​Владислав Лук’янов: "В державі знижується податковий тиск"

Я хотів би пояснити, чому цей бюджет, який приймається, буде бюджетом розвитку. Треба подивитись на макроекономічні показники які зараз затверджені. Чому ми концентруємось на показниках, тому що до другого читання разом з адміністративною реформою бюджет буде суттєво перероблений. Але загальні макроекономічні показники зміняться незначно. Я думаю, що не зміниться дефіцит бюджету – 3,08%, без урахування «Нафтогазу», а якщо його врахувати то це буде близько 3,5%. Тобто це та цифра, в межах якої є домовленості зі світовими організаціями.

Є ще одна дуже важлива цифра – це процент перерозподілу внутрішнього продукту через бюджетну систему. Ми бачимо що в цьому році ця цифра є на рівні 28,7%, а якщо порівнювати з поточним роком, то йде тенденція до зменшення.

Про що це свідчить? Цей показник – зменшення на 1% перерозподілу ВВП – свідчить про те що в державі знижується податковий тиск, це потужний сигнал для усіх інвесторів, це сигнал, який заохочує приходити в Україну з інвестиціями і працювати тут. Ця цифра підтверджується зниженням рівня податку на прибуток для підприємств, які знаходяться на загальній системі оподаткування і п’ятирічними податковими канікулами, які запроваджені для бізнесу з оборотами до 3 млн. гривень, тобто це ті важелі, які дають можливість малому і середньому бізнесу інвестувати і розвивати своє виробництво, і сигнал для інвесторів приходити працювати в Україні.

Більш того запропоновані дуже пільгові і привабливі умови для роботи і розвитку виробництва у 4 галузях: літакобудуванні, суднобудуванні, легкій промисловості і туристичній галузі. Можна більш широко пояснювати, чому саме ці галузі вирішили підтримати. Літакобудування – це без сумніву високотехнологічна галузь. На жаль, Україна за останній час не зробила ні кроку вперед для того, щоб залучити інвесторів, зробити привабливі умови виробництва літаків і обладнання в Україні. Було зроблено цей крок, це створення робочих місць на високотехнологічному ринку, на ринку з високою доданою вартістю. Легка промисловість фактично була знищена нелегальним імпортом і контрабандою.

На жаль, ми це бачили, і бачили, який спротив відчули, коли зробили спробу поставити контроль над імпортом товарів до України. Ми побачили майдан, ми побачили дуже багато людей. І головною причиною було питання про походження товарів, це було то головне питання, за яке підприємці стояли як за Сталінград. Хоча всі визнали що потрібно боротися з контрабандою, потрібно робити прозорі схеми роботи роздрібних торговельних мереж, але це питання було відкладено. Тільки за рахунок одного вирішення цього питання можна додатково залучити до держбюджету 15 млрд. гривень.

Суднобудівна галузь. Ми бачимо що Україна є однією з країн лідерів по виробництві чорного металу, і, на жаль, ми експортуємо більшість цього продукту у формі, яка має невеликий відсоток доданої вартості. Якщо перевести метал, який йде на експорт у корабельні конструкції, то вартість цього матеріалу підвищується в декілька разів. І, безумовно, маючи виробничі потужності, ми мусимо зробити крок до заохочення великого бізнесу, для того, щоб відновити кораблебудування в нашій державі. Тобто створені умови для надходження інвестицій в Україну. За рахунок цього ми очікуємо зростання ВВП до 4,5% на наступний рік.

Крім цих галузей економіки дуже важливим є питання відшкодування ПДВ. До більшості підприємств, які підпадають під невелику кількість критеріїв буде застосовуватись процедура автоматичного повернення ПДВ. Це збільшує оборотні активи підприємств і дає можливість пожвавлювати внутрішнє виробництво. Більше того, вирішення цього питання в першу чергу стосується тих підприємств, які працюють на експорт. Таким чином, ми підтримуємо експортні орієнтовані підприємства. І те, що у вересні цього року уряд Азарова повернув цінними паперами весь борг по ПДВ, який залишився від попередньої команди, і в поточному режимі працює над погашенням поточного ПДВ. Це також позитивно впливає на розвиток економіки і економічну активність підприємств. Тобто, тільки в одному цьому напрямку, напрямку економічного розвитку і економічного відродження, закладаються дуже потужні стимули і механізми розвитку.

Питання пенсійного фонду і повернення зовнішніх запозичень. Ми плануємо, що наступного року дефіцит Пенсійного фонду буде зменшено і ми бачимо, що в бюджеті закладена цифра дефіциту 17 млрд. гривень. З одного боку, зниження дефіциту буде відбуватись за рахунок підвищення соціальних стандартів, за рахунок розвитку економіки, збільшення середніх заробітних плат і збільшення відрахувань до Пенсійного фонду. Безумовно, зразу відійти від тієї фінансової прірви, яка існувала і в минулому, і існує зараз, в плані наповнення доходами Пенсійного фонду, одномоментно, миттєво неможливо. Але ряд пропозицій, які запропоновані урядом дозволять на наступний рік суттєво скоротити дефіцит Пенсійного фонду. І ми працюємо зараз над механізмами скорочення і виведення на бездефіцитний режим Пенсійного фонду. Хоча це дуже велика проблема і програма, над якою потрібно працювати.

Щодо державної заборгованості. На сьогоднішній день ми маємо державний борг на рівні 370 – 380 млрд. гривень. Це практично на рівні доходу державного бюджету. Якщо дивитись з макроекономічної точки зору, то є багато держав які мають не 30 – 40%, а мають і 70% і 80%, навіть 100 – 200% розвинені країни. Але це не є приклад який потрібно наслідувати. Більше цього нас турбують темпи зростання цього боргу. Як економіст, я не можу пояснити яким чином Азарову і команді урядовців під керівництвом президента України вдалося відвернути Україну від цього лиха. Якщо подивитись на цю заборгованість, то ми побачимо, що вартість обслуговування державного боргу в 2011 році буде на рівні 24 млрд. гривень. Тобто, якщо порівняти з 2007 роком, то я хотів би сказати, що обслуговування державного боргу коштувала в 7 – 8 разів менше. Отже вартість обслуговування зросла в 3 рази. Тобто дуже дорога була пані Тимошенко, не по кишені українському народу».