Екопарк “Осокорки”
ТОВ “Контактбудсервіс” знову намагався продовжити оренду земель під забудову на Осокорках Дарницького району столиці. Мова про скандальні ділянки, які розташовані на півдні масиву Осокорки поміж озер Небреж і Тягле. Забудовник хоче створити нові мікрорайони в цій природній зоні, яка зараз є місцем відпочинку киян. Історія тягнеться ще з будівництва “Аркадою” на берегах озера, проти якого повстала громада району. Зараз ці ділянки на берегах хоче забудувати компанія Stolitsa Group в рамках домовленостей з міською владою позавершенню недобудов “Аркади”.
Офіційний орендар ділянок ТОВ “Контактбудсервіс” декілька років доводив в судах своє право на продовження оренди, але нещодавно Верховний суд України в касації не задовольнив його вимоги і направив справу на розгляд знову в господарський суд першої інстанції.
Паралельно цьому процесу орендар намагається продовжити договір оренди через міськраду. В листопаді представник групи інвесторів “Аркади” (точніше однієї з груп) вніс з голосу відповідний проєкт на земельну комісію Київради. Попри дивну процедуру подання проєкту, члени комісії проголосували за нього. І от тепер пропозиція продовжити оренду “Контактбудсервісу” періодично зявляється в порядку денному сесій.
Прийняттю цього рішення активно протидіє депутатка від “СН” Євгенія Кулеба, а голова регламентної комісії Леонід Ємець (“ЄС”) декілька разів наголошував на неправомочній процедурі внесення цього проєкту на розгляд міськради (представник інвесторів не є суб'єктом подання). Під час дискусій опоненти рішення наголошують на великій заборгованості “Контактбудсервісу” перед бюджетом міста (140 млн грн). Але з подачі голови земельної комісії і секретаря Київради питання вже вдруге виноситься на голосування залу. 12 грудня був повторний розгляд і якби депутати проголосували “проти”, то історія принаймні цього проєкту була б закінченою. Проте до цієї розвязки не дійшло — в якийсь момент баталій питання просто перенесли на інший раз.
“Сьогодні були гарні шанси провалити “шкурняк” по забудові Осокорків — “ЄС” обіцяла не дати голоси, “СН” обіцяла не дати голосів…Отже інтересанти забудови в залі зрозуміли, що справа йде до провалу… і взяли паузу зібрати голоси”, — описала події в залі депутатка “СН” Ксенія Семенова. Тобто питання “Контактбудсервісу” і підвішеної оренди переходить в новий рік.
“Туалетна схема” в Голосіївському
Супершвидко вирішилося питання з сумнівною схемою надання землі в оренду на вулиці Голосіївській, 13-Д. Там ТОВ “Менаполіс” влітку цього року отримало ділянку площею 0,54 га під будівництво, показавши майнові права на нерухомі об'єкти площею трохи більше 50 кв м. В народі, та й в Київраді, цей спосіб отримання землі називається “туалетною схемою” — тобто такою, коли власник умовного гаража, будки чи туалету бере в міста землю в оренду за переважним правом, вигідною ціною, та ще й площею в 10-100 разів більшою, ніж його нерухоме майно.
За таким принципом ухвалюють багато земельних рішень і не на всі з них встигають відреагувати депутати. Але до цього рішення привернули увагу громадськості розслідувачі Bihus.info. І, о диво, секретар Київради Володимир Бондаренко досить оперативно відреагував на викриття, подавши проєкт рішення, яким рада розриває оренду за цією адресою. Підставою для розірвання договору є спроба передати це майно третім особам (оголошення про продаж, яке знайшли журналісти), на що власник (громада в особі Київради) звісно дозволу не давала.
Це міг би бути щасливий хепі-енд, але експерт в сфері землекористування і будівництва Георгій Могильний вважає, що цей спосіб вирішити проблему має суттєві вади: фактичного відчуження землі не було і орендар може швидко довести це в суді і повернути дію рішення про оренду.
ДПТ в останній момент
Депутати затвердили черговий Детальний план територій, який потім також може стати предметом розслідувань і скандалів. Мова про ДПТ в районі проспекту Берестейського, вулиць Вʼячеслава Чорновола, Кониського (колишня Тургеневська) у Шевченківському районі столиці. Це практично центр міста і частина вулиць є історичною забудовою. Разом з тим, контекстна забудова району вже давно стала висотною і сучасною, аж занадто.
Цей ДПТ створювало бюро ТОВ “Терра Проджект”, а інвестором проєкту є ТОВ “Антіс-Інвест” (саме цей інвестор планує зведення двох масштабних комерційних об'єктів на Чорновола, для чого і потрібен ДПТ).
Обговорення представленного ДПТ в сесійній залі не було надто активним. Взагалі вважається, що якщо проєкт такого містобудівного документу дійшов до голосування, то це автоматично означає проходження ним всіх необхідних погоджувальних процедур з громадськістю і регуляторами. Але цього разу на трибуні вдалося виступити не лише розробнику ДПТ, а й представниці одного з будинків території, який може зазнати суттєвих змін. Мова про житловий будинок по вулиці Полтавський, 12. Зі слів мешканки будинку, їх не проінформували про розробку ДПТ і реконструкцію будинку, передбачену в ньому. Це будівля 1905 року, яка частково заступає за червоні лінії майбутньої можливої транспортної розв'язки в двох рівнях. Тому в проєктних пропозиціях будинок підлягає реконструкції — зміщенню і збільшенню висотності. За словами представниці громадськості, актив будинку вніс свою незгоду під час слухань проєкту, проте їх пропозицію відхилили.
Розповідь мешканців не надто вразила депутатів, і лише депутака “ЄС” Вікторія Пташник намагалася внести правку, щоб ДПТ приймали, виключивши саме цей будинок. Колеги її не підтримали, але насправді це процедурно і неможливо, оскільки ДПТ — цілісний об'єкт і не голосується “постатейно”.
Детальний план спокійно і тихо схвалили. Як пояснює експерт Георгій Могильний, це був останній шанс затвердити ці планувальні рішення таким способом, оскільки вже з 1 січня 2025 року припиняють діяти діяти перехідні положення закону 711 і розроблений ДПТ був би нікому не потрібним.
Експерт також звертає увагу на те, що затверджений Київрадою документ взагалі не містить погоджень з Мінкультом, а мав би, оскільки працює з забудовою історичного ареалу.
“З 26 травня 2022 року набули чинності зміни, внесені Законом 1423-IX. Ними імперативно встановлені розміри охоронних зон пам'яток і режими забудови в цих охоронних зонах для випадків, коли відповідні обмеження не встановлено окремою науково-проєктою документацію. Проте, зазначений ДПТ повністю ігнорує ці прямі вимоги закону. Наприклад, поряд із пам'яткою архітектури на вулиці Кониського, де будь-яке будівництво наразі повністю заборонено, у ДПТ дозволено будівництво до 50 м висотою”, — підкреслює Могильний.
+1 парк на Оболонській набережній
Ну і останнє резонансне рішення, яке пройшло тихо, але також відчутно вплине на життя цілого району столиці. Вчора міський голова Віталій Кличко анонсував створення нового парку в Оболонському районі, а депутати погодили виділення земельної ділянки “Київзеленбуду” під цей проєкт.
Парк площею 16 га з'явиться… біля парку “Наталка” і рекреаційної зони “Острів Оболонський”. Йдеться про вулицю Прирічну, ту її частину, яка примикає до острова Оболонського і виходить на затоку Собаче Гирло.
Рік тому стало відомо, що міськрада виділила землю КП “Житлобудінвест” на вулиці Прирічній під будівництво багатофункціонального автопаркінгу. Місцеві мешканці відразу стривожилися, чи, бува, не для подальшої забудови цієї природної зони зібралися робити паркінг. Це заплавна земля, низина біля річки під насипною дамбою, яка регулярно підтоплюється навесні. Тому ідея збудувати там паркінг з укриттям викликала щонайменше здивування, а в народі його відраз назвали “аквапаркінгом”.
Через великі протести будівництво паркінгу поки відклали, а в 2024 році мер зосередився на відкритті мосту-хвилі і нової зоні відпочинку на острові, до якого веде міст. Ці проєкти вже запущені і тепер “паркові ідеї” йдуть далі. Рішенням, яке 12 грудня прийняла Київрада, ділянка в низині на Прирічній ділиться на кілька окремих і одну з них надають Зеленбуду під парк (фото). Майже така сама вимога містилася в петиції, яку підписали більше 6 тисяч киян, — створити парк, а не паркінг. Як бачимо, міський голова почув киян, але частково — буде і паркінг, і парк.
Вартість будівництва парку “Наталка” давно перевищила 300 млн грн, зона відпочинку на острові обійшлася торік в 127 млн грн. Тепер поруч з ними почнеться нове мільйонне зелене будівництво.