Україна займає третє місце за кількістю заяв, які знаходяться на розгляді Європейського суду з прав людини.
Лідирують Росія й Італія. Про це йдеться в оприлюднених 30 січня статистичних даних діяльності ЄСПЛ 2013 року, повідомляє прес-служба українського омбудсмена.
Повідомляють, що станом на 31 грудня 2013 р. на розгляді Європейського суду знаходилося 13 тис. 284 заяви, подані проти України, що становить 13,3% від загальної кількості заяв у Суді (майже 100 тис.).
2013 року Євросуд загалом розглянув 10 тис. 330 заяв щодо України. При цьому лише 2% цих заяв визнано прийнятними, тобто такими, які можна розглянути по суті. Відповідно, 98% заяв визнано неприйнятними або вилучено з реєстру справ. Водночас минулого року на розгляд Суду надійшло 13 тис. 152 нові заяви проти України.
2013 року Європейський суд ухвалив 916 рішень по суті стосовно 3 тис. 659 заяв. Майже половина цих рішень стосувалася п'яти держав - членів Ради Європи: Росії (129), Туреччини (124), Румунії (88), Україна (69) та Угорщини (41).
При цьому хоча кількість рішень по суті Європейського суду щодо України 2013 року менша порівняно з минулими роками, ці 69 рішень стосуються 2 тис. 281 заяви, тобто 62% усіх заяв, стосовно яких ухвалено рішення по суті. Це пов'язано з тим, що Європейський суд з прав людини об'єднав переважну кількість згаданих заяв у низку справ (йдеться про десятки заяв в одній справі).
Найбільша кількість заяв проти України, за якими 2013 року прийнято рішення по суті, стосується системної проблеми невиконання (тривалого невиконання) рішень національних судів, що є порушенням частини першої статті 6 та статті 13 Конвенції, статті 1 Протоколу №1 Конвенції. Адже, на думку Європейського суду з прав людини, після прийняття пілотного рішення "Юрій Миколайович Іванов проти України" наша держава так і не змогла ввести ефективних засобів юридичного захисту або поєднання таких засобів, які здатні забезпечити адекватне і достатнє відшкодування за невиконання або несвоєчасне виконання рішень національних судів відповідно до принципів Конвенції та практики Суду. Щодо 15 справ Європейський суд визнав порушення Україною частини 1 статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) в частині невиконання рішень національних судів (йдеться про справи, в яких об'єднано десятки заяв). Наприклад, у справі "Цибулько та інші проти України", де рішення по суті прийнято 20 червня 2013 року, об'єднано 250 заяв.
Окрім того, Європейський суд констатував 28 порушень Україною права на свободу та особисту недоторканність (стаття 5 Конвенції), 4 порушення права на життя і 8 порушень права на ефективне розслідування фактів смерті осіб (стаття 2 Конвенції), 23 порушення права на заборону нелюдської чи принизливої для гідності поведінки і 3 - права на заборону катування (ст. 3 Конвенції), а також 10 порушень права на ефективне розслідування фактів застосування нелюдської або принизливої для гідності поведінки і катувань (ст. 3 Конвенції в процесуальному аспекті), 20 - права на ефективний засіб юридичного захисту (стаття 13 Конвенції), 20 - права на захист права власності (стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції), 19 - права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції), 11 - права на розгляд справи судом у розумні терміни (стаття 6 Конвенції), 7 - права на повагу до приватного і сімейного життя (стаття 8 Конвенції), 2 - права на свободу зібрань та об'єднання (стаття 11 Конвенції) і 1 - права на заборону дискримінації (стаття 14 Конвенції).
Нагадаємо, з 1 січня 2014 р., відповідно до нової редакції правила 47 регламенту ЄСПЛ, запроваджено жорсткіші вимоги для подання скарги в Європейський суд.