • Політичні мотиви переслідування (саме політичні мотиви переслідування стали підставою для скасування розшуку Януковича і його оточення).
  • Комерційні мотиви переслідування - кримінальне переслідування особи з метою заволодіння його активами.
  • Ризик порушень прав людини - свободи слова, права на справедливий суд, заборона тортур і т.д.
  • Мета розміщення «картки» досягнута - місцезнаходження особи встановлено, проведено затримання або екстрадицію.

Чи може Інтерпол не погоджуватися з думкою регіональних бюро?

Денис Бугай: Інтерпол не залежний від позиції регіональних бюро і може не оголошувати особу в міжнародний розшук, якщо буде очевидний політичний мотив або порушення прав у процесі досудового розслідування.

З огляду на досить складну ситуацію в Україні, Інтерпол може ігнорувати цілу низку запитів, у яких очевидні політичні або економічні мотиви переслідування розшукуваної особи. Свою діяльність Інтерпол намагається вибудувати так, щоб виключити мінімальну можливість того, що його ресурси будуть використані для усунення чиїхось політичних чи економічних опонентів.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram