Міжнародна рада для відбору кандидатів до Вищого антикорупційного суду переважно повинна формувати шорт-ліст, з якого буде зроблено остаточний вибір. Про це в коментарі LB.ua заявив член Вищої кваліфікаційної комісії суддів Андрій Козлов після презентації результатів судової реформи в Україні в штаб-квартирі ОБСЄ у Відні минулого тижня.
"Оскільки міжнародні партнери виділяють значні суми фінансової допомоги Україні, очевидно, вони повинні мати можливість брати участь у відборі тих, хто вирішуватиме, як розпоряджатися тут, у тому числі, засобами їх платників податків. Якщо в України справді довірчі відносини з нашими партнерами, чому б не дати їм таку можливість", - зазначив Козлов.
"Щоб уникнути українського політичного впливу, до міжнародної групи повинні входити іноземці. Було б непогано також, щоб більшу частину цього органу становили іноземні судді у відставці. Це дало б можливість уникнути критики з приводу того, що не суддя визначає і застосовує стандарти оцінювання суддів, а також додало б авторитетності подібному органу", - вважає член ВККС.
Важливо, наголошує Козлов, щоб повноваження міжнародного органу не утискали повноважень органів національних. "Потрібно зробити так, щоб міжнародний орган вдало доповнював процес відбору (суддів до антикорупційного суд, - LB.ua), а не відбирав частину повноважень органів судового управління, оскільки це вже буде стосуватися суверенітету країни", - зазначив Козлов.
З приводу моменту в кваліфікаційному оцінюванні, на якому найбільш доречна участь міжнародної групи у відборі суддів, то, на думку члена ВККС, найкраще дати іноземцям можливість пропрацювати кандидатів між іспитом (тестом на знання права і практичним завданням) і співбесідою з вивченням досьє.
"Міжнародні експерти вивчать досьє меншого, ніж початковий, кола кандидатів, які пройшли етап іспиту. В принципі, картина була б вдало доповнена, май вони також результати тестів загальних здібностей, морально-психологічних якостей і поліграфа, якщо такий буде введено. Тоді вони зможуть ретельно вивчити досьє, можливо, провести свої співбесіди з кандидатами і після цього сформулювати шорт-ліст тих, хто, на їхню думку, гідний продовжувати участь у конкурсі. ВККС, своєю чергою, далі продовжить відбір кандидатів з шорт-ліста", - сказав Козлов.
Козлов наголосив, що правильне визначення етапу вступу в процедуру міжнародної групи має велике значення, оскільки блокуючим фактором може стати, наприклад, переклад занадто великої кількості документів з досьє кандидатів або тривалість занадто багатьох співбесід з перекладом.
"Але головне, що в зазначеному варіанті ми уникнемо безрезультатного конфлікту, оскільки не буде ні «вето», ні його «подолання» (як у досвіді ВККС-ГРД), а остаточне рішення про рекомендацію і призначення майбутніх суддів прийматимуть українські суверенні органи - ВККС, ВРП і Президент. Водночас міжнародні експерти зможуть ефективно перевірити етичність і добропорядність кандидатів, їхня роль буде дійсно значною, як вказувала у своєму висновку Венеціанська комісія. Можливо, в разі успіху такий досвід досягнення синергії у відсіканні зайвого зможе мати подальший розвиток на національному рівні", - підсумував член ВККС.