На тлі загрозливих тенденцій деіндустріалізації і втрати Україною декількох високотехнологічних галузей, ділове співтовариство закликає уряд і парламент ухвалити низку законів та комплексних довгострокових програм розвитку промислового комплексу.
Про це йшлося на круглому столі, який відбувся 11 квітня в Українському союзі промисловців і підприємців, передає "Інтерфакс-Україна". У заході взяли участь основні гравці національного авторинку, представники державної і місцевої влади.
Учасники відзначили, що українська автомобільна галузь переживає глибоку затяжну кризу, гострий негативний ефект на ситуацію має відсутність антикризових заходів з боку держави, невиразна промислова політика та недостатня увага влади до створення сприятливого економіко-правового середовища для виробників. Протягом останнього десятиліття підприємства автопрому самостійно протистояти викликам, масштаб яких значно перевищує їх можливості.
До основних причин драматичного стану в галузі учасники круглого столу відносять: значне падіння ринку нових легкових автомобілів з 600 тисяч у 2008 до 82 тисяч в 2017; зниження ввізних мит та лібералізація імпорту вживаних авто; відсутність врегулювання ситуації з масовим ввезенням на територію України вживаних автомобілів з іноземною реєстрацією, зокрема з порушеннями митного режиму; активний імпорт автомобілів з Узбекистану, порушення правил СОТ; дезінтеграція України з основними експортними ринками; повна відсутність державної підтримки галузі у питаннях виведення продукції українського автопрому на європейські ринки.
Як наслідок, сьогодні з 12 автоскладальних заводів працюють лише 7, виробничі потужності використовуються на 1,8% від проектних; кількість робочих місць скоротилася з 36,3 тисяч осіб у 2008 до 8 тисяч осіб у 2018-му і продовжує скорочуватися; на внутрішньому ринку частка продукції вітчизняних заводів скоротилася у п'ять разів і не перевищує 10%; експорту практично немає; відрахування автопідприємств до бюджету становлять всього 2% від рівня докризового 2008-го.
За офіційними даними, на початок року борги ЗАЗ перед банками становили 3 млрд доларів і 24 млн гривень, корпорація "Богдан" заборгувала понад 4 млрд гривень, а борг "Єврокару" сягнув 2,7 млрд гривень. Водночас до кризи 2008-го ЗАЗ інвестував у виробництво 380 млн доларів, "Богдан" - 345 млн доларів, "Єврокар" - 250 млн доларів.
"Ресурс вітчизняного бізнесу практично вичерпаний - сьогодні у нас вже не залишилося ні фінансових, ні інших аргументів для утримання кваліфікованих кадрів, підтримки виробництва, не говорячи вже про його розвиток, - зазначив Олександр Козіс, голова правління Корпорації "УкрАВТО". - Водночас ми впевнені, що модернізовані українські підприємства мають величезний потенціал для повномасштабного відновлення роботи. Все, що нам потрібно, це грамотне системне державне управління промисловим комплексом, зважена фіскальна та інвестиційна політика, стратегічне бачення керівництва країни в питаннях довгострокового розвитку галузі і промисловості загалом. І ми повинні зробити все можливе, щоб позитивний сценарій розвитку України як індустріальної держави був реалізований".
У 2018-му існує висока ймовірність банкрутства декількох підприємств-виробників легкових автомобілів та консервації частини виробничих потужностей.
"Минулого року ділове співтовариство затвердило "Платформу економічного патріотизму" - рекомендації керівництва країни на прискорення темпів економічного розвитку і припинення неприйнятних тенденцій деіндустріалізації. Окремі із запропонованих рішень вже враховані: розтермінування ввізного ПДВ на обладнання, зниження ставок портових зборів на 20%, створення Експортно-кредитного агентства тощо. Втім, зазначені рішення уряду переважно становлять "точкові" заходи, деякі з яких впроваджувалися під великим тиском підприємницького співтовариства, - зазначив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах. - Комплексної промислової або хоча б галузевої політики як і раніше немає. Наприклад, український автопром, який ще 10 років тому формував 4% ВВП країни, мав пристойний експорт і створював понад 36 тис. робочих місць, зараз на межі виживання".
Учасники круглого столу закликали представників органів влади до конструктивного діалогу і негайної імплементації ефективної та виваженої державної антикризової промислової політики, без якої український автопром приречений.
За результатами обговорення викликів, ризиків та проблем розвитку теперішнього потенціалу автомобільної галузі учасники заходу підготують низку антикризових заходів і пропозицій, які обіцяють передати у Верховну Раду, Кабінет Міністрів і Міністерство економічного розвитку та торгівлі до кінця тижня.