Нещодавно у Twitter-аккаунті Мінекономрозвитку з'явилася ось така діаграма:
#Кубів: У 2016 році очікуємо зростання ВВП на рівні 1%. У 2017 році ми прогнозуємо зростання ВВП +3%. pic.twitter.com/lR71r8J5Hn
— Мінекономрозвитку (@mineconomdev) November 18, 2016
Діаграма виглядає відносно позитивно: після суттєвого зниження у 2014-2015 рр. з загальновідомих причин, ВНП України зростає. Проте, якщо трошки поміркувати та взяти ВНП 2013 року за 100%, матимемо трохи іншу картину:
* - Для розрахунку взято прогнозований Мінекономрозвитку показник зростання ВНП в 2016 р. (+1,0%)
Звідси стає зрозуміло, що у 2016 році згідно макроекономічної статистики українці зароблять на 15% менше, ніж у 2013 р., та для того, щоб вийти на докризовий рівень, ВНП України має зрости щонайменше на 17,7%. Проте, в цілому показники 2016 р. можна оцінити позитивно, оскільки це прогрес відносно 2014-2015 рр., але все ж таки пропоную користатися другим графіком для розуміння реального стану економіки.
Поряд з в цілому позитивною оцінкою прогресу в економічному зростанні України (але маю визначити, що причиною такої динаміки стала скоріше низька порівняльна база попереднього року, ніж ефективні дії урядовців), на мій погляд, незважаючи на повзучу девальвацію від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України у 2016 році є дуже болісним симптомом та у разі подовження негативної динаміки може поставити під питання платоспроможність країни:
Джерело: статистика щодо зовнішньоторговельної діяльності – з офіційного сайту Державного комітету статистики України; дані щодо офіційного курсу гривні до долару США – з офіційного сайту Національного Банку України.
Зовнішньоторговельний оборот України скоротився на 45,2% у 2015 році порівняно з 2013 роком. При цьому експорт скоротився на 38,8% (з 62,3 млрд дол. США до 38,1 млрд дол. США), а імпорт – на 50,5% (з 75,8 млрд дол. США до 37,5 млрд дол. США). Завдяки більшому падінню в імпорті, ніж в експорті, що є закономірним результатом девальвації з 7,993 грн/дол. США наприкінці 2013 р. до 24 грн/дол. США наприкінці 2015 року, сальдо зовнішньої торгівлі вийшло у профіцит на суму 610,7 млн дол. США. При цьому вже у наступному 2016 році за перші вісім місяців, незважаючи на збільшення вартості 1 долару США на 2,1 гривні, сальдо зовнішньої торгівлі країни продемонструвало дефіцит у розмірі -1465,5 млн дол. США. І цей дефіцит не є наслідком сезонних причин, оскільки в 2015 році за такий самий період (січень-серпень) спостерігався профіцит у +619,8 млн дол. США. Саме тут і криється, на мій погляд, справжня слабкість економіки України.
В макроекономічній теорії загальновідомо, що зниження вартості національної валюти стимулює експорт та вітчизняного виробника, оскільки імпортні товари суттєво дорожчають, що надає можливість вітчизняному виробнику зайняти більшу частку ринку країни. Українська гривня за останні два роки девальвувала більше ніж втричі, і саме це стало причиною зовнішньоторговельного профіциту у 2015 році. І саме тому прикро бачити, що сальдо зовнішньої торгівлі України знов є від’ємним. Це вказує, по-перше, на сильну зовнішню залежність країни, яка продовжує купляти імпортні товари втричі дорожче; по-друге, на слабкість вітчизняного виробника, що не спроможний потіснити з ринку імпортний товар у вигідних цінових умовах; по-третє, на неефективність відповідальних державних органів, які не можуть стимулювати забезпечення внутрішніх ринків товарами власного виробництва, знову ж таки, навіть у вигідних цінових умовах.
Чим загрожує хронічно від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі?
Подальша девальвація. Звичайно, зовнішня торгівля товарами – не єдиний фактор, що впливає на обмінний курс української гривні до іноземних валют, є ще сальдо торгівлі послугами, іноземні інвестиції, трансферти гастарбайтерів, та інші статті платіжного балансу. Проте, на мій погляд, він найвагоміший.
Порівняйте: зовнішньоторговельний оборот України у 2015 році становив 75,6 млрд дол. США, тоді як ВНП країни за курсом 21,8447 (середній офіційний курс гривні до долару США у 2015 році за даними НБУ) становив 92.3 млрд дол. США. Окрім того, статистика свідчить, що після введення режиму гнучкого обмінного курсу, місячне сальдо зовнішньої торгівлі прямо впливає на обмінний курс української гривні та між ними прослідковується більший кореляційний зв'язок, ніж це було до 2014 року, коли міжнародні резерви країни витрачалися на підтримку обмінного курсу та фінансування дефіциту зовнішньої торгівлі. За 2013-2016 роки кореляційний зв'язок між обмінним курсом української гривні та зовнішньоторговельним балансом України набув такого вигляду (динаміка обмінного курсу гривні під час періодів від’ємного місячного сальдо зовнішньої торгівлі протягом року виділена жовтим кольором):
Втрата платоспроможності країни (дефолт). По-перше, тому що через вплив на обмінний курс гривні, зовнішньоторговельне сальдо здатне опосередковано впливати на суму державного боргу країни, оскільки 72% цього боргу номіновано в іноземній валюті (на суму 47,8 млрд дол. США з 66,6 млрд. дол. США загального державного боргу станом на 31.08.2016). Це означає, що кожна 1 грн девальвації автоматично збільшує державний борг України на 47,8 млрд. гривень, а це 2,4% від ВНП країни.
Гривня: рік після другого етапу девальвації. Стаття Віктора Пинзеника, екс-міністра фінансів України
По-друге, тому що хронічно від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі змушує уряд витрачати міжнародні резерви країни, закривати «діри» у платіжному балансі країни за рахунок інших статей, включаючи міжнародні кредити. Хронічно від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі скоріш за все значитиме неспроможність знижувати кредитне навантаження, потребу в нових кредитах для сплати старих та поступове збільшення державного боргу, а це рано чи пізно призводить до дефолту.
Як покращити зовнішньоторговельний баланс країни?
На мою особисту думку, найефективнішим методом для покращення зовнішньоторговельного сальдо країни є державний курс на імпортозаміщення. Можна сказати, що імпортозаміщення є розвитком внутрішнього виробництва з низкою приємних бонусів, таких як зниження зовнішньої залежності, позитивний вплив на сальдо зовнішньої торгівлі, вартість української гривні, зовнішній борг країни, а через все вище перелічене - позитивний вплив на кредитоспроможність та інвестиційну привабливість.
В цілому та макроекономічна статистика, що я навів вище, є загальнодоступною на сайтах Національного Банку України та Державного комітету статистики України, а висновки – загальнозрозумілими спеціалістам з економічною освітою, бо цьому вчать в університетах. Будь-який випускник економічного університету на питання як покращити зовнішньоторговельний баланс має бути здатним надати таку відповідь: заміщати імпортні товари власним виробництвом, стимулювати експорт внутрішнього виробника, особливо товарів кінцевих стадій обробки, визначити та надати преференції пріоритетним секторам економіки, покращити умови ведення бізнесу, надавати інформаційну підтримку у розвитку діяльності та маркетингу товарів, стимулювати кредитування підприємств та фінансування бізнес проектів, в тому числі через створення фондів для венчурних інвестицій, створювати спеціальні економічні зони для стимулювання виробництва в певних місцевостях, захищати, наскільки це можливо, інтереси внутрішнього виробника у міжнародних торговельних угодах, тощо. Проте, суттєвого прогресу в цьому напрямку за останні два роки непомітно, що підтверджує наявне від’ємне зовнішньоторговельне сальдо, і це дратує більш за всього.
Міністерство економічного розвитку та торгівлі могло б очолити цей рух на імпортозаміщення, а сайт міністерства міг би бути ефективним інструментом для спілкування з громадськістю. Зараз пошук по сайту за словосполученнями "стратегія розвитку" та "програма розвитку" не дає нічого цікавого щодо розвитку внутрішнього виробництва. А як щось розвивати, не маючи при цьому певних цілей, які визначаються стратегією або програмою?
"Програми підтримки підприємців" з переліку "Пріоритетних реформ" цікаві, але недостатні: тут лише загальноєвропейська програма підтримки малого та середнього бізнесу COSME (цікаво було б почути про реальні кейси тих, хто скористався цією програмою) та проект UNLIMIT UKRAINE від Європейської Бізнес Асоціації. Здається, ніби європейці більш зацікавлені у розвитку української економіки, ніж український уряд? У розділі сайту "Розвиток реального сектора економіки" з розділу "Державна політика в секторах економіки" існує лише один запис про прогнозні енергетичні баланси, датований серпнем 2014 року. Нічого не знайшлося на сайті і про підготовку проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми розвитку вітчизняних промислових підприємств з урахуванням потреб внутрішнього споживання" (що і означає імпортозаміщення), яке було одним з кроків до виконання в рамках Плану пріоритетних дій уряду на 2016 рік. Проте, аби зберегти об’єктивність, можу сказати, що діяльність Мінекономрозвитку у сферах створення сприятливих умов для бізнесу, публічних закупівель та створення індустріальних парків суттєвих нарікань не викликає, а їх адекватність та ефективність покаже час.