Життя немов обірвалось. Я не знала, що буде далі, адже ми втратили цілий світ…

Майбутнє подружжя Євгена та Ольги Зерній познайомилося ще у дитинстві. 19-річний юнак побачив 14-річну дівчину, яка на той час навчалась у школі і одразу закохався. Про такі випадки кажуть: «кохання з першого погляду». Потім були спільні прогулянки, квіти, кіно, подорожі. «Женя був завжди дуже уважним до мене. А його природній впевненості і цілеспрямованості можна було тільки по-хорошому заздрити. Міг розрадити, якщо щось було треба, то старався завжди допомогти», - ділиться спогадами дружина загиблого - Ольга Зерній. З того часу закохані завжди були разом.

Після весілля, Євген дуже хотів дитину. Як зізнається Ольга, то він її навіть переконував у цьому. «Коли народився Влад (їхній син), Євгена було невпізнати, звичайно, у хорошому розумінні. Буквально з перших днів він почав мені допомагати з дитиною. Влада він просто обожнював», - розповідає Ольга Зерній.Євген Зерній за освітою був інженером, тож працював на будівництвах, часто їздив у відрядження. Робота забирала багато часу, тож коли в чоловіка випадала можливість побути вдома, то дуже радів. «Він завжди проводив час з нами. Ми запам’ятали це як свято. Адже було вже за традицію ходити у парк, з Владом на атракціони, різноманітні розваги. Євген був дуже товариській. Але якщо він зустрічався з друзями, то нас із сином теж завжди брав із собою. Був такий спільний сімейний відпочинок», - розповідає дружина героя. А ще, Євген полюбляв лижі та катання на роликах разом з сином. Планував побувати на березі океану і дуже хотів ще одну дитину. Але це так і лишилось нездійсненною мрією…

Дружина Євгена Зернія згадує, що її чоловік був дуже легким у спілкуванні та невиправним оптимістом. У будь-якому випадку був налаштований позитивно, казав: «Все буде класно!», «Не переживай!», «Важливіше за вас у мене нікого немає». Які б рішення він не приймав - завжди жертвував своїми інтересами на користь родини. У них з дружиною було життя одне на двох та безмежна любов і турбота про дитину.

Євген Зерній проходив строкову службу у Національній Гвардії України. Тож з початком АТО був мобілізований та поїхав на Схід захищати нашу країну. Євген перебував у складі 92-ої окремої механізованої бригади. «Найбільше він переживав за те, аби ми не хвилювалися. Попросив мене не казати батькам, про те що він на війні, а про те, чому не брав слухавку, коли вони йому телефонували, попросив сказати, що загубив телефон», - розповідає Ольга Зерній. Так було і при спілкуванні з нею. Коли випадала можливість подзвонити дружині, Євген телефонував і завжди казав де він знаходиться, але жодних подробиць не розповідав. Мабуть розумів, що рідним головне знати, що з ним все добре, а решта – не важливо.

«Часом ставало просто нестерпно від невідомості і очікувань. Але оскільки Женя вірив, що всі думки матеріальні, я старалась не думати про погане», - говорить дружина загиблого. Востаннє, Ольга бачила чоловіка на Новий рік, коли його відпустили додому. Тоді Євген казав, що головне - повернутись живим, але доля розпорядилась інакше…Євген Зерній загинув поблизу села Луганське, Донецької області, під час мінометного обстрілу, від численних осколкових поранень. Трагедія сталась у день 19-річниці його знайомства з Ольгою.

«Кажуть, Бог забирає найкращих. Хочеться в це вірити, адже Женя дійсно був найкращим. Коли я дізналась звістку про загибель - життя немов обірвалось. Я не знала, що буде далі, адже ми втратили цілий світ», - ледь стримуючи сльози говорить Ольга Зерній.

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Євген Зерній нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Та жодні нагороди не зможуть полегшити втрату і біль, який переживає дружина героя Ольга та його 14-річний син Влад, який мужньо тримався на похоронах та старається допомогти мамі, підтримати, не дивлячись на свій вік, бути справжнім чоловіком, як його вчив батько. Про це важко писати і говорити, але, попри все, родина старається вчитись жити звичним життям. Ольга Зерній та її син Влад, отримали квартиру від держави, але житло потребує ремонту, а Владу для навчання потрібен комп’ютер. Сподіваємось, що прочитавши цей текст, ви зможете відшукати можливість допомогти родині Євгена Зернія.

ЗЕРНІЙ ОЛЬГА МИХАЙЛІВНА OLHA ZERNII 4188370026051790 (Райффайзен банк «Аваль»)

ЛЮДИ ДОПОМАГАЮТЬ ЛЮДЯМ! КОМУ ДОПОМАГАЄШ ТИ?

Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter