ГоловнаБлоги

Час вчитися онлайн

Технологія та глобалізація збільшили рівень доступності освіти. Однією з останніх тенденцій у сфері дистанційного навчання є так звані MOOCs - масові відкриті онлайн-курси.

За допомогою MOOCs будь-хто, чи то український студент, чи підприємець з африканської країни, має можливість послухати лекції викладачів з всесвітньо відомих вузів, таких як «Гарвард», «Стенфорд» чи Массачусетський технологічний інститут.

Очевидно, що далеко не всі українці навіть чули про MOOCs , тим не менше історія масових онлайн-курсів починається ще у 2008 році. Так, шість років тому канадські дослідники Стівен Даунс і Джордж Сіменс запустили в інтернеті безкоштовний курс під назвою Connectivism and Connective Knowledge, на який записалося більше двох тисяч чоловік.

Справжній резонанс MOOCs викликали у 2011 році, коли Себастьяну Труну, професору зі Стенфорда вдалося «заманити» на курс про штучний інтелект близько 160 тисяч осіб із 190 країн. Після цього «авторами» MOOCs почали ставати багато університетів США, а згодом і інших країн.

Ера MOOCs

Авторитетні світові ЗМІ все частіше звертають увагу на онлайн-курси та підкреслюють важливість MOOCs. Видання The Economist у червневому матеріалі називає MOOCs головним драйвером змін, що відбуваються у сфері вищої освіти. The Wall Street Journal підкреслює значення MOOCs для швидкого поширення навичок та інформації, а The New York Times навіть охрестив 2014 «роком MOOCs».

Масова онлайн-освіта набуває все більшої популярності. За даними компанії EdSurge, у 2014 році число MOOCs зросло до 2400, а кількість університетів, що пропонують такі курси виросла більш ніж на 400 закладів, або удвічі порівняно з 2013 роком.

Ще у 2012 році на конференції Digital Life Design було оголошено про створення Udacity - першої платформи на ринку MOOCs. Udacity - це організація, яка пропонує доступ до безкоштовного навчання для усіх охочих і спеціалізується на курсах з математики та програмування.

На відміну від інших платформ Udacity співпрацює не стільки з університетами, скільки з окремими викладачами, а також працівниками відомих компаній, таких як Microsoft чи Google. Платформа пропонує два види курсів: повні (підтверджений сертифікат) і вільні (безкоштовні).

Два інші найбільші гравці, що пропонують доступ до безкоштовних курсів - це Coursera та EdX. EdX - некомерційний проект, який створений безпосередньо університетами ( Массачусетським технологічним інститутом і Гарвардським університетом) для просування власних MOOC. Ще у жовтні минулого року на сайті EdX було зареєстровано більше трьох мільйонів користувачів, які отримали доступ більш ніж до 300 курсів.

Та найпопулярнішою платформою на сьогодні являється Coursera, яку вподобали більше десяти мільйонів користувачів. Coursera пропонує більш ніж 800 курсів у найрізноманітніших сферах - від фізики до мистецтва та від біології до бізнесу.

Само собою, вищезгадана трійка не єдині гравці на ринку. Окрім Coursera, EdX та Udacity, у 2014 році багато курсів запропонували Canvas Network, MiriadaX, FutureLearn, CourseSites, iversity, Open2Study, and NovoEd.

На даний момент близько 80% з MOOC викладаються англійською мовою, решта - курси 12 іншими мовами, серед яких іспанська, китайська, російська та інші.

Вчитися по-новому

Як же відбувається навчання в рамках MOOC? Варто відзначити, що більшість безкоштовних онлайн-курсів можна поділити на два види - так звані xMOOC та cMOOC.

Перша буква у cMOOC символізує слово connectivism, і такі курси зазвичай організовуються не відомими університетами, а ентузіастами, які прагнуть поширити знання серед зацікавлених людей по всьому світу. Для cMOOC характерне активне використання соцмереж, блогів для пошуку інформації, їхня систематизація організаторами та розсилка учасникам курсу.

Водночас xMOOC є курсами, що базуються на класичному академічному підході. Ці онлайн-курси мають початок і кінець, лекції, відеоматеріали, рекомендації стосовно книг, статей, які допоможуть у навчанні, дедлайни для здачі тестів тощо. Також у рамках даних курсів часто існують форуми, де учасники мають змогу подискутувати, а також задати питання викладачеві.

Тривалість онлайн-курсів може бути різною - від чотирьох тижнів і довше. Бувають курси, які не мають часових рамок і студенти самостійно визначають свій ритм навчання.

Деякі курси у разі успішного проходження (здачі міні-екзаменів на достатню кількість балів) пропонують безкоштовний statement of accomplishment (сертифікат про закінчення), який, з гордістю можна внести у список своїх досягнень в резюме. Більше того, Coursera пропонує приєднати посилання на сертифікат в акаунт LinkedIn.

Оскільки університети інвестують у MOOCs значні кошти, не дивно, що частину грошей вони намагаються повернути. Один із способів - це стягнення плати за підтверджений сертифікат (verified certificate), які обходяться студентам в середньому у 30-100 доларів залежно від обраного курсу.

Курс на бізнес

Найпопулярнішими напрямами у масових онлайн-курсах у 2014 році (як і у 2013) були гуманітарні науки, інформатика та програмування, а також бізнес і менеджмент.

Так, MOOC є гарним шансом для початківців бізнесменів, бухгалтерів, банкірів та досвідчених спеціалістів отримати чи накопичити необхідні знання та збільшити свою вартість на ринку праці. Саме MOOCs допоможуть підприємцю написати бізнес-план, менеджеру отримати доступний MBA, а працівнику фінустанови розширити свої горизонти завдяки курсу про тіньову (альтернативну) банківську систему - shadow banking.

Не дивно, що викладачів бізнес-шкіл охопили побоювання, що MOOC можуть знищити традиційну систему освіти завдяки своїй доступності та популярності. Однак дослідження показують, що масові онлайн-курси не несуть в собі таку загрозу, а лише доповнюють та збагачують економічну та бізнес-освіту, охоплюючи нову аудиторію, в тому числі з країн, що розвиваються.

Найбільше курсів у цьому напрямі пропонує платформа Coursera. На сайті агрегатора у січні цього року в розділі «Бізнес та менеджмент» можна зареєструватися на 13 курсів, серед яких «Розробка передових ідей для нових компаній: перші кроки у підприємницькій діяльності» (Мерілендський університет в Коледж-Парку), «Озеленення економіки: уроки зі Скандинавії» (Лундський університет), «Введення в фінанси» (Мічиганський університет)».

Бізнес-курси є в порт фоліо й інших компаній. Так, Сanvas пропонує вивчити основи проектного менеджменту за допомогою курсу Project Management for Business Professionals.

MOOCs по-українськи

У минулому році платформа, що пропонує доступ до масових онлайн-курсів, з’явилася і в Україні. У жовтні організатори проекту «Prometheus» запропонували українцям зареєструватися на перші чотири курси, серед яких був і курс бізнес-напряму - «Фінансовий менеджмент».

«Популярність перших курсів «Prometheus» в рази перевищила наші очікування перед запуском проекту», - відзначає співзасновник «Prometheus» Іван Примаченко. Лише за три місяці на курс «Фінансовий менеджмент» зареєструвалося 15 тисяч користувачів, хоча організатори очікували на втричі меншу кількість охочих навчатися.

Примаченко підкреслює, що завдання «Prometheus» - це створення курсів із найбільш потрібних країні спеціальностей, тому бізнес-напрямок завжди буде одним із найважливіших.

Саме тому у 2015 році очікується запуск не просто окремих курсів, а цілого циклу присвяченого бізнесу - «Вступ до бізнес-аналітики»( викладач Олександр Романко, професор Торонтського університету і провідний співробітник IBM Канада), «Комунікаційні інструменти для побудови репутації» (Анастасія Нуржинська, викладачка Києво-Могилянської академії, медіа-консультант в ЮНІСЕФ, в минулому - PR-директор каналу 1+1), «Вступ до Теорії обмежень та Процеси мислення як потужний підхід до управління бізнесом» (Юлія Плієва, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та засновниця компанії Apple Consulting).

У «Prometheus» підкреслюють, що дуже важливо, аби лектор кожного курсу не лише вмів викладати у провідних університетах, а й бути успішним практиком, оскільки саме практичного досвіду викладачів не вистачає в українській системі освіти.

У випадку успішного завершення , слухачі українських онлайн-курсів можуть отримати безкоштовний сертифікат з підписом викладача. Засновник проекту також сподіваються, що скоро зможуть видавати сертифікати не лише від конкретного викладача, а й від університету в цілому.

«В 2014 році у вакансіях роботодавці вперше почали вказувати сертифікати про проходження масових онлайн-курсів як додатковий плюс при відборі кандидатів на роботу. Поки що це стосується IT, але не має сумнівів, що в найближчі роки все більше роботодавців будуть вітати наявність таких сертифікатів у своїх потенційних чи нинішніх працівників», - наголошує Іван Примаченко.

Попри те, що масова онлайн-освіта поки залишається terra incognita для більшості українців, у майбутньому зацікавленість он-лайн курсами зростатиме, адже це не тільки можливість підвищити кваліфікацію, а й спосіб переконати роботодавця у бажанні самовдосконалюватися та вмінні організовувати себе.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram