Законопроект виводить з-під дії Закону «Про державну службу» голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників. Тепер вони зможуть бути членами політичних партій. Також голів місцевих адміністрацій зможе звільняти президент за поданням Кабінету міністрів.
Керівників центрального органу виконавчої влади призначатимуть не за конкурсом – рішення ухвалюватиме Кабінет Міністрів за поданням прем'єр-міністра. Пропозиції щодо призначення і звільнення прем'єру буде вносити відповідний міністр, який координує роботу органу.
Таким чином законопроект руйнує основну ідею Закону про державну службу і реформу державної служби в цілому.
Як починалась реформа державної служби
Закон про держслужбу вступив у дію у травні 2016 року. Відтоді, голови місцевих державних адміністрацій не могли бути членами політичних партій, а призначав їх не президент – кандидатів обирали на конкурсі.
Такі норми були ухвалені у рамках реформи державної служби заради того, щоб забезпечити незаангажованість чиновників. Адже будучи одночасно і депутатом і чиновником виконавчої влади, людина може просувати необхідні рішення, наприклад, у місцевій раді.
І хоча конкурси на посади голів місцевих адміністрацій відбувалися далеко не ідеально, але вони таки були.
Можна згадати минулорічний конкурс на голову Київської обласної державної адміністрації. Ще перед оголошенням його результатів один з кандидатів на посаду, голова київської організації «Батьківщини» Костянтин Бондарєв в інтерв ’ю LB.ua категорично заявляв: конкурс виграє тодішній голова Вишгородської РДА Олександр Горган. Мовляв, київська область – квота мера Києва Віталія Кличка, який й порекомендував Горгана (Горган за словами є за словами Бондарєва, також близькою людиною до Віктора Медведчука та нардепа від «Волі народу» Ярослава Москаленка). Зрештою, так і сталося – конкурс виграв Горган.
Такий випадок був не єдиним.
Претендент на посаду голови Миколаївської ОДА, народний депутат від БПП Олексій Савченко продемонстрував просто феєричну безграмотність, однак це не завадило йому виграти конкурс.
При цьому, у членів конкурсної комісії не виникло жодних запитань до Савченка.
Бажання президента – закон
8 листопада під час засідання фракції БПП президент наголосив: законопроект щодо змін у державну службу дуже важливий і його потрібно прийняти цього тижня.
Підтримати законопроект БПП просив й у «Народного фронту», зізнаються депутати цієї фракції. При цьому голосування було для лідерів настільки важливим, що депутатам, які не хотіли підтримувати зміни, погрожували вильотом з фракції «НФ».
Хоча офіційно лідер «Народного Фронту» Максим Бурбак переконує: «Нас ніколи ні про що не просять. Ми приймаємо тільки ті рішення, які вважаємо важливими і в інтересах держави».
На ранковому засіданні у четвер спікер Верховної Ради Андрій Парубій тричі ставив на включення у порядок денний цей законопроект. Тричі не вистачало голосів. Тоді, по бажанню «Народного фронту» та «Відродження», пішли на перерву, під час якої відбулось екстренне засідання фракції БПП.
Після перерви голоси знайшлись не тільки на розгляд законопроекту, але й на його ухвалення за основу і в цілому. Підтримали законопроект: «Блок Петра Порошенка», «Народний Фронт», «Воля народу» та «Відродження».
Тепер за квотами?
На думку депутата від «Батьківщини», члена комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Альони Шкрум, за допомогою законопроекту, президент зможе забезпечити собі адміністративний ресурс на наступних президентських чи парламентських виборах.
«Псевдоєвропейський та псевдодемократичний президент, солодко співаючи чотири роки про «реформу» і «політичну неупередженість» державних службовців, виявився під маскою звичайним Януковичем, тільки зі знанням англійської мови. Йому треба бізнес та необмежена влада. Йому треба адміністративний ресурс та ручні голови місцевих держадміністрацій, бо інакше вибори йому не виграти», – написала вона у facebook.
З нею погоджується і член експертно-консультативної ради при Національному агентстві України з питань державної служби Жанна Балабанюк, яка брала участь у розробці закону «Про державну службу». Вона вважає, що тепер голів призначатимуть за квотним принципом.
«Зрозуміло, що призначення будуть по певних принципах квотності, або ж голів призначатимуть безпосередньо з Адміністрації президента. Скоріше за все такі зміни пов’язані з тим, що незабаром будуть вибори і потрібно, щоб регіони забезпечили, певне, відсоток голосів на виборах, який можливо забезпечити тільки за рахунок адміністративного ресурсу. Тобто це політичне рішення яке не сприяє демократизації та суттєво гальмує реформування системи державного управління», – переконана вона.
Лідери фракцій БПП та «Волі народу» в неофіційних розмовах прямої відповіді на питання про те, були між фракціями досягнуті певні домовленості з приводу квотних призначень в тих, чи інших областях, не дають.
Офіційно – заперечують будь-який принцип квотності. «Голови районних місцевих державних адміністрацій будуть обиратися за принципом ефективності і державницької позиції. Це єдині критерії, які реально мають працювати», – заявив журналістам голова фракції Артур Герасимов.
Водночас в «Волі народу» стверджують, що законопроект був ініціативою депутата Ярослава Москаленка. Мовляв, йому не подобалось, що «Київська область слабо керована». «Голови районів навіть не приїздять на наради, бо впливу на них нуль», – пояснює мотиви Москаленка один з депутатів групи.
В «Народному Фронті» від голосування відмахуються – мовляв, все одно конкурси були умовні і вигравали їх тільки «потрібні» люди, а відповідальності за це ніякої не було. Тепер, мовляв, якщо поставлять поганого голову, то й відповідатимуть за це.
При цьому деякі депутати в «Народному Фронті» погоджуються з опозиційними колегами.
«Зрозуміло, що президент намагається узурпувати владу. Але з іншого боку – «грантоїди» різні для чогось намагаються внести хаос в цю країну. По конкурсу проходять тільки ті люди, які «потрібні», але ніхто ні за що не відповідає», – заявив LB.ua один з членів фракції «НФ».
Варто зазначити, що у той же день, коли відбувалось голосування за зміни до закону про державну службу, Верховна Рада ухвалила зміни до бюджету-2017, збільшивши фінансування МВС на 1,7 млрд гривень (до 54,8 млрд грн) в 2017 році. Джерела LB.ua у фракції БПП стверджують, що саме це стало вагомим аргументом для голосування «Народного Фронту» .
Позиція БПП
В БПП скандальні зміни пояснюють тим, що Закон «Про державну службу» начебто розбалансовував владу, адже президент не міг нести відповідальність за тих людей, яких не призначав.
«Президент призначає і несе відповідальність за виконавчу вертикаль в регіонах. Йому треба дати право призначити і відповідно запитати за цю діяльність. Якщо на сьогодні є відповідальність, але немає прав, то так це не працює. Ми розбалансували владу остаточно. Сьогодні ми зробили крок до того, щоб повернути баланс влади в Україну», – стверджує заступник фракції БПП Сергій Березенко.
Прихильники ухвалених змін також стверджують, що законопроект лише повертає нас до Конституційних норм. Дійсно, у статті 118 Конституції написано, що «голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України», відповідно «голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня».
Керівник Центру демократії та верховенства права підтримав скасування конкурсів на призначення губернаторів Тарас Шевченко скасування конкурсів також підтримує: «Мій головний аргумент – це Конституція України. А вона говорить: «Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України». Конституція прямо визнає за Президентом повноваження призначати голів місцевих адміністрацій».
«Уявіть, ви керівник компанії. За Статутом, який затвердили акціонери, ви призначаєте керівників департаментів і вони перед вами несуть відповідальність. Але в Положення по відділу кадрів прописали, що всі рішення, кого брати вам у підлеглі, ухвалює конкурсна комісія, яку формуєте не ви. І ваша роль – «британської королеви» лише підписати наказ. Чи може така модель працювати? Вкрай сумнівно, – вважає експерт. – Що ж ми маємо за наслідками змін в частині призначень керівників ОДА, РДА? Спочатку ми спалили багато часу та енергії щоб просунути ідею конкурсів. Потім ми голосно говорили, про високу якість закону формуючи завищені очікування. Далі маса енергії пішла на те щоб комісія проводила конкурси. В урядовців пішла енергія, щоб ці конкурси знівелювати. У журналістів – щоб виявити корупцію і зловживання службовим становищем. Вийшов дуже енергозатратний процес. Цих витрат енергії можна було уникнути».
На думку Тараса Шевченка, найголовнішим питанням в контексті державної влади на місцях є не конкурси, а максимальне обмеження повноважень місцевих державних адміністрацій. А також відповідно збільшення повноважень органів місцевого самоврядування.