Его обращение вызвано «обеспокоенностью» тем, как слушаются судами поданные им заявления, «а вернее, как они не слушаются». «Судьи - не бойтесь, расправьте плечи, поднимите головы, услышьте народ Украины!», - говорится в обращении.
Текст обращения подаем в полном объеме:
«Шановні судді!
Звернутись до Вас у такий спосіб, а не у звичайний чітко визначений процесуальним законодавством, я, Ігор Зварич, колишній голова Львівського апеляційного адміністративного суду, вимушений через низку обставин.
Після порушення відносно мене кримінальної справи за ст.368 ч.3 КК України мою вину вже встановили та довели по всіх каналах українського телебачення, в газетах, Інтернет-виданнях, журналах, в офіційних виступах у Верховній Раді України, Президент України В. Ющенко, Генеральний прокурор України О. Медведько, його заступник Р. Кузьмін, його підлеглий, керівник слідчої групи, слідчий В. Жербицький, голова СБУ В. Наливайченко, колишній міністр оборони України, а сьогоднішній кандидат в Президенти України А. Гриценко і багато-багато інших видатних і не дуже високопосадовців та політиків.
Вони вже й визначили мені покарання – в’язницею. Аби спинити це беззаконня, свавілля, знущання наді мною, моєю сім’єю, моїми конституційними правами та свободами, я вимушений звернутись в суди з адміністративними, цивільними позовами до всіх, хто брав і бере участь у цій вакханалії.
Але моє звернення до Вас викликане не цим беззаконням, а стурбованістю про те, як слухаються судами подані мною заяви, а вірніше, як вони не слухаються.
З січня 2009 року жодна позовна заява не розглянута, більше того, жодна заява по суті не слухалась. Чого тільки не придумують судді, щоб не слухати справ, де позивачем є І. Зварич. Заявляють собі самовідводи, протримавши в себе по півроку справи; зупиняють провадження до часу, поки суд не випустить мене з-під варти; після перших судових засідань випадково забувають призначити наступне, а справи так і лежать не призначені; звертаються з прохання відкликати позовні заяви – всіх видумок описати часу не хватить.
А причина тут очевидна для всіх – страх, боязнь судді прийняти законне рішення. Я розумію Ваш страх, шановні судді, за своє майбутнє, свою кар’єру, страх не сподобатись сильним світу цього.
Так, коли закон не діє, коли його бояться застосовувати, тоді панує хаос, беззаконня, свавілля чиновника, влада сильнішого, саме тоді Президент і його «любі друзі» безроздільно панують в країні, узурпуючи у своїх руках всю владу судді та палача одночасно.
Хто, як не Ви, судді, мали б зупинити цей хаос в Україні прийнятими по справах законними рішеннями, чітко вказати, хто і в якому порядку може визнавати людину винною чи невинуватою, ким і як захищаються права громадян України, гарантовані їм Конституцією України, а простіше кажучи, чи має людина в Україні взагалі якісь права, а чи вона безправна істота, в якої лише обов’язки перед нею ж обраними, переконаними в своїй безкарності вождями і їх друзями!
Саме тому я прошу Вас, судді – не бійтеся, розправте плечі, підніміть голови, почуйте народ України.
Це потрібно не тільки мені, це потрібно Вам, це потрібно Україні. Повірте, і у Вас все буде добре, а, поки що, з професійним святом працівника суду прийміть найщиріші вітання!
Бажаю Вам і Вашим сім’ям Божого благословення, а Вашим рішенням – правди, мудрості та справедливості.
Ігор Зварич,
екс-голова Львівського апеляційного адміністративного суду»