ГоловнаЕкономікаБізнес

Євро-2012 допоможе Україні розрахуватися з боргами

Інститут Горшеніна поспілкувався з економістом інвестиційної компанії "Тройка Діалог Україна" Іриною Піонтківською щодо можливості отримання Україною кредитів від інших держав, доцільності підвищення цін на газ для населення та щодо того, на що підуть гроші, зароблені під час Євро-2012.

Фото: Дмитрий Алексеенко
- Пані Ірино, чи може, теоретично, Росія кредитувати Україну замість МВФ?

- Я би не ставила питання заміщення кредитів МВФ фінансуванням з боку Росії чи іншої країни (потенційні обсяги і вартість цих ресурсів важко порівнювати). Проте, російський банк ВТБ надав уряду України кредит. Також велися розмови про залучення кредитних ресурсів у інших російських банків. Але треба розуміти, що ці кредити є комерційними, це кредити російських банків, хоча й державних, які діють на ринкових принципах, і вартість цих запозичень значно вища, ніж у кредитів МВФ чи Світового банку. Навряд чи можна розраховувати на те, що Росія видасть кредит, який буде дешевший, ніж кошти міжнародних фінансових організацій, ще й на довший термін і без додаткових умов. Ці умови будуть іншими, і вони, скоріш за все, не будуть стосуватися підвищення тарифів.

- Але Росія надасть Україні кредит, якщо в цьому буде потреба?

- Нам вже дали кредит. Кредит ВТБ у розмірі $2 млрд допоміг уряду забезпечити фінансування бюджетного дефіциту минулого року в умовах обмеженого доступу до міжнародних боргових ринків.

- Чи можливо, що Україна буде отримувати фінансування від Росії в обмін на якісь політичні поступки?

- Я би сказала так: наші економічні стосунки із Росією мали і мають більш високий політичний компонент, ніж наші взаємини, наприклад, з Європейським Союзом чи США. Певна політична складова присутня навіть у торгівлі споживчими товарами, такими, як, наприклад, сири, і періодично дає про себе знати. Вже не говорячи про питання газу, яке є дуже заполітизованою темою. Тому мені здається, що політичне підґрунтя має місце, хоча хотілось би, щоб цього було менше, щоб більш прагматичними були стосунки, більш економічно обґрунтованими.

Фото: Макс Левин

- Керівництво держави зазначило, що ні в якому разі не буде піднімати ціну на газ для населення. Що Ви, як економіст, думаєте про це?

- Рано чи пізно тарифи для населення треба буде підвищувати. При низькій ціні для всіх держава субсидує всіх: і багатих, і бідних. І це не є нормальною практикою. Краще підняти тарифи для всіх, а тим, хто має не змогу платити підвищену ціну, надавати адресну соціальну допомогу. Тим паче, що механізм такий вже є в держбюджеті – це система житлових субсидій, вона працює, багато людей ці субсидії отримують.

І в результаті ми отримаємо ситуацію, коли та частина, яка може собі дозволити сплачувати високі платежі, намагатиметься скорочувати своє споживання за рахунок інвестицій у теплоізоляцію, таким чином зменшуючи суму щомісячних платежів. За деякими оцінками в типових житлових будинках тепловтрати складають від 40% до 50%. Ось один зі шляхів, як можна зекономити на використанні газу у виробництві теплової енергії. Як наслідок, загальні витрати країни на газ будуть зменшуватись. Але чомусь вигідно нашій владі утримувати тарифи на газ і ще більше політизувати цю тему.

- Окрім Росії, якась інша країна, теоретично, може кредитувати Україну? Можливо, Китай?

- Розумієте, двосторонні кредити між країнами, між урядами – це все стратегічні рішення. Просто кредитувати наш бюджет інша країна не буде. Країна-кредитор зацікавлена у просуванні своїх товарів і послуг, і, звичайно, такого роду кредитний ресурс передбачатиме розширення торгівлі і торгівельного обороту між двома країнами. А отримати державний кредит, щоб ним профінансувати потік товарів із іншої країни – це не зовсім мудро.

- Не можу не поставити запитання, яке завжди хвилює людей у нашій країні. Наскільки стабільна сьогодні гривня, в якій валюті сьогодні краще зберігати заощадження?

- Курс гривні вже довгий час залишається стабільним, і з огляду на певне покращення ситуації з платіжним балансом в останні два-три місяці та наявний обсяг резервів НБУ перспективи стабільності гривні покращились. Якщо говорити про заощадження, то у виборі валюти варто покладатися на розмір відсоткових ставок. На даний момент, банківський депозит у гривні виглядає більш привабливо, ніж в іноземній валюті – ставки на гривневі депозити приблизно на 10 відсоткових пунктів вищі, ніж на валютні.

- Питання щодо важливої події у житті України в 2012 році – Євро-2012. Наскільки суттєві очікуються надходження до бюджету країни? Чи дійсно ця подія може мати позитивний вплив на нашу економіку?

- Перш за все слід зазначити, що підготовка до Євро-2012 вже мала позитивний ефект на економічну активність у країні протягом 2010-2011 рр. Будівництво інфраструктурних об’єктів сприяло пожвавленню економічного зростання. Під час проведення чемпіонату, коли до України приїдуть спортсмени та вболівальники з різних країн, обсяги валютних надходжень, за оцінками НБУ, складуть приблизно $1 млрд, хоча є і більш консервативні оцінки з огляду на певні негативні моменти, пов’язані з високою вартістю проживання у містах проведення матчів. Ці кошти прийдуть у досить короткий проміжок часу, і, в принципі, це позитивно має вплинути на стан золотовалютних резервів. Тому що ці кошти будуть обмінюватись на гривню, що буде збільшувати на неї попит і зменшувати попит на долар. Щодо бюджету, то оцінити обсяг додаткових податкових надходжень за рахунок саме футбольних туристів досить важко.

А у травні-червні уряд України має погасити кредит ВТБ, погасити або рефінансувати євробонди і ще віддати частину боргу МВФ. Тобто на травень-червень у нас припадає досить багато платежів по зовнішньому боргу. І додаткові валютні надходження, певним чином, допоможуть пройти період пікових боргових виплат.

Наталя КлаунінгНаталя Клаунінг, Директор з комунікацій Інституту Горшеніна
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram