Більшість норм скандальних законів від 16 січня, які обмежують громадянські свободи, чинні і після рішення Верховної Ради про їх скасування.
Про це свідчить база законодавства Верховної Ради, пише газета "Коммерсантъ Украина".
2 лютого набув чинності закон N732-VII, який був прийнятий 28 січня і мав стати частиною компромісу між владою і опозицією. Документ оголошує нечинними дев'ять законів, прийняті Верховною Радою на скандальному засіданні 16 січня, включно із законом N721-VII, який запроваджує численні обмеження прав і свобод, криміналізує низку дій, пов'язаних з проведенням акцій протесту, а також посилює покарання за правопорушення.
Проте офіційна база законодавства, розміщена на сайті парламенту, навряд чи свідчить про те, що такі норми дійсно були скасовані - всі положення скандального закону залишаються чинними. Наприклад, у ст. 122 Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП), як і раніше, є параграф про штраф і вилучення транспортного засобу за рух у колоні, що складається з більш ніж п'яти автомобілів. Примітка до цієї статті свідчить, що апарат Ради зважив на припинення чинності закону №721. Проте новий параграф залишився в КУпАП.
У Кримінальному кодексі залишилися нові статті про наклеп, екстремізм і так далі.
Колишній заступник міністра юстиції (2005-2006 роки) Дмитро Котляр пояснив виданню, що причиною такої ситуації стала системна помилка в тілі закону №723, допущена депутатами. Річ у тому, що закони, прийняті 16 січня, були документами одноразової дії - ними вносилися зміни в інші законодавчі акти. 2 лютого, коли набув чинності закон №723-VII, більшість законів від 16 січня вже виконали.
За словами Котляра, Рада мала кілька коректних варіантів дій для скасування норм від 16 січня. "Логічно було б постановою Ради скасувати рішення про ухвалення цих законів, констатувавши порушення процедури голосування 16 січня. Парламент обрав інший шлях - оголосив, що пакет нормативних актів від 16 січня втрачає чинність. Але тоді потрібно було окремо прописати в тексті закону, що повертається колишня редакція законів, яка була чинною до внесення в них змін. Чомусь депутати це пропустили", - дивується юрист.
Дмитро Котляр пропонує свій вихід: "Усі сторони повинні публічно заявити, що, незважаючи на неоднозначність ситуації, всі ці норми дійсно скасовані і що їх не будуть застосовувати на практиці ні правоохоронні органи, ні суди. Потрібно, щоб і Мін'юст, і Адміністрація президента оголосили, що вважають їх "мертвими нормами", - пояснив експерт. - Така політична заява зменшить ризик, хоча і не гарантує, що завтра хтось не передумає і не оголосить, що норми знову чинні. Крім того, депутати можуть звернутися до Конституційного Суду, щоб той підтвердив їх легітимність".