Про це повідомляє "Деловая столица".
Вимоги до якості коксівного вугілля зростають і через впровадження на українських металургійних комбінатах нових енергоощадних технологій. Зокрема, установок із вдування пиловугільного палива, які повинні скоротити витрати коксу в доменних печах і зменшити споживання природного газу, що постійно дорожчає. Сьогодні такі установки вже використовують
"Запоріжсталь" Ріната Ахметова, Алчевський меткомбінат (корпорація ІСД) і завод "Донецьксталь" Віктора Нусенкіса, анонсовано їх упровадження на Маріупольському меткомбінаті ім. Ілліча, "Азовсталі" Ріната Ахметова й "АрселорМіттал Кривий Ріг" Лакшмі Міттала. Завершення цих заходів на найбільших підприємствах гірничо-металургійного комплексу дасть щорічну економію в 3 млрд куб. м газу, але збільшить потребу металургів у якісному вугіллі. Останній знову доведеться закуповувати переважно за межами країни. Адже продукцію більшості наших шахт, яка не вирізняється якістю, не можна використовувати в цих установках.
За таких обставин Міністерству енергетики та вугільної промисловості варто замислитися про підвищення якості вугілля, яке видобувають на державних шахтах, зокрема, про зниження рівня його зольності. Це можна зробити, модернізувавши державні гірничо-збагачувальні фабрики. Необхідно посилити контроль за постачанням продукції з держпідприємств, оскільки дуже часто видобуте ними коксівне вугілля перемішується з вугіллям інших марок або порожньою породою.
Для збільшення споживання низькоякісного вугілля українського видобутку вже зараз необхідно впроваджувати нові технології в теплоенергетиці. Однією з найбільш перспективних розробок є застосування водовугільного палива, на яке за сім-вісім місяців можна перевести комунальні котельні, які зараз працюють на мазуті. Отримують його, змішуючи невелику кількість води з подрібненим вугіллям. За підрахунками експертів, ефективність використання цієї суміші сягає 98%, тоді як при традиційному спалюванні вугілля цей показник не перевищує 60%. Найголовніше ж те, що вартість готового водовугільного палива майже удвічі менша, ніж мазуту, і його спалювання дозволяє в півтора-два рази знизити шкідливі викиди в атмосферу.
Технологія отримання водовугільного палива не нова. Її розвивають у світі із 70-х років минулого століття, після початку нафтової кризи. Активно використовують у Китаї, Росії, Італії та планують розвивати у США. У нас освоєння цієї технології почалося 2006 р., і зараз досліджують, чи можна буде перевести на водовугільне паливо великі теплоелектростанції. Підставою для розвитку цього напрямку є значні запаси вугілля в Україні, яких стане ще принаймні на 400 років. Якщо технологія, що дозволяє економити мільярди гривень на закупівлю імпортних енергоносіїв, буде впроваджена, у вітчизняних вугільників побільшає роботи, адже потреба в їхній продукції на внутрішньому ринку зросте на 8-10 млн т на рік.