Передбачалося, що кожний із героїв предстане перед глядачами музею не через призму подій на Майдані, а у звичайному побутово-дореволюційному стані. Нас цікавило що було сенсом життя кожного з них, що і кого він любив, про що мріяв. Ми хотіли завдяки сучасним технологіям передати мить життя кожного героя, зробивши відеоряд, з розповіддю від першої особи. Нещодавно, дещо подібну концепцію втілив музей Сальвадора Далі. Там створили відеоролик, в якому глядач здійснює віртуальний тур всередині картини Далі «Археологічний відгомін Анжелюса Мілле».
В наступні, після трагічних подій дні почалося спілкування з родичами загиблих. Одні відразу підтримали нас і погоджувались обговорювати деталі, та надавали нам відео, фото, аудіо матеріали і знайомили нас з побутом героїв. Іншим потрібен був час, аби прийти до тями після трагедії, і ми вимушені були чекати.
Слід зазначити, що в сферу наших інтересів входив також розшук родичів загиблих міліціонерів і інформації про них. В подальшому ми планували об’єднати експозиції. Адже кожний із загиблих по обидві сторони барикад , хоч і захищав свої переконання, але в першу чергу був українцем.
З перших днів перемоги Майдану, по риториці вигодоотримувачів революції, та їх діям стало зрозуміло, що майданівцям годі й чекати змін на краще. Це підтвердило і подальше «демократичне» обрання Уряду, на Майдані, з найкращим у світі прем’єром-міністром. За тиждень після трагедії мільйони людей зрозуміли, що їх використали як ганчірку. Звісно це також наклало відбиток на наш ентузіазм. Потім було вбивство Сашка Білого. Пізніше один з найбільш наближених до нього людей повідомив автору цих рядків думки Сашка, напередодні його розстрілу. Він допускав, що серед благословивших його майбутнє вбивство людей, є хтось із керівництва Правого сектору.
Потім шукаючи підтримки держави у нас відбулася зустріч із одним можновладцем. Ми дивились в його абсолютно пусті очі, коли розповідали про майбутній музей, і розуміли, наш проект не на часі. Остаточну крапку в призупиненні реалізації проекту поставили вибори та війна на Сході. Стало некоректно створювати музей для Сотні, в той час коли кількість убитих, внаслідок революції перевалила за тисячі.
Читайте такожПорошенко присвоил Героя Украины посмертно майдановцу Виктору Орленко
Колись на зміну нинішній владі прийде інша, яка не буде намагатись монетизувати будь що. Саме тоді наступить мир в Україні і з’явиться необхідність увіковічити пам'ять усіх українців, загиблих у трагічних подіях останніх двох років. Можливо й наші доробки тоді комусь стануть в нагоді.