Понад 85% працездатного населення України з різною періодичністю стежать за подіями фінансового ринку.
Про це свідчать результати дослідження, що його провів Центр "Всеукраїнський соціологічний союз".
"Більшість респондентів дізнаються фінансову інформацію з засобів масової інформації - телевізійних новин (43,2%), газет і журналів (27,5%), Інтернет-джерел (18,4%), а також спеціалізованих видань (3,6% ). Окрім цього, українцям допомагають особисті спостереження (25,3%) та інформація від друзів і знайомих (17,8%)", - коментує результати дослідження директор Центру Сергій Кузьменко.
Він акцентує увагу на тому, що лише 14,5% опитаних зізналися, що не цікавляться новинами фінансового ринку. Ще близько 9% респондентів не змогли відповісти.
Примітно, що українці стежать за повідомленнями офіційних структур і відомств. Ба більше, вони приймають рішення щодо власних фінансів під впливом інформації та заяв від офіційних структур. Найвищий рівень уваги до думок представників Національного банку і Президента України (відповідно, 27,4% і 24,8%). Слідом ідуть заяви членів Кабінету Міністрів, а також чиновників Мінфіну (відповідно, 21,1% і 15,3%). Що ж стосується інших держорганів, то жодна структура не набрала більш ніж 10% голосів респондентів, які відповідали на питання "Заяви представників яких органів влади (міністерств / відомств / держструктур) впливають на прийняття Вами рішень у фінансовій сфері?".
"Показово, що висновки респонденти вважають за краще робити самостійно. Про це свідчить доволі низький рівень довіри населення до відомих (т. зв. "медійних") фінансових експертів. Більше половини всіх опитаних громадян на відповідне запитання сказали "радше не довіряю" та "абсолютно не довіряю", - зазначає Сергій Кузьменко.
Серед причин такого ставлення до експертів - упевненість населення в їх заангажованості (служінні інтересам політиків і великого бізнесу). Крім того, в більшості респондентів викликає сумнів компетентність такого роду фахівців. Багато опитаних громадян звертали увагу на низьку ступеня реалізованості озвучуваних прогнозів (особливо щодо різкої девальвації національної валюти, яку експерти обіцяють упродовж кількох останніх років).
Більшість респондентів, відповідаючи на відкрите запитання (без варіантів відповіді), не змогли пригадати багато відомих прізвища. Майже 40% опитаних узагалі не дали відповіді, приблизно стільки ж респондентів називали імена, не відомі широкому загалу. Серед медійних фінансових аналітиків найчастіше згадували:
- Еріка Наймана, доктора економічних наук, автора декількох книг з управління ризиками, аналізу та управління інвестиціями (8,7%);
- Олександра Охріменка, президента Українського аналітичного центру (6,1%);
- Віктора Пинзеника, чиновника, колишнього міністра фінансів України (5,9%);
Решта фінансові аналітики не набрали і 5%. Серед них - фінансовий аналітик РА "Експерт-Рейтинг" Віталій Шапран (4,3%), головний аналітик аналітичного департаменту Фінансово-аналітичної групи "Про-консалтинг" Олександр Ткачов (3,1%), президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко (2,7%), президент Українського товариства фінансових аналітиків Юрій Прозоров (2,5%), заслужений економіст України Віктор Суслов (2,4%), видавець наукового журналу "Економічний часопис-ХХІ" Олег Соскін (1,6%), екс -міністр економіки Сергій Терьохін (1,2%), голова ради Асоціації українських банків Станіслав Аржевітін (0,7%).
Навіть відповідаючи на закрите питання, респонденти продемонстрували доволі низький рівень знань про відомих вітчизняних експертів фінансового сектора. Не рахуючи Еріка Наймана (14,7%), Олександра Охріменка (12,4%) Віктора Пинзеника (10,2), чиї результати на тлі загальних виявилися високими, жодного експерта не було згадали респонденти, кількість яких перевищує 10% загального числа опитаних. Особливо звертає на себе увагу той факт, що перші особи Асоціації українських банків назвало рекордно низьке число опитаних громадян. Так, Олександр Сугоняко (голова організації) відомий тільки 3,7% респондентів, а Станіслав Аржеватін (голова ради організації) - тільки 1,5% респондентів.
Учасникам опитування, які повідомили про те, що їм відомі конкретні фінансові експерти, ставили додаткові запитання, які виявили низький рівень довіри не тільки до експертів узагалі, але й до конкретних персоналій. Так, показник "недовіри" на рівні до 65% отримали експерти Олександр Охріменко, Олександр Ткачов, Віталій Шапран, Юрій Прозоров, Віктор Пинзеник. Говорячи про Еріка Наймана, респонденти відповідали "радше не довіряю" та "абсолютно не довіряю" в 70% випадків. Показник "недовіри" більш ніж 80% отримав Віктор Суслов. Що ж стосується Олега Соскіна, Станіслава Аржевітіна, Сергія Терьохіна й Олександра Сугоняко, то дев'ять із десяти респондентів, знайомих з їхньою діяльністю, не довіряють цим експертам.
Зазначимо, опитування було проведено на всій території держави в період із 11 по 22 серпня 2012 року, в ньому брало участь 2460 осіб у віці від 18 до 65 років (похибка вибірки становить + / - 2,3%).