Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроект про боротьбу з дискримінацією за расовою, національною і статевою ознакою.
Про це пише "КоммерсантЪ-Украина".
Розробка законодавства щодо боротьби з дискримінацією є одним із завдань, передбачених "Планом дій із лібералізації" Європейським Союзом візового режиму для України.
До форм дискримінації урядовий законопроект зараховує "рішення, дії чи бездіяльність", спрямовані на "обмеження прав особи за приналежність до певної раси, через колір шкіри, релігійних чи політичних переконань, статі, віку та інших ознак, а також гоніння і підбурювання до таких дій". Згідно з документом, людина, що відчуває будь-які прояви дискримінації на свою адресу, може звернутися до суду або до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Водночас представники громадських організацій вважають проект закону недопрацьованим і обурені тим, що його було передано до парламенту до завершення його обговорення. Основним недоліком документа експерти вважають, що визначення поняття "дискримінація" - занадто вузьке.
Експерти визнають, що ухвалення закону з боротьби з дискримінацією необхідне через її поширеність у нашій країні. За інформацією Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської, наприклад, жінки практично не представлені на керівних посадах в органах виконавчої влади - лише шість жінок призначені заступниками міністрів, 17 - заступниками голів облдержадміністрацій.
В останні два роки ми повинні констатувати, що права людини не є пріоритетом нинішньої влади, і вона просто не ставить це питання на порядок денний. За ці два роки спостерігаємо суттєве погіршення справ у сфері захисту прав людини й основних свобод".
— Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної групи, голова правління Українського Хельсінської групи з прав людини.
Як повідомив генеральний секретар Національної конфедерації профспілок Петро Петриченко, працівниці середньої ланки отримують зарплату на 35% меншу, ніж виплачують чоловікам.
"Жінці складніше влаштуватися на роботу, тому вона найчастіше працює понад восьмигодинну норму", - констатував він, додавши, що в Україні складно влаштуватися на роботу будь-якому громадянинові віком старше 45 років.
"Роботодавець скоріше візьме молоду особу, якій можна платити менше або взагалі не заплатити. А в Німеччині, наприклад, людину передпенсійного віку взагалі не мають права звільнити", - наголосив пан Петриченко.
Нагадаємо, наприкінці квітня Мінсоцполітики розпочало підготовку законопроекту, яким заборонить роботодавцям влаштовувати вікові та статеві обмеження для кандидатів на посади.