ГлавнаяПолитика

Конкурс до Верховного Суду: аутсайдери

Вища кваліфкомісія суддів (ВККС) завершила пленарні засідання з кандидатами до Верховного Суду. За результатами з конкурсу вибули 59 осіб, з яких восьмеро подали заяву про припинення участі в змаганнях. Решта – не підтвердили здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді за критеріями доброчесності та професійної етики. Тож до фіналу дійшло 320 кандидатів.

Після проведення співбесід конкурсантів, яким давали можливість продовжити участь в конкурсі, але вони отримали негативний висновок Громадської ради доброчесності (ГРД), – запрошували на пленарні засідання за участі всіх членів ВККС.

Саме цей етап конкурсу передує формуванню фінального рейтингу, де повинні визначитись по 30 суддів до чотирьох касаційних палат Верховного Суду: адміністративної, цивільної, господарської, кримінальної і Великої Палати. «Відсіювання» кандидатів можливе ще на етапі розгляду їхнього досьє у Вищій раді правосуддя. Та, очевидно, основний і найбільш скрупульозний відбір відбувався впродовж восьми місяців у Вищій кваліфкомісії суддів. Хто вибув з конкурсу за крок до фінішу та кому ВККС дала шанси на крісло в Верховному Суді, – читайте в матеріалі LB.ua.

Фото: vkksu.gov.ua

Пленарні засідання Вищої кваліфкомісії суддів розпочалися на початку червня. Список зі 116 кандидатів, котрі отримали негативний висновок від Громадської ради доброчесності, змогли розглянути лише за більш ніж місяць. Співбесіди з деякими учасниками конкурсу переносили, аби дати можливість підготувати пакет документів та пояснення на адресовані їм запитанням, здебільшого, щодо майна та доходів.

Щоб подолати негативний висновок ГРД, члени ВККС повинні були проголосували «за» 11 голосами із 16. В іншому випадку кандидат завершував свою участь в конкурсі. Щоправда, займати протилежну від ГРД позицію комісії було не складно. Про це свідчать результати голосування: ВККС подолала 2/3 висновків ради доброчесності.

Хоча в окремих випадках комісія одноголосно підтримала позицію ГРД, як от щодо судді Вищого господарського суду Сергія Бондара. Під час попереднього етапу він запам’ятався розповіддю про «злочинну владу». «Ви питаєте, чому я не боровся зі злочинною владою? – знову згадав про це Бондар. – Я сам постраждав він цього режиму. Мене усунули з посади голови Київського господарського апеляційного суду. У мене було два шляхи: або в тюрму, або в Вищий господарський суд».

У квітні 2014 року в.о. президента Олександр Турчинов призначив за власною квотою трійку членів Вищої ради юстиції, серед яких був Бондар. Він виконував ці повноваження до лютого 2015 року.

Серій Бондар (сидить боком) на співбесіді у ВККС
Серій Бондар (сидить боком) на співбесіді у ВККС

До Бондара були запитання і щодо його майна. У власності судді і його сім’ї перебуває дев’ять квартир, житловий будинок, два садових будинки, чотири земельні ділянки і гараж. Бондар пояснив, що він та його дружина отримали спадщину, а також придбали майно, накопичуючи заробітну плату.

Не вдалось подолати вето ГРД членам ВККС щодо судді Господарського суду Києва Сергія Балаца, судді Вищого господарського суду Світлани Владимиренко, судді Апеляційного суду Донецької області Олександра Демяносова, судді Харківського районного суду Харківської області Ігора Караченцева, судді Малиновського районного суду Одеси Олександра Гарського, адвоката Андрія Мельника та інших.

До судді Демяносова виникли питання як щодо його професійної діяльності, так і майна. Так, у 2002 році Апеляційний суд Донецької області залишив в силі рішення суду першої інстанції про позбавлення волі громадянина Шалімова на 15 років за вбивство двох осіб з хуліганських мотивів. Однак судовий процес тривав близько 5 років, з яких три роки і 11 місяців обвинувачений провів у попередньому ув'язненні. Процесуальні терміни неодноразово порушувалися. На це звернув увагу Європейський суд з прав людини у справі «Шалімов проти України». Цей факт кандидат не згадав у своїй анкеті, поданій ВККС. Демяносов пояснив, що про рішення ЄСПЛ не повідомив через давність справи.

Син судді вчиться і практично проживає в Москві. Демяносов стверджує: син виїхав на навчання до Московського інституту міжнародних відносин ще в 2011 році за направленням українського МЗС. Він вчиться там за кошти з державного бюджету,цього року навчання закінчується. У той же час, кандидат не зміг пояснити, чи був це міжвузівський обмін або держзамовлення на необхідні в Україні спеціальності.

Олександр Демяносов
Фото: стоп-кадр з відео
Олександр Демяносов

Виникли сумніви в ГРД щодо правдивої інформації в декларації судді, зокрема, зважаючи на вказану занижену їх вартість під час купівлі та суми, зазначеної в декларації для утримання усього майна.

Запитання щодо походження коштів на придбання нерухомості виникали і щодо судді Господарського суду Києва Сергія Балаца. У власності його сім’ї перебуває три земельні ділянки, п’ятикімнатна квартира 189,3 м² в елітному ЖК «Покровський посад» в Києві, частки в інших квартирах, зареєстрованих на матір дружини, сина, два автомобілі, мотоцикл, антикварні вироби тощо. Члени ВККС розпитували Балаца також про його закордонні поїздки. Під час голосування члени ВККС не змогли подолати вето ГРД.

Вибув з перегонів і голова Харківського апеляційного адміністративного суду Геннадій Бершов. У висновку ГРД йдеться про те, що мати судді – пенсіонерка придбала автомобіль Toyota Land Cruiser 3.0, а Бершов отримав право користування на нього з 2013 року. Разом з тим, на запит ГРД до Головного сервісного центру МВС повідомили, що Бершова Віра Степанівна не отримувала посвідчення водія.

НАБУ повідомило, що мати судді з 2012 по 2016 роки не отримувала оподатковуваних доходів.

Крім цього, в декларації про майно за 2015 рік Бершов не вказав наявність незавершеного будівництва. Натомість в електронних деклараціях за 2015-2016 роки інформація про таке будівництво є. За словами судді, будівництво ведеться вже десять років, однак не вказував його в декларації, оскільки законодавством не було передбачено декларування незавершеного будівництва в паперовій декларації.

Бершов відповідав досить коротко, зазначаючи, що пояснення давав під час співбесіди. Зазначив, що право на користування автомобілем матері має і його брат. Додав, що мати працювала понад 30 років, втім дізнатися, які доходи вона мала, не може. Сумніви у членів ВККС виникли і щодо того, що Бершов проживає в будинку незавершеного будівництва, але прописаний в гуртожитку.

До ВККС надійшло чимало звернень від громадських організацій Харкова, де вони пишуть про хорошу репутацію Бершова. Він пояснив, що більшості керівників, котрі підписали ці звернення, не знає особисто.

Комісія проголосувала 12 голосами «за» припинення участі Бершова в конкурсі. Двоє виступили проти.

Натомість заступник Генерального прокурора Анжела Стрижевська дійшла до фіналу в конкурсі до Верховного Суду. 13 члени ВККС проголосували «за» подолання негативного висновку ГРД. Пленарне засідання щодо неї переносилось, у зв’язку з доповленням висновку ГРД. Втім, саму Стрижевську другий раз не заслуховували. Члени ВККС в нарадчій кімнаті розглядали доповнення ГРД, оскільки воно містило лише додаткове тлумачення пояснень заступниці Генпрокурора.

Зокрема, їй робили зауваження щодо конфлікту інтересів, оскільки вона працює у відділі організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції, до відання якого належить виявлення фактів, пов’язаних з корупцією насамперед стосовно державних службовців 1-4 категорії, в тому числі щодо членів ВККС. Стрижевська пояснила, що з серпня минулого року прокуратура позбавлена права складати протоколи про корупційні правопорушення такого рівня. Відповідні повноваження тепер здійснює Національне агентство з питань запобігання корупції.

Анжела Стрижевська
Фото: sud.ua
Анжела Стрижевська

Увагу ГРД привернула також декларація Стрижевської. Зокрема, те, що вона задекларувала за 2016 рік готівкових коштів у своїй власності 170 тис гривень та 20 тис доларів США, в своєї дочки (19 років) – 40 тис доларів США, 5 тис євро та 60 тис тисяч гривень, у матері (78 років) – 482 тис 741 гривень.

У фінальному рейтингу значитимуться прізвища суддів Вищого господарського суду Тетяни Козир і Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Ольги Ступак.

Козир вказала в декларації за 2015 рік квартиру площею 35, 4 м² у Києві. За її словами, квартира була придбана за кошти матері.

За період її робити на посаді судді вищих судових інстанцій (впродовж 18 років), матір Козир набула у власність чотири квартири у Києві (три з яких були набуті у власність у проміжку між 2011 та 2013 роками), земельну ділянку площею 0,15 га у селі Білогородка Києво-Святошинському району Київської області, а також будинок з надвірними будівлями у Дніпропетровській області. При цьому три квартири у Києві та будинок у Дніпропетровській області матір судді набула за рішенням Подільського районного суду у Києві. Мамі судді – 81 рік.

Суддя зазначила, що пенсія матері складає понад дві тисячі гривень, однак не змогла відповісти, як вона може оплачувати комунальні послуги.

Козир, за даними ГРД, їздила до Криму, пояснюючи, що не мала коштів на поїздки за кордон. Хоча згодом таки відвідувала одну із європейських столиць. Суддя пояснила, що бронювала відпочинок в анексованому Криму заздалегідь і не могла його скасувати. А щодо поїздок за кордон, мовляв, самостійно займається плануванням поїздком, щоб зекономити.

Тетяна Козир
Фото: kadry.net.ua
Тетяна Козир

Засідання щодо Козир переносились двічі: спочатку через її необхідність ознайомитись з додатковою інформацією ГРД, а згодом вона не прийшла на засідання за станом здоров’я.

На передостанньому засіданні ВККС подолала негативний висновок ГРД і пропустила Козир до фіналу.

Запитання до судді Ольги Ступак також здебільшого стосувались її майна. Син судді має на праві користування будинок, площею 380 кв.м., але в декларації не зазначено право користування земельною ділянкою під цим будинком. І будинок, і земля належать свекрусі Ступак.

ГРД ставить під сумнів джерела походження коштів, за які мати чоловіка судді придбала це майно у с. Стоянка Києво-Святошинського району Київської області. Доходи свекрухи сама суддя пояснити не змогла.

Суддя також отримала службову квартиру площею 108 м² у 2012 році, хоча вона і члени сім’ї фактично проживають у с.Стоянка. Тож повинна була вказати в декларації право користування будинком свекрухи.

Під час співбесіди Ступак пояснила, що виведення службової квартири з числа службових відбулося без її заяви. Втім, ГРД отримала докази того, що вона особисто зверталась з цього питання до житлово-побутової комісії ВККС у 2013 році.

Така інформація не стала перешкодою для подолання вето ГРД («за» проголосувало 11 членів ВККС, «проти» 2).

Ольга Ступак
Фото: стоп-кадр з відео
Ольга Ступак

Останнє пленарне засідання Вищої кваліфкомісії суддів 17 липня завершилось добровільним виходом з конкурсу п’яти кандидатів із семи, кандидатури яких розглядались того дня. Написали заяву про небажання/неможливість продовжувати участь у кваліфікаційному оцінюванні суддя Вищого адміністративного суду Нінель Маринчак, колишній заступник голови Вищого адмінсуду Микола Сірош, член Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко, суддя Вищого господарського суду Лариса Іванова та голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк.

Овсієнко вирішив залишитися у ВРП, Маринчак обґрунтувала свою заяву про припинення участі в конкурсі у зв’язку з погіршенням здоров’я, Іванова – не пояснюючи причину.

Микола Сірош подав ВККС заяву про розслідування кримінального провадження за фактом зникнення гербової печатки у Вищому адміністративному суді у січні 2010 року, в якій він перебуває свідком. Суддя у відставці просив комісію припинити кваліфікаційне оцінювання щодо нього (тим самим, мати можливість згодом поновитися в конкурсі), щоб згодом спростувати висновок ГРД. Однак ВККС одноголосно припинила його участь в конкурсі, зважаючи на його неявку на засідання.

Павло Вовк назвав причиною вибуття з конкурсу«тиск з боку правоохоронних органів, журналістів, політиків та громадських активістів». «З метою недопущення будь-яких сумнівів в об’єктивності прийняття рішення (членами ВККС – ред.), не бажаючи підірвати довіру до ВККС, правоохоронних органів, ГРД та, власне, ідеї конкурсу, прошу призупинити кваліфікаційне оцінювання моєї участі у конкурсі та конкурс щодо мене», – з таким формулюванням Вовк звернувся до членів ВККС.

Втім, комісія зупинила кваліфікаційне оцінювання щодо Вовка та вирішила звернутися з інформацією про обставини, що можуть свідчити про порушення законодавства у сфері запобігання корупції до антикорупційних органів.

Варто наголосити на тому, що ВККС не припинила участь Вовка у конкурсі, а лише зупинила оцінювання стосовно нього. Закон «Про судоустрій і статус суддів» передбачає: «Вища кваліфікаційна комісія суддів України має право зупинити проведення кваліфікаційного оцінювання цього судді до отримання відповіді від спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції». Тобто після відповіді НАЗК чи НАБУ Вовк має шанси повернутися до конкурсу. Оскільки до повноцінного формування Верховного Суду, де має бути 200 суддів, проводитимуться добори вже після основного конкурсу. Щоправда, один зі співрозмовників LB.ua зазначив, що по завершенню конкурсу на 120 місць в Верховному Суді комісія може прийняти рішення про припинення участі Вовка, як і всіх, стосовно кого приймалось рішення про зупинення кваліфоцінювання. Мовляв, конкурс закінчився і всі бали – анульовані.

Прізвище Вовка в рейтинговому списку кандидатів до Верховного Суду і в політичних, і в експертних колах могла би розцінюватись як свідчення відсутності результатів судової реформи. Окремі нардепи в спілкуванні з журналістом LB.ua висловлювали позицію, що не готові проголосувати за зміни до процесуального законодавства для запуску роботи нового Верховного Суду у випадку успішної співбесіди з Вовком. На противагу цьому у парламенті ходили чутки, що судовою кар’єрою Вовка опікується нардеп від БПП, якого називають «смотрящим» в судовій системі, Олександр Грановський. Крім того, за голову Окружного адмінсуду Києва нібито вступалися депутати, близькі до Сергія Ківалова, в якого Вовк до посади судді працював помічником.

Суддя Вовск та Олександр Грановський
Фото: стоп-кадр з відео
Суддя Вовск та Олександр Грановський

В інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» Вовк, посилаючись на голову ВККС Сергія Козьякова, заявив, що одна із політичних сил вимагала від комісії прийняття негативного рішення стосовно двох кандидатів. «І хоч прізвища «неугодних» і назва політичної сили не були озвучені, я не виключаю, що мова йшла про мене, адже саме окремі члени ГРД мають постійні і тривалі зв’язки з багатьма політиками, і цілком вірогідно, що вони організували відповідне звернення від згаданої політичної партії», – сказав він, називаючи конкурс політизованим.

За даними LB.ua, йдеться про звернення партії "Національний корпус" Андрія Білецького, в якому окрім Вовка йдеться про суддю Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивiльних i кримiнальних справ Олександра Єлфімова, що в підсумку вибув з конкурсу. Під час брифінгу голова ВККС Сергій Козьяков попередив, що у випадку надходження таких листів комісія розцінить їх як факт тиску і оприлюднить.

Щодо другого кандидата, участь якого в конкурсі активно обговорювалась серед політиків та громадських активістів, то це – Ярослав Романюк, нинішній голова Верховного Суду. Його присутність у новому складі Верховного Суду також, мабуть, вважатимуть своєрідним показником: відбулась судова реформа чи ні. І якщо щодо Вовка позиція політиків та членів ГРД здебільшого негативна, то стосовно Романюка думки – неоднозначні. Хтось вважає, що займати таку посаду за часів Януковича не можливо було без певних домовленостей з представниками влади, котрі були причетні до формування судової системи, інші – захищають голову Верховного Суду, зважаючи на відсутність у нього великих статків.

Фото: Макс Требухов

Зауваження Громадської ради доброчесності до Романюка стосувалися, зокрема, кар’єри його доньки – Христини, котра з 2012 року працювала на посаді секретаря судового засідання в Київському апеляційному господарському суді, потім – спеціалістом 2 категорії аналітично-інформаційного відділу того ж суду, провідним спеціалістом з розгляду звернень та надання інформації у Вищому господарському суді. А з квітня 2016 року займає посаду головного консультанта відділу систематизації законодавства у Верховному Суді. «Це свого роду бібліотека, завданням якої є утримання в нормальному стані законодавчих актів… Цей структурний підрозділ ніяким чином мені не підконтрольний», – прокоментував Романюк.

Донька володіє квартирою в Печерському районі Києва, яку отримала в дарунок від сестри Романюка (що, до слова, працює вчителем математики у Львові), а також автомобілем Land Rover Freelander. Тоді як сукупний дохід доньки за 2012 – 2016 роки склав 269 тис 236 грн. За словами Романюка, автомобіль доньки викрали у 2014 році, страхова компанія компенсувала його вартість і надала їй нове авто. Однак останнє перебуває у власності страхової компанії.

Романюк пояснив, що сестра купила квартиру в будинку 1970 року спочатку своєму сину «і в значній мірі за його кошти, адже він працює в ІТ-компанії». А потім «потреба в житлі в нього відпала», оскільки він живе у Львові, тож вирішила подарувати житло дочці Романюка. Натомість суддя допомагає сестрі матеріально. В тому числі, певною мірою утримує доньку, зокрема фінансує її закордонні поїздки. Хоча донька не значиться в його декларації.

Як повідомляє ГРД, донька Романюка є в списку осіб, котрі отримали незаконні переваги під час зовнішнього незалежного оцінювання. «В рамках кримінальних проваджень, – повідомляє ГРД, – органами Національної поліції під процесуальним керівництвом Генпрокуратури було встановлено, що службові особи Українського Центру оцінювання якості освіти, використовуючи своє службове становище, порушуючи правила захисту інформації, в інтересах третіх осіб, протиправно, систематично вносячи зміни до програмного забезпечення, ймовірно завищували певним особам результати ЗНО. Такі дії надали незаконні переваги у доступі до вищої освіти близько двом тисячам абітурієнтів, переважно дітям керівників органів державної влади вищого рівня, правоохоронних органів, працівників системи освіти, народних депутатів України та їх помічників, та обмежило можливість отримання освіти талановитою молоддю, яка мала на це законне право».

Ярослав Романюк
Фото: zib.com.ua
Ярослав Романюк

Романюк зазначив, що прізвище доньки ніколи не фігурувало в списку абітурієнтів, котрі фігурують в кримінальному провадженні. «Ніяких претензій ні до мене, ні до моєї доньки за ці дев’ять років (донька вступала в 2008 році – ред.) в рамках цього кримінального провадження не було», – додав він.

Донька Романюка навчалась на контрактній формі навчання, здобуваючи ступінь бакалавра, на державній – ступінь магістра.

Запитання окремих членів ВККС під час пленарного засідання вказували на їхню позицію щодо Романюка. «Вам дорікають, що ви фактично підписали звернення до Конституційного Суду (щодо неконституційності судової реформи – ред.)? Чи може сам особисто голова Верховного суду звернутися до Конституційного суду? Чи це має бути рішення, не підписати яке ви не могли?» – підводячи голову Верховного Суду до логічної відповіді, запитав один з членів ВККС Павло Луцюк.

«Я зобов’язаний підписати це рішення, незалежно від того, поділяю я його чи ні. Це мій обов’язок, оскільки це рішення – колегіальне», – погодився Романюк.

Натомість критичні запитання ставив член ВККС Андрій Козлов: «Закон, який ви в певній частині коментували, був прийнятий 16 січня, опублікований 21 січні і набув чинності 22 січня. Ваш брифінг відбувся 17 січня. На той момент ще не було остаточного тексту самого закону. То що ви коментували?».

«Коментарі були з приводу того тексту, який був підтриманий Верховною Радою… Той текст, який містився на сайті Верховної Ради», – відповів Романюк.

«Але в практиці українського парламенту, особливо того скликання, були часто випадки, коли прийнятий і опублікований тексти мали деякі розбіжності. Чи не краще було почекати появи остаточного тексту?», – продовжував Козлов.

«Коли ви готувались до брифінгу ви вивчали пояснювальну записку, де йшлося про необхідність прийняття цього закону?.. Я чому питаю… Тому що в першому рядку цієї записки йдеться: «Останнім часом відбувається суттєве загострення політично соціальної кризи…». На жаль, спроба вийти з політичного контексту, зважаючи на таку пояснювальну записку, виглядала сумнівно. В очах принаймні громадськості», – продовжував питати Козлов про мотиви Романюка, коли той провів брифінг щодо одного із законів з пакету «законів 16 січня».

Андрій Козлов (крайній справа)
Андрій Козлов (крайній справа)

Зітхаючи, Романюк на кожне із його запитань визнавав свою помилку: «Я визнаю, що це був емоційний порив, викликаний тим, хто пропозиція Ради суддів (про посилення засобів захисту суддів – ред.) була почута. Я не політик. І я не врахував того, що на той час країна жила важливішими проблемами… Тим більше я не врахував, як було проголосовано ті закони. Я припустився помилки, я припустився політичної помилки. Я наголошую, я суддя, а не політик. Я винен в тому, що така моя недалекоглядність дала підстави звинувачувати мене в тому, що я давав оцінки всіх «законів 16 січня».

Очевидно, такі пояснення задовольнили більшість із членів ВККС, оскільки Романюк подолав негативний висновок ГРД («за» проголосувало 11 «проти» – 3) і пройшов до фіналу.

Цікаво, що на етапі співбесіди лише одна нині суддя Верховного Суду не пройшла цей етап відбору – Людмила Охрімчук (під час тестування та практичного завдання прохідний бал не подолали судді Верховного Суду Богдан Пошва, Василь Гуменюк, Олександр Волков). Зважаючи на те, що деякі учасники конкурсу нині оскаржують рішення ВККС щодо проведення конкурсу до Вищого адміністративного суду, а найвищою судовою інстанцією для розгляду подібних скарг після ВАСУ є Верховний Суд, цілком очевидно, що ні ВККС, ні Адміністрації президента не вигідно наживати ворогів у Верховному Суді, щоб не провалити реформу в цілому. А бити горшки з головою ВС, який працюватиме на посаді, поки парламент не ухвалить зміни до процесуального законодавства і не запрацює новий склад суду, й поготів.

Більше того, проходження етапу співбесіди ще не дає підстави для перемоги в конкурсі до Верховного Суду. ВККС сформує остаточний рейтинговий список, де частина кандидатів вибуде зі змагання за кількістю балів. Максимальна кількість балів за всіма результатами конкурсу – 1000. Хто ж займе вакантні посади у Верховному Суді, ВККС обіцяє визначити до 1 серпня.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналист
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter