Україна вважає, що має право відкласти підсумкове голосування за зміни до Конституції у сфері децентралізації, які де-факто передбачають надання окупованим територіям Донбасу особливого статусу.
Представник України в гуманітарній підгрупі в Мінську Ірина Геращенко у своєму фейсбуці підтвердила, що подання до Конституційного суду зроблено саме заради відтермінування дедлайну голосування, і Президент Петро Порошенко підтримує його.
"Президент позитивно оцінює ініціативу депутатів, які звернулися до Конституційного Суду", - написала вона.
Геращенко заявила, що друге читання конституційних змін можливе тільки після "очевидного і вирішального прогресу в здійсненні безпеки і гуманітарних пунктів Мінських домовленостей".
"І тиснути потрібно на країну - порушника і окупанта: РФ", - додала вона.
Нагадаємо, один з пунктів Мінських угод передбачав проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової Конституції, яка передбачає як ключовий елемент децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, погоджених із представниками цих районів), а також ухвалення постійного законодавства про особливий статус "ДНР" і "ЛНР".
31 серпня 2015 року проект змін до Конституції, розроблений на виконання цього зобов'язання, ухвалено в першому читанні.
Згідно з процедурою, прописаною в самій Конституції, підсумкове голосування 300 голосами має відбутися на "наступній черговій сесії" парламенту, яка закінчується наприкінці січня 2016 року. В іншому разі процес зміни Конституції повинен початися заново.
Однак в Адміністрації Президента, щоб обійти цей дедлайн, організували подання 51 депутата Верховної Ради до Конституційного Суду з проханням роз'яснити поняття "наступна чергова сесія" в контексті змін до Основного закону. Автори звернення просять КС розтлумачити, чи може поняття "наступна сесія" означати іншу, не обов'язково буквально наступну за хронологією сесію ВР. Фактично депутати просять надати їм можливість проводити підсумкове голосування за реформу Конституції вже на четвертій сесії, яка триватиме з 2 лютого по 2 вересня цього року.
На початку січня президент Росії Володимир Путін заявив, пославшись на Мінські угоди, що Україна повинна спершу закінчити конституційну реформу, і тільки тоді можна буде говорити про передачу кордону під контроль України.
Завершити реформу Основного закону неодноразово вимагали і на Заході.
До виконання Мінських угод прив'язано санкції Євросоюзу проти Росії.