5 січня 2001 року проти Юлії Тимошенко було висунуто звинувачення у корупції.
Цікаво, що досі сама Юлія Тимошенко дуже обережно коментувала інформацію про плівки Мельниченка і про причетність Президента до зникнення і вбивства Георгія Гонгадзе. Вона намагалася не втручатися у цю справу і стояти осторонь скандалу. І це не зважаючи на те, що на плівках було засвідчено ставлення Президента до особи Юлії Тимошенко („Скажи ей: „Юля, бля, хочешь, чтобы мы тебя, бля, совсем, бля?»). Проте влада завдала по ній превентивного удару. І це було великою помилкою Кучми. Замість сильного союзника він отримав не менш сильного ворога. З Тимошенко не можна було розправитися так, як він свого часу розправився з Лазаренком – її бійцівські якості були куди більш потужними, аніж у Павла Івановича!
6 сiчня Юлiя Тимошенко заявила, що вважає звинувачення Генеральної прокуратури на свою адресу "брутальною фальсифiкацiєю, яка не має пiд собою пiдстав". Вона наголосила, що дiї Генпрокуратури - "полiтична розправа, спрямована на знищення її як члена уряду, керiвника паливно-енергетичного комплексу та лiдера парламентської фракцiї "Батькiвщина". За словами Юлії Володимирівни, обвинувачення щодо контрабанди природного газу є абсолютно безпiдставними, оскільки газ неможливо ввезти без вiдповiдного оформлення. Вона заявила, що не iснує технiчних можливостей для цього, бо є особлива система ввезення природного газу та його митного оформлення. За її iнформацiєю, газ, ввезений на територiю України, "був вiдповiдно оформлений, але сторони, якi висувають обвинувачення, не беруть до уваги всi iснуючi документи, а враховують лише виручку, яка була отримана в рахунок природного газу". Ю.Тимошенко наголосила, що весь природний газ, ввезений в Україну, розподiлявся "Укргазпромом", його отримали споживачi, i нiякого дисбалансу газу не було.
Друге звинувачення - щодо фальсифiкацiї документiв - Ю.Тимошенко назвала "пiдлогом", зазначивши, що полiтичнi сили, якi борються проти неї, почали "гру без правил і законiв".
Крiм того, вона "офiцiйно" заявила, що нi вона, нi члени її сiм´ї не переводили кошти на рахунок екс-прем´єра Павла Лазаренка. Це звинувачення Ю.Тимошенко назвала "фальсифiкацiєю, яка не вiдповiдає дiйсностi" i спрямована на дискредитацiю її iмені.
Вона зауважила, що у прокуратуру представленi всi необхiднi документи, якi свiдчать, що кошти з корпоративних карток були використанi виключно на виробничi потреби, i Ю.Тимошенко не використовувала їх в особистих цiлях. За її словами, порушення кримiнальних справ вiдбувається на "замовлення кримiнально-олiгархiчних кланiв, якi де-факто керують країною". Ю.Тимошенко пояснила дiї кримiнальних кланiв їх переконанiстю, що перетворення носять незворотнiй характер i їм не вдасться повернути свої кошти, поки iснує цей уряд. Крiм того, на її думку, ще однiєю причиною загострення ситуацiї є пiдготовка й прийняття найближчим часом програми реформування і стратегiчного розвитку вугiльної промисловостi, яка передбачала припинення існування корупцiйних схем в цiй галузi, а також розгляд у парламентi питання щодо висловлення недовiри Генпрокурору Михайлові Потебеньку.
Віце-прем´єр заявила, що певні сили "намагаються вплинути через неї на фракцiю "Батькiвщина", яка нiколи не була кишеньковою i не працюватиме на замовлення". Ще однiєю причиною Ю.Тимошенко вважала те, що певні сили намагаються вiдвернути увагу суспiльства вiд справи зникнення журналiста Георгія Гонгадзе i звернути увагу на iнше - розгляд Генпрокуратурою справи проти вiце-прем´єр-мiнiстра. Але Ю.Тимошенко зазначила, що ця справа є "пустишкою" Генпрокуратури, яка "рано чи пiзно стане зрозумiлою для суспiльства". При цьому вона сказала, що порушення кримiнальної справи проти неї є першим прикладом, коли справу пiдписує особисто Генпрокурор пiсля "певних консультацiй на вищому рiвнi".
Ю.Тимошенко стало вiдомо, що 4 сiчня о 14.00 М.Потебенько вiдвiдав так званий штаб з подолання полiтичної кризи i знищення дiючого уряду, який знаходився "у вiдомому офiсi", де пообiцяв вiдомим представникам олiгархiчних кланiв до 10 сiчня розiбратись з нею.Крiм того, вона зазначила, що представники кримiнально-олiгархiчних кланiв, iмена яких, за її словами, всiм вiдомi, починають зараз "атакувати, щоб не втратити владу".
Більшість депутатів Верховної Ради України розцінили справу Юлії Тимошенко як провокацію режиму проти популярного політика і проти опозиції. Ряд політиків заявили про те, що порушення кримінальної справи проти Юлії Тимошенко є ні чим іншим як акцією, спрямованою проти уряду Віктора Ющенка.
Наталя Вітренко напряму пов´язала порушення цієї справи з касетним скандалом. Вона пояснила свою думку тим, що поява касет та їх озвучення в момент необхідності аналізу повного провалу політики на енергоринку показував зацікавленість лідера СПУ Олександра Мороза в захисті Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко та в заміні Президента кучми на Ющенка та Тимошенко. За словами Вітренко, “почалася жорстка сутичка олігархічних кланів, один з яких бажає, аби залишився Кучма, а інші – аби повну владу захопили Тимошенко та Ющенко”.
Лідер СПУ Олександр Мороз відзначив, що він “не захищає Тимошенко, але всі повинні сплачувати податки, всі повинні працювати в рамках закону. Якщо ж виникає якась ситуація чотири роки тому, то необхідно, аби реакція була одразу”. “Одна справа – порушувати кримінальну справу проти підприємця чи народного депутата, а інша – проти віце-прем´єра, аби тримати на гачку прем´єр-міністра”, - сказав Мороз.
Один з лідерів КПУ Георгій Крючков відзначив, що у нього виникає питання: чому кримінальну справу проти Юлії Тимошенко порушено лише тепер, оскільки їй у вину ставляться ті речі, які були відомими до її призначення на пост віце-прем´єра. “Навіщо її призначали віце-прем´єром? Чому зараз витягнули цю справу?”, - риторично запитував Крючков. При цьому він зазначив, що інші резонансні справи замовчуються.
9 січня Юлія Тимошенко під час прес-конференції спробувала розкрити карти влади і назвати речі своїми іменами, оголосивши першого заступника голови Верховної Ради Віктора Медведчука керівником так званого "штабу з подолання політичної кризи і знищення діючого уряду". За словами Ю.Тимошенко, вся ініціатива з висунунення проти неї обвинувачень Генеральної прокуратури йде не з Росії, а виключно від українських олігархів. А те, що "вони іноді не хочуть робити це своїми руками, а намагаються залучити інших, не завжди їм вдається", зазначила вона.
Щодо виклику до російської Генеральної прокуратури Ю.Тимошенко зазначила, що вона наводила довідки і з´ясувала, що нічого подібного не планувалося. За словами Ю.Тимошенко, висновок абсолютно простий: коли хтось втрачає гроші і цей хтось має економічну та політичну владу в країні, то відбувається наступне: проти тієї людини, яка позбавила тіньовиків грошей, розгортається системна організована боротьба. За словами Ю.Тимошенко, за висунутими звинуваченнями Генпрокуратури стояли як економічні, так і політичні мотиви. Щодо економічних віце-прем´єр зазначила, що йдеться про десятки мільярдів гривень тіньових коштів, які оберталися в ПЕК України, про масштабні політико-економічні утворення, які мають в енергетичній сфері країни дуже потужні живі кошти. "Питання боротьби з Ю.Тимошенко говорить про те, що все, зроблене до цього віце-прем´єром, є правильним і ефективним", - наголосила вона.
За словами Ю.Тимошенко, її "як мінімум раз на місяць звільняють з посади, а двічі на місяць погрожують арештом". Вона зазначила, що від неї чекають, що або вона піде з посади, побоюючись арешту, або виїде з країни. Ю.Тимошенко наголосила, що не планує покидати країну, а також подавати самостійно у відставку.
Потебенько не припиняв своєї кампанії проти Юлії Тимошенко, вважаючи її джерелом напруженості і йдучи на поводу в олігархічних кіл, не задоволених діяльністю уряду Ющенка в енергетичній сфері, Потебенько 16 січня 2001 року виніс постанову про відсторонення Юлії Тимошенко від посади віце-прем´єра. Генпрокурор направив цю постанову Президенту для вирішення питання про відставку Юлії Тимошенко. Свого часу Президент призначав її на посаду своїм указом. Тепер саме Президент міг її звільнити. В постанові, зокрема, йшлосяя про те, що Юлія Тимошенко, використовуючи своє службове становище, може негативно впливати на хід попереднього слідства. Напередодні Тимошенко було пред´явлено звинувачення в здійсненні злочинів, передбачених статтями 17, 70 та 172 Кримінального кодексу України – контрабанда, спроба контрабанди та службові зловживання.
Джерело в Генеральній прокуратурі, коментуючи подання щодо Тимошенко, повідомило кореспондента УНІАН, що Генеральному прокуророві Михайлу Потебеньку було висловлене невдоволення на Банковій тим, що він досі не віддав наказ арештувати віце-прем´єр-міністра Юлію Тимошенко. За попередньою домовленістю, арешт віце-прем´єра мав відбутися до 10 січня, за це Генпрокурору було обіцяне "безболісне" проходження його питання в парламенті.
М.Потебенькові були висловлені претензії в тому, що зобов´язання перед ним були виконані (жодного рішення щодо інформації Генпрокурора Верховна Рада не ухвалила), але він зволікає з арештом віце-прем´єра. За інформацією джерела, публічне звернення М.Потебенька до Президента про необхідність звільнення Ю.Тимошенко з посади віце-прем´єра, оприлюднене 16 січня, спрямоване на виконання вище вказаних домовленостей. Генеральний прокурор рішуче заперечив інформацію про те, що він отримав наказ на арешт Тимошенко з Банкової, хоча практично жоден посвячений у політику громадянин України вже не вірив заяві Потебенька.
Віктор Ющенко, перебуваючи у столиці Македонії Скоп´є, заявив: "Ми не отримували ніякої офiцiйної iнформацiї з приводу рекомендацiї Генерального прокурора, адресованої Президенту України, стосовно тимчасового усунення Юлії Тимошенко з посади вiце-прем´єр-мiнiстра для того, щоб вона не могла впливати на слiдство". А перший віце-прем´єр Юрій Єхануров пообіцяв захистити Юлію Тимошенко всіма силами, доступними Кабінету Міністрів, у випадку, якщо вона звернеться з таким проханням.
Не зважаючи на консолідовану позицію уряду, 19 січня Президент звільнив Юлію Тимошенко з посади віце-прем´єр-міністра України.
Як продовження теми – Генеральний прокурор натякнув на те, що Тимошенко може стояти за організацією касетного скандалу. Він же заявив про те, що слідство відпрацьовує схему, за якою Гонгадзе живий. І це – не зважаючи на результати експертизи ДНК і на визнання факту загибелі Гонгадзе з боку Президента!
Влада почала вести себе зухвало. Влада оговталася від першого переляку, викликаного касетами Мельниченка та реакцією громадськості на зникнення Георгія Гонгадзе.