Служба безпеки України оголосила депутата Верховної Ради Сергія Клюєва у розшук. Згідно з розшуковою базою МВС, нардеп зник з поля зору силовиків 4 червня.
Оновлення 15:20. Начальник Головного слідчого управління СБУ Василь Вовк заперечує, що Клюєва оголосили в розшук. "Головне слідче управління СБУ поки що не розслідує кримінального провадження проти Клюєва С.П., тому й не оголошувався його розшук слідчими СБУ", - написав він у фейсбуці.
Нардеп Сергій Лещенко у фейсбуці без вказівки джерела повідомив, що поява Клюєва в розшуковому реєстрі пов'язана з тим, що він не з'явився на допит у Генпрокуратуру минулого четверга. "Оскільки Клюєв так і не з'явився, слідчий ГПУ виніс постанову про розшук Клюєва і дав доручення СБУ, яка мала організувати подальший процес. Але в понеділок адвокати Клюєва вийшли на зв'язок і сказали, що їхній клієнт не втік, а був на лікарняному - і в понеділок він дійде до Генпрокуратури з довідкою про свою хворобу, що звалила депутата в четвер. У підсумку всі чекають на кінець дня, з'явиться Клюєв у слідчого чи ні", - написав він.
Оновлення 16:40. Начальник прес-служби МВС Артем Шевченко на брифінгу заявив, що жодної помилки з Клюєвим немає. Його внесли у базу даних осіб, які переховуються від слідства, законно. Зроблено це було на підставі матеріалів, отриманих від СБУ, повідомляють "Українські новини".
Нагадаємо, Генпрокуратура підозрює народного депутата Клюєва у шахрайстві в особливо великих розмірах, йому загрожує понад 10 років позбавлення волі. Згідно з поданням прокуратури, Андрій і Сергій Клюєви шляхом афери заволоділи ВАТ "Завод напівпровідників" і домоглися обслуговування його кредиту з бюджетних коштів.
Згідно з поданням ГПУ, у 2007 році брати Сергій і Андрій Клюєви через підконтрольні фірми вирішили взяти участь у приватизації 74,99% акцій ВАТ "Завод напівпровідників" (Запоріжжя), але не мали на це права, оскільки їхні фірми не володіли необхідними патентами і технологіями.
Щоб обійти це обмеження, Клюєви вирішили використовувати підприємство, яке мало такі патенти, але не мало грошей. Для цього підійшло кіровоградське ТОВ "Силікон". На початку 2007 року Сергій Клюєв зустрівся з представником "Силікону" Г.І. Коганом і запевнив, що профінансує придбання акцій "Заводу напівпровідників" за умови подальшого розділення їх навпіл між Клюєвими і "Силіконом". Коган погодився.
Згодом
підконтрольні Клюєвим фірми переказали "Силікону" необхідні кошти, і компанія виграла аукціон, ставши власником "Заводу напівпровідників". Проте потім Клюєви переконали Когана у необхідності укладення додаткових угод між "Силіконом" і своїми фірмами, за якими "Силікон" потрапив у боргову залежність від Клюєвих і втратив контроль над придбаним заводом.
У результаті Клюєви через свою австрійську компанію "Актив Солар Холдинг ГмбХ" заволоділи акціями "Заводу напівпровідників".
Також Клюєвим закидають заволодіння державними коштами, виділеними Укрексімбанком та Державним агентством інвестицій і розвитку на розвиток підприємства.
3 червня з Клюєва зняли недоторканість, і того ж дня він намагався полетіти з України до Австрії. Наступного дня він не прийшов на допит.