Порушення кримінальної справи щодо LB.ua за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 163 і ч. 2 ст. 182 Кримінального кодексу, є незаконним, оскільки зазначені статті передбачають покарання за незаконні умисні дії. А оскільки журналісти LB.ua виконували свій професійний обов'язок, оперативно повідомляючи громадськості про події, що представляють суспільний інтерес, то вони правомірно використовували надані їм законом права і гарантії.
Про це йдеться в юридичному коментарі, наданому "Телекритиці" президентом Асоціації медіа-юристів, секретарем Національної спілки журналістів України Тетяною Котюжинською.
Котюжинська нагадала, що жодним законом не передбачено обмежень на здійснення фотозйомки в залі пленарних засідань Верховної Ради України. "Все, що відбувається в цій залі, апріорі становить суспільний інтерес громадян - виборців і платників податків. До того ж, заборона на поширення інформації можлива тільки на підставі рішення суду, в іншому випадку це вважається цензурою. Такого рішення суду про заборону розповсюдження опублікованої інформації немає", - підкреслила вона.
Крім того доступ до інформації про публічного діяча не може бути обмежено згідно з міжнародними договорами України, говорить Тетяна Котюжинська. Конвенція про захист прав людини та основних свобод передбачає, що політики є найменш захищеними від критики громадськості та журналістів. Європейський суд з прав людини зазначає, що публічним діячам слід очікувати меншу ступінь захисту свого приватного життя: "надання публічним діячам можливості цензурувати пресу та громадську дискусію, прикриваючись захистом своїх особистих прав, було б фатальним для свободи вираження думок в царині політики".
"Опубліковані фото, які прокуратура вважає порушенням таємниці кореспонденції і незаконним поширенням конфіденційної інформації, були лише ілюстрацією критики народного депутата, який намагався чинити вплив під час судового процесу. А також явно не виконував свої обов'язки, передбачені Законом України "Про статус народного депутата". Згідно зі статтею 307 Цивільного Кодексу України, фото були зроблені під час заходу публічного характеру - пленарного засідання Верховної Ради України, журналіст був акредитований на цей захід і правомірно проводив фотозйомку", - додає Тетяна Котюжинська.
Таким чином, якщо Володимир Ландік вважав публікації втручанням у своє особисте життя, він мав право вимагати від LB.ua вилучення оприлюдненого фото з відповідним відшкодуванням за таке вилучення. "Але сам політичний діяч вже не має претензій до журналістів, як і вони до нього. Тому, очевидно, що посадові особи прокуратури, які порушили за таких обставинах кримінальну справу, здійснюють переслідування журналістів за виконання професійних обов'язків, що само по собі - склад злочину, передбаченого частиною 2 статті 171 Кримінального Кодексу України, і намагаються "цензурувати пресу" що є "фатальним для свободи вираження думок" особливо перед виборами", - резюмувала Тетяна Котюжинська.
Будь-які кримінальні справи, які порушуються за поширення інформації, - це переслідування журналістів. І той факт, що це робиться перед виборами, свідчить про те, що вибори будуть проходити не в демократичних умовах. Про це заявив директор Інституту медіа права Тарас Шевченко, коментуючи "Телекритиці" порушення кримінальної справи за фактом порушення таємниці листування Володимира Ландіка інтернет-виданням LB.ua.
Прокуратура формально виконує норми закону, які дають їй підстави порушити кримінальну справу, каже юрист: "На жаль, це практика в Україні, коли виконуються процедурні норми, які дають можливість порушувати справи, але ніхто особливо не звертає уваги на змістовні положення, які в цьому випадку трактують права журналістів".
Україна 2001 року вилучила з Кримінального кодексу положення, які передбачали кримінальну відповідальність журналістів за наклеп і, відповідно, це вважалося європейським досягненням. Але того самого 2001 року, нагадує Тарас Шевченко, Україна включила до Кримінального кодексу статтю, що передбачає відповідальність за втручання в приватне життя, що дає дуже широкі можливості переслідувати журналістів. Інститут медіа права неодноразово звертав увагу на те, що така практика не є демократичною.
"На жаль, справа щодо LB.ua є таким прецедентом, коли журналістам намагаються продемонструвати, що проти них намагаються порушити кримінальні справи для того, щоб їх залякати", - зазначив Тарас Шевченко.
"На наше переконання, будь-які кримінальні справи, які порушуються за поширення інформації, - це переслідування журналістів. Такі справи не відповідають стандартам демократичних країн, і той факт, що це робиться перед виборами, свідчить про те, що вибори будуть проходити не в демократичних умовах. Ми бачимо ситуацію, як по LB.ua, так і по ТВi", - додав директор Інституту медіа права.
Статті, за якими порушено кримінальну справу за LB.ua, тягнуть арешт на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавлення волі на той самий строк (ч. 2 ст. 182 Кримінального кодексу України) і позбавлення волі на строк від трьох до семи років (ч. 2 ст. 163 Кримінального кодексу).
18 липня прокуратура Печерського району Києва порушила кримінальну справу за фактом порушення таємниці листування депутата Володимира Ландіка - за результатами перевірки заяви нардепа від 21 червня.
Мета кримінальної справи - знищити LB.ua, його творчий колектив та керівників видання, заявила у коментарі "Телекритиці" шеф-редактор LB.ua Соня Кошкіна.
LB.ua закрив доступ до свого контенту і оприлюднив на головній сторінці фотографії чиновників, яких редакція вважає відповідальними за порушення кримінальної справи - Сергія Льовочкіна, Рената Кузьміна, Валерія Хорошковського та Андрія Портнова.
Глава Адміністрації Президента Сергій Льовочкін і перший віце-прем'єр-міністр Валерій Хорошковський засудили порушення кримінальної справи проти видання і звернулися в Генпрокуратуру з проханням перевірити законність цього рішення.
Свою стурбованість справою LB.ua висловили члени парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації, представник "Репортерів без кордонів" в Україні, профспілка "Медіафронт", прес-секретар Президента, голова Міжвідомчої робочої групи з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захисту прав журналістів Дарка Чепак, Незалежна медіа-профспілка та Національна спілка журналістів.