Національний банк заявив, що у 2017 році підвищення мінімальне зарплати до 3200 гривень матиме помірний макроекономічний вплив, але в середньостроковій перспективі це рішення підвищує ризики для економіки.
Про це йдеться у свіжому інфляційному звіті НБУ.
"Підвищення МЗП поглиблює невідповідність в оплаті праці між кваліфікованими і некваліфікованими працівниками, збільшує розрив між пенсійною винагородою і МЗП. Це містить ризики зростання соціальної напруженості й активізації тиску на уряд з метою подальшого підвищення соціальних стандартів, які не узгоджені із зростанням продуктивності економіки, що може призвести надалі до посилення інфляційного тиску", - вважають у Нацбанку.
За оцінками НБУ, підвищення мінімальної зарплати у 2017 році збільшить номінальну зарплату в середньому на 23%, а для низькооплачуваних працівників це зростання становитиме 45%. Істотне збільшення витрат на оплату праці призведе до подорожчання собівартості виробництва продукції в усіх видах діяльності і до скорочення офіційної зайнятості.
"Загальна чисельність працівників формального сектору економіки 2017 року скоротиться на 9% порівняно з 2016 роком. Внесок скорочення за рахунок підвищення МЗП складе 5.4 п.п. (або близько 630 тис. осіб). Зниження офіційної зайнятості буде непропорційним - більшою мірою відбудеться за рахунок МСП і ФОП, що, перш за все, пояснюється майже дворазовим збільшенням податкового тиску на підприємства на єдиному податку. Однак частково таке зниження компенсується збільшенням неформальної зайнятості. Крім того, збільшення середнього рівня оплати праці в економіці може стимулювати повернення на ринок праці частини тих зневірених людей, які почнуть пошуки роботи, і, як наслідок, рівень безробіття може додатково збільшитися. Загалом же, за оцінками НБУ, зайнятість скоротиться на 5 п.п. порівняно з 2016 роком, що буде відповідати 10% безробіття за методологією МОП", - йдеться у звіті.
Водночас ефект від зростання доходів найменш забезпечених верств населення перевищить ефект від зростання безробіття, згідно з прогнозами НБУ. Підвищення доходів насамперед позначиться на збільшенні споживання продовольчих товарів внутрішнього виробництва.
Відповідно, у зв'язку з підвищенням МЗП уповільнення інфляції відбуватиметься стриманішими темпами, ніж очікувалося раніше.