Фонд допомоги країні "Крил Фенікса" провів випробування безпілотних літальних апаратів, розроблених ученими Національного авіаційного університету (м. Київ). Найближчими днями безпілотники передадуть армії. Кореспондент LB.ua побував на випробуваннях.
Перший безпілотник НАУ передав "Крилям Фенікса» в суботу, 6 вересня, після фінальних випробувань на полігоні під Києвом. Сьогодні, 8 вересня, передадуть другий апарат, разом з волонтерами його прийматиме Семен Колейнік, командир батальйону "Фенікс" у складі 79 окремої аеромобільної бригади.
Волонтер "Крил Фенікса" Неллі Стельмах каже, що шукала прийнятні безпілотники близько півтора місяця. Українська розвідка практично не має цієї важливої техніки, забезпечення нею на державному рівні не існує - тоді як противник давно повноцінно користується перевагами розвідки з повітря.
Безпілотники бувають різними. "Якщо нам потрібна ротна розвідка - ми вибираємо коптери. Якщо розвідка на дивізію, бригаду - це все-таки крила. Є безпілотники, які виконують топографічну зйомку і передають картинку в генштаб - це вже розміри армії. Оскільки ми забезпечували батальйон і роту розвідки - то ми шукали найоптимальніший невеликий варіант", - розповідає Стельмах, керівник проекту, якій довелося докладно розібратися в темі. Найпростіше і найдешевше було б закупити готові китайські апарати, але вони фактично одноразові, після поломки не підлягають ремонту.
Як з'ясувала Стельмах, в Україні безпілотники збирають волонтерські групи "Армія SOS", "Аеророзвідка" й інші, їх також розробляє Інститут ім. Корольова в Житомирі. Але цього мало.
"НАУ має центр "Віраж", який уже багато років практично без фінансування виконує розробки безпілотників. У них широкий асортимент - від коптерів до літаків, які можуть літати 5-7 годин. Усе це їхні власні розробки, багаторічні робочі зразки. Був би інвестор - можна було б запустити у виробництво".
Фонд закупив перші екземпляри техніки за рахунок пожертв українців. Вартість розробки НАУ - 60 тис гривень за літак, який ідеально підходить для розвідки в місті. Апарат можна збирати і ремонтувати в польових умовах, а університет забезпечує віддалені консультації технічних фахівців. Окрім того, НАУ проводить навчання користувачів.
"Якщо не вчити, військові поламають їх у першому ж випробувальному польоті, - усміхається Стельмах. - Ми почали з 2 днів навчання, цього виявилося замало. Ми продовжили до 8 днів, але цього теж замало. Радше за все, військових треба буде ще довчити - хоча зараз вони вчаться на простіших моделях, які нам подарували люди".
В університеті обіцяють підготувати льотчиків з-поміж власних випускників-бакалаврів, які зможуть професійно управляти безпілотниками. Установа також готова безкоштовно створити групу і навчати військовослужбовців. Стельмах сподівається, що переговори будуть успішними і заняття розпочнуться вже через тиждень.
"А ще я шукаю інвестора, який запустить ці апарати у виробництво. Війна, зрештою, закінчиться. А ми маємо кордон, який треба охороняти, і нафтопроводи-газопроводи, які можуть стати метою атаки терористів - їх теж треба захищати, є МНС і міліція, - каже волонтер. - Питання - в грошах і в організації. Хотілося б знайти інвестора, у якого б горіли очі від слів "безпілотні літальні апарати", для якого це стало б сенсом життя".
Передача апаратів військовослужбовцям 79 бригади відбудеться вже цього тижня.