Із самого ранку до вас черга у приймальню. Дуже зайняті, бо приймається бюджет?
З одного боку, поточна ситуація: приведення до ладу структури міністерства і організаційні питання, величезне навантаження ситуацією з тимчасовими переселенцями. Це реальна кризова ситуація.
По-друге, бюджетний процес і всі інші реформи: Податковий, Бюджетний кодекси, зміна ставок Єдиного соцвнеску, зміна принципів роботи фондів соцстраху.
І третє питання: зміна тарифів і вдосконалення системи субсидій. Моє завдання — зробити таку систему, щоб бути впевненим, що вона дійде до кожної людини, яка цього потребує. Зараз ми такого сказати не можемо. В цілому система непогано зроблена, відпрацьована роками.
Знаю, що Світовий банк позитивно про неї висловлювався.
Україна проходила з цією системою вже не одне підвищення тарифів. Постійно, звичайно, виникало бажання щось вигадати нове. Перед кожним підвищенням цін. Я пам'ятаю ці дискусії ще з 2005 року. Банківські картки, адресні доплати людям, персональні рахунки, монетизація... Але за 20 років існування цієї програми ніхто нічого розумнішого не знайшов, і, в принципі, це зараз реально працююча в Україні соціальна система.
Останні зміни були у жовтні 2014 року, трохи змінилася система розрахунку субсидій. Тобто раніше було просто: не більше 10% від своїх доходів за комунальні послуги мали платити непрацездатні, наприклад, інваліди, не більше 15% - працездатні. Тепер розраховується мінімальний платіж для кожної родини.
Людина сама вже не може розрахувати, чи отримає вона субсидію, чи ні?
Ці 10% і 15% також присутні у розрахунках. Для людини, можливо, система стала складніша. Але ця система стала більш справедливою, більш адресною. Тепер людина зі справді маленькими доходами може платити за комунальні послуги навіть і менше 10%.
Скільки зараз людей отримують таку субсидію?
Зараз субсидію отримують 1,2 млн сімей. Можливо, зараз зросте до 1,5 млн після підвищення. Сьогодні люди отримали нові платіжки за ЖКГ, і я закликаю всіх не гаяти час та оформлювати субсидії. Тому що у наступному році ще попереду підвищення. Сьогодні йдіть до управління соцзахисту, і вам там зроблять розрахунки мінімальних комунальних платежів. Вам треба подати лише одну заяву та письмово вказати свій рівень доходів. Все інше ми самі будемо робити. Перевіряти ці відомості, звіряти дані. Але треба прийти.
Реально субсидій потребує більше, ніж 1,5 млн сімей. За моїми розрахунками, таке право повинні отримати щонайменше біля 3 млн родин. Просто люди не знають, що є така можливість. Постійно з цим стикаюся. Коли був депутатом, то їхав у якесь місто, і мені пенсіонер каже: в мене пенсія 1200 гривень, а за комунальні треба платити 500. Питаю, чому не оформлюєте субсидію? Він дивиться на мене такими очима, наче вперше чує. Або є міфи, що у соцзахисті все погано, величезні черги... Так, проблеми є, черги є. Але все одно, це треба раз прийти. Кожен місяць ходити не треба. Сьогодні це раз на півроку. Але ми хочемо зробити таку систему, щоб людина лише раз на життя приходила особисто, а далі ми б отримали доступ за заявою людини до її персональних даних і вже обмінювалися б базами даних з податковою, з пенсійним фондом, який має всю потрібну інформацію про доходи громадян, виходячи з внесків, які відраховуються.
У нас наче кожне міністерство має свою базу даних громадян, а іноді й декілька. Невже не можна їх об'єднати?
В нас немає єдиної бази Мінсоцполітики. Якась локальна є на центральному рівні, але доведеної до кожного міста, до кожного села — ні. Цікаво, що така програма вже була розроблена і протестована за підтримки Світового банку за проектом “Вдосконалення системи соціальної допомоги”. Але для її впровадження знов потрібні гроші.
На що? Навчати персонал?
Навчати персонал, так. Також треба оновити програмне забезпечення, бо воно не оновлювалося з 2010 року. Його треба належним чином довести до кожної нашої точки, яка надає послуги. Плюс треба захистити канали зв'язку від зовнішнього втручання, закупити додаткове обладнання для управлінь соцзахисту. Це коштуватиме близько 100 млн гривень. Це програма не лише для субсидій. Вона поєднує у собі персоніфікацію кожної людини по всіх видах соціальних допомог, по всіх пільгах. Це фактично база для реформ, база для звірок. Маючи таку базу, ми будемо чітко знати, що не платимо одній людині 4-5 разів у різних регіонах, що часто буває. Що ми не платимо “мертвим душам”.
Проблема в тому, що гроші на цю програму у бюджет ніколи не закладалися.
Вони будуть у бюджеті-2015?
Є сьогодні підтримка і прем'єра, і уряду. Сьогодні якраз такий момент, коли ми стикнемося з необхідністю підвищення цін на житлово-комунальні послуги, і ми зможемо пом'якшити це через покращення соціальних послуг. Коли ми скажемо людині, що держава може вас ефективно захистити. Так, буде перший удар по ній, коли люди вперше прийдуть. І лише ті, хто раніше не подавав заяву на отримання субсидії. Ці 1,5 млн сімей вже не прийдуть знов, їм не треба буде йти.
На скільки тарифи зростуть у 2015 році?
Є графік, погоджений з МВФ. Але остаточних рішень ще немає. Йдуть важкі дискусії навколо цього питання. Як ефективно захистити наших співгромадян від такого неминучого підвищення.
У програмі уряду записано, що до 2017 року ми маємо вийти на 100% реальної вартості газу.
У програмі уряду йдеться також про балансування бюджету “Нафтогазу”. Якщо нічого не змінювати, дефіцит бюджету “Нафтогазу” буде 100 млрд гривень, як у цьому році.
Це не дає розвиватися ні державі, ні міській інфраструктурі. Поруч з покращенням якості соціальних послуг ми чітко повинні суспільству сказати, що змініться у якості надання послуг. Що змініться за рік, за півтора, за два з точку зору наведення порядку на ринку комунальних послуг. Лічильники мають бути у кожному будинку, гарячі батареї, не має бути теплотрас, де росте зелена трава взимку, а навколо — сніг лежить. І за цю траву ми зараз сплачуємо.
Безумовно, ці проблеми накопичувалися 24 роки. Зараз час для реформ. Якщо ми просто скажемо, що зростають тарифи, а послуги будуть старі...
Люди просто платити не будуть.
Так, ризик несплати за комунальні послуги є досить високим. Тому люди повинні знати, що у держави є механізм захисту. І система субсидій є, нею треба користуватися. Підвищення цін для тих, хто отримує зараз субсидії, не буде. Чим більше людей різного достатку саме зараз до нас звернеться, тим краще. А я як міністр обіцяю, що всі штучні перешкоди для отримання субсидій ми будемо знімати.
Які саме перешкоди?
Є цілий ряд обмежень, які не дають права громадянам отримувати субсидії. Якщо ці перешкоди прибрати, то отримувати допомогу будуть вже не 1,5 млн сімей, а удвічі більше.
Ці обмеження пов'язані з кількістю документів, які треба приносити з собою?
Ні, це міф. Я теж про це постійно чую. Але насправді потрібна лише одна заява з трьох рядків! Все. Навіть підтвердження доходу не треба — ви декларуєте його самостійно. Все інше — перевірку, звірку — ми беремо на себе.
Що ми хочемо спростити. Наприклад, зараз не може отримати субсидію родина, де є доросла дитина безробітна, яка не зареєстрована на біржі праці. Це штучне обмеження.
Мені також незрозуміло, чому при розрахунку субсидій береться нарахована заробітна плата. Не та, яка реально видається людині на руки після сплати податків, а нарахована. Вибачте, мені сьогодні нараховують близько 6000 гривень, але на руки мені дають біля 4500 гривень?
Це ви зараз кажете реальні цифри своєї зарплати?
Реальні.
Вам вистачає стільки грошей?
Я сьогодні претендент на субсидію... Ось платіжка прийшла нам за комунальні послуги — 1500 гривень. Якщо я матиму право на субсидію після розрахунків, я обов'язково скористаюся цим правом...
У бюджеті-2015 якими будуть витрати вашого міністерства?
Спочатку Уряд поставив завдання дуже серйозно: скоротити витрати на державний апарат до 25%. Але різні міністерства мають різні функції. І є навіть такі міністерства — не хочу називати конкретно, щоб не образити колег — які я не розумію, нащо існують взагалі. Тому треба провести функціональне обстеження, може, навіть, провести адміністративну реформу.
Ніби міністр економіки казав, що його міністерство треба або реформувати, або ліквідувати.
В тому числі. Знаю позицію Ігоря Жданова, міністра молоді та спорту, що у наступному уряді може вже такого міністерства не бути. Що частину повноважень можна передати Міносвіти, Мінсоцполітики, а спорт або виділити у окрему структуру, або зробити систему спортивних федерацій, які будуть взаємодіяти з державою. Є у світі приклади, коди Мінсоцполітики об'єднане з Міністерством охорони здоров'я.
Але зараз, коли на нас чекає зростання тарифів, коли є проблема з переселенцями, коли на нас збільшується навантаження, вибачте...
За останній рік соціальних працівників, інспекторів, які у тому числі виконували функції нарахування субсидій, обстеження домоволодінь — чи не ховає людина свої доходи, чи купує автомобілі, коштовну техніку тощо — нам скоротили на 11000 осіб. І зараз є питання, що якщо ми хочемо підвищувати якість соціальних послуг, то соціальні служби мають посилюватися з точки зору технічної та кадрової.
Сьогодні наші південні та східні обласні підрозділи «лежать», бо заблоковані оформленням переселенців з Донецької та Луганської області. Це при тому, що нам ніхто додаткових ресурсів на це не дав, і ніхто з нас не зняв поточну роботу, оформлення інших видів соціальних допомог та субсидій.
Тому я не виключаю, що у наступному бюджеті нам треба буде вкласти додаткові гроші у соціальний захист населення. Мається на увазі, у структуру, яку нам треба запустити, але яка вже за рік дасть ефект! Коли люди відчують, що їм не треба бігати по чиновниках, що чиновники все робитимуть самостійно.
На який відсоток мають зрости витрати на апарат за вашими розрахунками?
Зараз щодо цього йдуть дискусії, рішення приймаються кожен день. Після наради по тарифах визріло питання, що є можливість запустити цю комп'ютеризовану систему обліку пільговиків. І ця ідея знайшла розуміння.
То на скільки зростуть витрати на міністерство: на 10%, на 20%?
Я прихильник того, щоб брати кожну окрему програму та її аналізувати. Десь можна скоротити щось, а десь треба додати. По кожній програмі міністр має захищати свою позицію.
Тому хочу сказати, що будуть і скорочення, у першу чергу — бюрократичного апарату. По фондах соціального страхування разом з Пенсійним фондом буде скорочення на адміністрування на 600 млн гривень. Фонди завжди в нас не бідно жили, зарплати в них були вищі, будинки вони собі будували...
В нас зараз три соціальні фонди, які контролюються з трьох боків: федерації роботодавців, профспілок та міністерства. Фірташ є керівником федерації роботодавців. До того ж він ніби має вплив й на федерацію профспілок. А ви є представником УДАРу, який також у пресі часто пов'язують з Фірташем... Чи можете ви особисто гарантувати, що Фірташ або інше фінансове угрупування не впливатимуть на процес реформування системи соціального захисту?
Щодо УДАРу, Фірташа, Льовочкіна багато хто говорить. Але я у команді УДАРу знаходжуся понад два роки. Я був публічним спікером цієї партії. І за два роки мені ніхто — ні Кличко, ні хтось інший з УДАРу — не обмежував мене в будь-якій діяльності. Чи то в критиці Фірташа, чи то в критиці Льовочкіна. Ніколи після ефіру до мене ніхто не підходив і не казав: щось ти там не те говорив, не того критикував... Я не знаю глобальні речі, але для мене, як для обличчя УДАРу, це важливо. Важливо, що я ніколи не відчував на себе тиску від когось з керівників УДАРу.
Безумовне, про факти корупції у фондах соцстраху я знаю чудово, бо я не нова людина у системі. Але у перший свій день на посаді міністра я офіційно зустрівся з представниками профспілок і представниками роботодавців. Сказав дуже прості речі: “Шановні друзі, в нас з вами є два варіанти. Перший: або ми разом, спільно, реформуємо фонди (зокрема, ми передбачаємо об'єднання двох фондів — з нещасного випадку на виробництві та з тимчасової втрати працеспроможності) і разом відрубаємо всі корупційні схеми, робимо нову біографію об'єднаного фонду. У минулому залишаємо всі скандали, корупційні речі, негативний бекграунд. Другий варіант: якщо ми цього швидко не зробимо, за 3-4 місяці після голосування Верховної Ради, я просто подам від імені уряду новий закон, у якому система “трьохпартізму” буде скасована”.
Якщо я побачу, що ми не можемо реформувати фонди, то я візьму на себе відповідальність за створення на базі цих фондів державного органу влади з повним контролем президента, КМУ, Верховної Ради. І це буде гарантія того, що там буде порядок. І голоси на це будуть у Раді. Бо до мене ходять люди з регіонів та скаржаться: в мене у області те, в мене те... Наприклад, є санаторій, куди заходять гроші з фонду, повертаються у вигляди “відкату”, а насправді там ніхто не відпочиває. І це робиться зараз масово по областях.
Тому мені не потрібен єдиний фонд, мені потрібно, щоб зникли корупційні схеми, які, на жаль, до цього часу продовжують існувати.
Може, навіть не корупційні схеми, але просто непотрібні речі. Ну нащо ці подарунки для дітей до Нового року? Невже батьки не можуть купити дітям цукерки?
Я прихильник того, щоб ці гроші віддавати людям, а вони вже хай купують що хочуть. До речі, у цьому році подарунків немає. І я думаю, що це правильно рішення. Не думаю, що ця програма відроджуватиметься.
Щодо фондів, то я сподіваюся, що мене почули. Що представники профспілок та роботодавців усі меседжі мої зрозуміли. Хоча вони, у свою чергу, казали мені, що корупція починалася у міністерстві. А все інше ніби вже похідна. Вони мені називали різні прізвища, на що я відповів, що йдіть до прокуратури, до СБУ та пишіть там ці прізвища. І такий підхід буде до всіх, що до попередньої команди, що до моєї нинішньої команди.
Ходити скаржитися мені не треба, йдіть відразу у прокуратуру та службу безпеки.
Добре, два фонди будуть об'єднані, а Центр зайнятості?
Центрами зайнятості вже фактично управляє держава. Єдине, що я не можу сказати, що задоволений його роботою, тому його чекають серйозні кадрові зміни. Рішення буде жорстке.
Скоріше за все, керівником Центру зайнятості буде людина, яка у цій системі ще не працювала.
Іноземець?
На жаль, на соціальну сферу немає бажаючих йти навіть серед українців. У мене шість вакансій керівників департаментів...
Керувати Центром зайнятості буде людина, яка розуміє, як взаємодіє влада з роботодавцями, буде змінена сама ідеологія Центру зайнятості.
Зараз, на жаль, структура шукає, як заощадити кошти на реальних виплатах людям, щоб зекономлений ресурс потім переплавити у програмні продукти якісь, навчальні курси або будівництво нових шикарних офісів для себе. Відразу виникають питання корупційних ризиків при таких підходах.
Є також питання до взаємодії Центру зайнятості з роботодавцями. Вони зараз кажуть: так, ми виставляємо ті вакансії, які нам надає роботодавець, що ми ще можемо зробити? І в діалозі з роботодавцями треба бути активнішими, розвивати нові нестандартні форми, які застосовуються хедхантерськими компаніями в Україні. Бо там вовка ноги годують, а тут на голову падає бюджет — можна нічого не робити.
Приватні компанії заробляють гроші, а тут витрачають.
Ефективність будь-якої рекрутингової фірми вища. Коли шукали в уряд міністрів, Адміністрація президента чомусь звернулася не до Центру зайнятості, правильно?
Щодо пенсій ви детально розповіли у інтерв'ю Економправді. Чи не змінилася ваша позиція, що пенсійний вік не зростатиме?
Я не змінюю своїх позицій у залежності від того, на якому місці сиджу. Вважаю себе фахівцем по соціальних питаннях. І як фахівець кажу, що підняття пенсійного віку зараз окрім негативу (невдоволення, посилення тінізації ринку праці, просто втечі робітничих кадрів за кордон, розчаруванні у пенсійній системі) нічого Україні не принесе. І з точку зору перспектив розвитку системи, і з точки зору балансування бюджету Пенсійного фонду, і, найголовніше, з точки зору забезпечення якості життя майбутніх пенсіонерів.
Просто втрачає людина мотивацію сплачувати податки.
Я не хочу спекулювати навколо питань тривалості життя — так, важко люди живуть, небагато. Підняття пенсійного віку чи стажу просто нічого не дає, не дає відповіді на питання, що буде далі. Буде те саме, що три роки тому було, коли нам тодішні провайдери пенсійної реформи на телевізорі казали, що “єдиним виходом є підвищення пенсійного віку для жінок”. Що “буде за три роки пенсійний фонд збалансований”. І що? Тоді було 60 млрд гривень дефіциту, у цьому році сума дотацій доходила до 80 млрд гривень з бюджету. В наступному може бути ще більше.
Це не той шлях.
Є радикальні шляхи. Кажуть, давайте скасуємо пенсії взагалі. Хай люди відкладають самостійно. Залишимо лише мінімальну якусь допомогу для найбідніших.
Так ми лише людину караємо за те, що вона працювала все життя. В нас солідарна пенсійна система. Ми зараз накопичуємо не собі на майбутнє, а платимо своїм батькам. І ми кажемо, що людина має працювати легально і відраховувати у Пенсійний фонд, якщо ми скасуємо пенсії? Це неправильно.
Людина, навпаки, має бути зацікавлена працювати легально, показувати всі свої доходи, щоб отримати гідну пенсію.
Інша справа, що нам треба думати, що робити з людьми, які не заробили собі на пенсію. А в нас таких багато, в нас таких 3 млн людей. Вони або взагалі не працювали, або “вчорну” працювали, або не напрацювали необхідний стаж. Ось тут, можливо, треба виводити людей з пенсійного фонду та сплачувати їм адресну допомогу як малозабезпеченим сім'ям. Прямо казати людям, що вони не працювали, тому держава не може їм забезпечити навіть прожитковий мінімум.
Як розумію, пенсійну систему у наступному році змінювати не будуть?
Це питання як раз наступного року, але питання ще дискутується. Є розуміння того, що ми будемо рухатися до єдиної системи нарахування пенсій. Робити одну систему нарахувань, щоб в нас не було понад 20 різних пенсійних законів.
Тобто держслужбовці вже не будуть отримувати пенсію у 70-80% від своєї зарплати?
Ні, однозначно. Але перехід на єдиний принцип нарахування пенсій не означатиме, що державні службовці будуть позбавлені державної підтримки. Але вона повинна бути справедливою. У кожній країні є державні програми підтримки чиновників, зокрема і пенсійні. Наприклад, щодо солідарної системи відрахування у всіх однакові. А якщо держава хоче підтримати держслужбовця — страхуйте його у недержавній системі пенсійного страхування, обирайте фонд — або державний, або муніципальний, або недержавний. Страхуйте, сплачуйте за нього внески, і тоді він отримуватиме більше.
Це буде більш правильна система. Бо зараз всі сплачують приблизно однаково, але при виході на пенсію одні отримують значно більше за інших. А так держава буде сплачувати більше внесків за держслужбовців, відповідно вони й більше отримуватимуть.
Чи є зараз надвисокі пенсії по 100 тисяч гривень та більше?
З 2011 року були встановлені обмеження на пенсії, новонараховані виплати не можуть бути більше 10 прожиткових мінімумів для працездатних, це сьогодні близько 10 тисяч гривень. Але є пласт старонарахованих пенсій, які ще можуть сягати 15-20 тисяч гривень. І це було, безумовно, несправедливо. Тому у 2014 році була введена норма, що пенсія вище 10 тисяч гривень оподатковується як дохід фізособи. Таким чином ми обережно обійшли рішення Конституційного суду щодо неможливості погіршувати рівень виплат.
Але є проблема з однією категорією громадян — суддями, які не підпадають під обмеження 2011 року та продовжують нараховувати собі надвисокі пенсії. Вони це зробили через звернення до Конституційного суду. Але на них так само поширюється норма щодо оподаткування.
У програмі уряду йдеться про відміну неефективних пільг. Що це за пільги будуть?
Є три напрямки: відміна, адресність і монетизація. Зараз розкочується у суспільстві ситуація, що всі пільги будуть скасовані. Це не відповідає дійсності. Ми сьогодні намагаємося контактувати і з “чорнобильцями”, і з “афганцями”, намагаємося їх переконувати, що не варто робити політику на цих речах.
Мова йде не про скасування діючих пільг, а про скасування недіючих пільг. Які ніколи не фінансувалися, не виконувалися, які ніхто не бачив у реальному житті. Просто вичистити від них законодавство. Щоб вони не висіли на державі, бо вона їх не виконає ні за яких умов. Навіть, якщо завтра в нас ВВП зросте у два рази.
Про які саме пільги йдеться? “Діти війни”?
Я не буду називати, бо ще немає рішення з цього питання, йде дискусія. Коли ми будемо бачити усю картину, то буде повний перелік. Пільги мають бути прив'язані до доходів людини, їх не мають отримувати багаті.
А щодо монетизації? Ми ж бачили на минулому тижні — страйк водіїв трамваїв у Києві...
Так, це наслідок цієї непрозорої системи і певних корупційних схем на транспорті. В нас для різних категорій записана безкоштовна послуга проїзду у транспорті. Але безкоштовних послуг не буває. Водії, кондуктори мають отримувати зарплату, має оновлюватися техніка, закупатися паливо або електрична енергія... За все це треба комусь платити. Якщо людина не платить, то це робить держава. І кожен рік виникає одне й те саме питання. Транспортне підприємство каже, що перевозить багато пільговиків, а держава у ці звіти не вірить і пропонує іншу суму. Наприклад, по послугах зв'язку можна чітко сказати, скільки клієнтів-пільговиків, а скільки їх проїхало у тролейбусі, автобусі, трамваї, навіть метро — ніхто сказати не може. Тому тут потрібна монетизація.
Хоча це рішення поки що теж не прийнято. На мою думку, пільги на проїзд на транспорті мають бути адресні та не мають надаватися всім. Тому що якщо в людини від держави 10 тисяч гривень пенсія, то він може сплатити 2 гривні за проїзд самостійно.
Але адмініструвати це складно, бо треба платити комусь 20, комусь 30 гривень щомісяця. Можливо, ми це зробимо через підняття прожиткового мінімуму. Ось ми підіймаємо прожитковий мінімум на певну суму, це значить, що адресно ми допомагаємо найбіднішим.
Ви знаєте, що прожитковий мінімум не переглядається другий рік, а з 2000 року не переглядається споживчий кошик?
Ми зараз робимо все, щоб у 2015 році підвищити прожитковий мінімум. Є непроста дискусія з МВФ щодо цього, але ми розуміємо, що саме купівельну спроможність громадян треба підвищувати, щоб оживити економіку.
У програмі уряду йдеться про Трудовий кодекс. Яким він буде? Профспілки ніби критикують його.
Я вже мав розмову із профспілками і попросив не рефлексувати на назву “Трудовий кодекс”. Будемо говорити по суті. Треба кодифікувати законодавство, щоб в нас було одне трудове законодавство, а не 20 різних документів. Щоб ми не користувалися нормами 60-х років минулого сторіччя. Тому я запропонував профспілкам та роботодавцям сідати разом та домовлятися.
Той проект, який на сайті, треба читати. Він буде базою, бо дуже складно розроблять законопроект з нуля. Але у січні 2015 року буде проект, який можна буде вже обговорювати.
Коли проект буде у Раді?
Сподіваюся, що весною він буде у Раді, а до літа буде ухвалений, щоб встановити термін його запровадження з 1 січня 2016 року.
Скільки зараз вже переселенців зареєстровано?
Вже понад 700 тисяч переселенців, близько 500 тисяч сімей, понад 750 тисяч пенсіонерів стали на облік... Це вже більше половини пенсіонерів, які знаходяться на непідконтрольних владі територіях.
Хочу принагідно подякувати працівникам, які щодня реєструють переселенців. Це дуже важка робота, бо людей їде справді багато.
А що з тими, які не їдуть? Вони будуть позбавлені пенсій?
Наша принципова позиція така. Ми нараховуємо всім виплати. Але фізично сплатити їх не можемо, бо там всі пенсійні управління захоплені терористами та розграбовані, управління соціального захисту захоплені, банківська система лежить, казначейство заблоковано. Готівку завезти туди ми не можемо. Там не діє український закон, органи влади. Тому ми готові виконувати всі свої соціальні зобов’язання перед людьми. Але є два варіанти. Або ви переїжджаєте на підконтрольні українській владі території і вам виплачують вашу пенсію, плюс на перший час невеликі суми на компенсацію вашого переїзду сплачуємо як переселенцю згідно 505 постанові КМУ.
Або є другий варіант, як у Маріуполі, Краматорську, Слов'янську. Це звільнені території, там українська влада, закони, банки, все відновлюється.
Тобто або виїхати та стати на облік у інше місто, або звільнити своє, допомогти українським військам це зробити.
Не дуже уявляю, як пенсіонери можуть звільнити місто, яке захопили озброєні бойовики.
Казали ж, що “Донбас ніхто не поставить на коліна”. А ось знайшлися пару тисяч відлюдків-терористів, які все-таки частину Донбасу на коліна поставили. Людям треба думати, у якій державі вони хочуть жити. Або це тюрма за ґратами без пенсій, соціальних допомог, розстрілами, грабунками і так далі. Або допомагати українській владі звільняти території.
А щодо Криму? Чому ж мешканцям Криму не нараховують пенсії?
Тут виникає питання громадянства. По Криму є окремий закон, до якого, до речі, в мене були зауваження. Говорити про справедливість у цій ситуації важко. Я вважаю несправедливістю та величезним злочином те, що сталося з Кримом, що ця територія була анексована. Сплачувати там пенсії ми також не можемо. Але якщо кримчани переїжджають на постійне місце проживання на підконтрольну Україні території — вони має право на пенсію.